08.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/469/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
За участю:
Представник позивача: не з'явився
Представник відповідача: Квашук О.М. (в залі Господарського суду Кіровоградської області)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2025, суддя Глушков М.С.) у справі №912/469/24
за заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" від 19.06.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (вул.Липська, 10, м. Київ, 01021).
до Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" (вул.Молодіжна, б. 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27552).
про стягнення 13 059 281,59 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" про стягнення 13 059 281,59 грн, з яких: 11 981 783,00 грн - основний борг, 860 794,11 грн - пені, 84 569,38 грн - 3 % річних, 132 135,10 грн - інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судового збору.
Рішенням від 04.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" на користь ТОВ "Українська добувна компанія" 11 981 783,00 грн основного боргу, 860 794,11 грн пені, 84 569,38 грн 3 % річних, 132 135,10 грн інфляційних втрат та 195 889,31 грн судового збору.
31.12.2024 на виконання рішення суду від 04.06.2024 видано відповідний наказ.
03.02.2025 відповідачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій також міститься клопотання про зупинення виконання за наказом від 31.12.2024 у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 у задоволенні заяви б/н від 03.02.2025 Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виснував, що є безпідставними доводи ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" щодо того, що у ТОВ "Українська добувна компанія" перед ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" є заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди №01-2019 від 01.08.2019 в розмірі 13 322 470,90 грн, оскільки заявником не надано доказів, які могли бути підставою для здійснення зустрічного зарахування. Заявник не надав доказів на підтвердження існування вказаного зобов'язання, строків виконання даного зобов'язання та його розміру.
Відтак, у суду відсутні підстави зазначені у ст. 328 ГПК України щодо визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024 у справі №912/469/24 таким, що не підлягає виконанню.
Постановою ЦАГС від 28.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 у справі № 912/469/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 у справі № 912/469/24 залишено без змін.
Так, колегія суддів констатувала, що заявник не дотримався вимог передбачених ст. 601 та ст. 602 ЦК України, щодо того, що: зобов'язання повинні бути зустрічними; строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; не дотримано строку позовної давності; не підтвердив наявності заборгованості ТОВ «Українська добувна компанія» перед ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» зі сплати орендної плати за договором оренди №01-2019 від 01.08.2019, про який заявлено в самій Заяві (вказаний договір укладено із іншим контрагентом відповідно до дати укладання та коду ЄДРПОУ 42545194, наразі, відповідно до даних зазначених в ЄДР має назву: Товариство з обмеженою відповідальністю «УДК ПЛЮС») в розмірі 13 322 470,90 грн. належними та допустимими доказами, що могло б бути підставою для здійснення зустрічного зарахування, та не довів своє волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.
Враховуючи викладене, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що є безпідставними доводи ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" щодо того, що у ТОВ "Українська добувна компанія" перед ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" є заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди №01-2019 від 01.08.2019 в розмірі 13 322 470,90 грн, оскільки заявником не надано доказів, які могли бути підставою для здійснення зустрічного зарахування. Заявник не надав доказів на підтвердження існування вказаного зобов'язання, строків виконання даного зобов'язання та його розміру.
20.06.2025 відповідачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій також міститься клопотання про зупинення виконання за наказом від 31.12.2024 у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 - у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" від 19.06.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено
Не погодившись з ухвалою суду, через систему «Електронний суд», представник Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати ухвалу суду від 02.07.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Світловодське кар'єроуправління" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024, виданого на виконання рішення Господарському суду Кіровоградської від 04.06.2024, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 912/469/24.
- визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024, виданого на виконання рішення Господарському суду Кіровоградської від 04.06.2024, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 912/469/24 про «Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" 11 981 783,00 грн основного боргу, 860 794,11 грн пені, 84 569,38 грн 3 % річних, 132 135,10 грн інфляційних втрат та 195 889,31 грн судового збору.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 02.07.2025 у справі № 912/469/24.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм ст. 601 ЦКУ, ст. 203 ГКУ, ст. 236 ГПКУ, що в силу норм ст. 277 ГПКУ є підставою для її скасування.
Зокрема скаржник зазначає про те, що у відповідності до норм ст. ст. 202, 203 ГКУ та ч. 5 ст. 202 ЦКУ заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.
Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково.
В даному випадку мова йде про зобов'язання Позивача перед Заявником за безоплатно отримані послуги з оренди Об'єкту оренди, відповідно, про безпідставне збереження коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав Об'єктом оренди, так як і сам Позивач вказував в суді на те, що послуги отримував, але Договору не укладав. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Отже, з огляду на викладене в «Заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог» від 16.06.2025р. за вих. № 193 та зважаючи на положення ст. ст. 598, 601 ЦКУ та ст. 203 ГКУ зобов'язання сторін припинено на суму 13 255 170, 90 грн., а обов'язок Заявника (Боржника - ТДВ «Світловодське кар'єроуправління») по сплаті Позивачу (Стягувачу - ТОВ «Українська добувна компанія») грошових коштів за наказом Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024 у справі N 912/469/24 станом на момент надсилання Заявником на адресу Позивача «Заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог» (17.01.2025р.) відсутній. Більше того, залишок боргу Позивача перед Заявником складає 67 291,00 грн.
Скаржник наполягає, що судом не надано оцінки доказам та матеріалам, які прикладені в якості додатку до Заяви щодо підтвердження заборгованості Позивача перед Заявником.
Не погоджується Заявник і з позицією суду щодо відмови у задоволенні Заяви у зв'язку з відсутністю договірних зобов'язань між сторонами.
Скаржник наголошує, що між Позивачем та Заявником існували, та і існують наразі ( у зв'язку з тим, що Об'єкт оренди не було повернуто Позивачем Заявнику) орендні відносини, що не заперечується і самим Позивачем (до матеріалів справи Позивачем надано банківські виписки та платіжні доручення, згідно яких останній сплачував кошти Заявнику за оренду). Тому зобов'язання мало місце, припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі одностороннього правочину в певній сумі, у зв'язку з чим і було подано Заявником до суду Заяву про визнання Наказу суду від 31.12.2024р. таким, що не підлягає виконанню, чому по суті заявлених вимог не було надано судом належної оцінки.
Заявником дотримано умови ст. 203 ГКУ та ст. 601 ЦКУ щодо форми та надсилання Позивачу Заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Правові підстави недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦКУ відсутні. Однак, суд першої інстанції при винесенні спірної ухвали, в порушення норм ч. 5 ст. 236 ГПКУ взагалі не надав жодної оцінки вказаній Заяві саме як односторонньому правочину.
В наданих суду податкових накладних є чітка вказівка на послугу, за яку здійснювалась оплата - «місячна орендна плата». Контролюючим органом у відповідях на адвокатський запит вказано на реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/469/24. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/469/24.
29.07.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі №912/469/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 08.10.2025 о 11 год. 40 хв.
28.08.2025 позивачем сформовано в системі «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська добувна компанія» заперечує проти змісту і вимог апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Незгода із судовим рішенням Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" не є підставою для його скасування. Просить апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі №912/469/24 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі №912/469/24 - залишити без змін.
07.10.2025 Товариством з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" сформовано в системі «Електронний суд» (зареєстровано ЦАГС 08.10.2025) клопотання про зупинення провадження у справі № 912/469/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 906/893/25.
Клопотання мотивовано тим, що підставою для звернення ТДВ «СКУ» до суду в межах справи № 912/469/24 із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (ухвала, за результатом розгляду якої наразі є предметом розгляду колегією суддів) у зв'язку з припиненням зобов'язань сторін на суму 13 255 170,90 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є односторонній правочин, дійсність якого є предметом розгляду Господарським судом Житомирської області у справі № 906/893/25 за зустрічним позовом ТОВ «УДК».
Так, у справі № 912/469/24, яка наразі слухається Центральним апеляційним господарським судом, має бути надано оцінку ухвалі суду першої інстанції про відмову у визнанні наказу суду таким, що не підлягає виконанню, заява про визнання останнього таким, що не підлягає виконанню була обґрунтована лише і виключно одностороннім правочином.
Предметом зустрічного позову ТОВ «УДК» в межах справи № 906/893/25 є дійсність вказаного одностороннього правочину. Таке оскарження відбулося ТОВ «УДК» вже після подання ТДВ «СКУ» апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 02.07.2025 в даній справі. Тобто, наразі між сторонами є спір щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язання. У відповідності ж до чинної судової практики, така спірність вимог має перевірятися судом, який вирішує спір про визнання недійсним такого одностороннього правочину. Так, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022р. у справі № 914/346/20(914/155/21) зроблено наступний правовий висновок: « 49. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.»
Відповідно, по-перше, колегія суддів розглядаючи апеляційну скаргу ТДВ «СКУ» на Ухвалу суду першої інстанції від 02.07.2025р. у справі № 912/469/24 не може давати оцінку Односторонньому правочину з точки зору його дійсності. По-друге, така оцінка має бути надана Односторонньому правочину Господарським судом Житомирської області у справі № 906/893/25, що буде мати преюдиційне значення для справи № 912/469/24. По-третє, не можна допустити винесення протилежних рішень різними судами з одного і того ж самого питання ( статусу Одностороннього правочину).
Відповідно, результат розгляду Господарським судом Житомирської області зустрічного позову ТОВ «УДК» у справі № 906/893/24 буде мати суттєве значення для оцінки судом апеляційної інстанції Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025р. у справі № 912/469/24. Окрім того, зібрані у справі № 912/469/24 докази не дозволяють Центральному апеляційному господарському суду самостійно, без очікування рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/893/25 встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 906/893/25.
Розглянувши клопотання скаржника/відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 906/893/24, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для його задоволення не вбачається, з огляду на наведене нижче.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Оцінивши наведені у клопотанні доводи в сукупності з матеріалами апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №912/469/24. Судом не встановлено, що обставини, які підлягають дослідженню у справі № 906/893/25, мають визначальне значення для вирішення спору у межах справи № 912/469/24. Питання дійсності одностороннього правочину, яке є предметом розгляду в іншій справі, не впливає на правомірність чи виконуваність наказу Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024. Доводи заявника про необхідність зупинення провадження у даній справі ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами. Отже, правових підстав для зупинення провадження у справі апеляційний суд не вбачає.
08.10.2025 позивач/ТОВ "Українська добувна компанія" наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 08.10.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" про стягнення 13 059 281,59 грн, з яких: 11 981 783,00 грн - основний борг, 860 794,11 грн - пені, 84 569,38 грн - 3 % річних, 132 135,10 грн - інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судового збору.
Рішенням від 04.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" на користь ТОВ "Українська добувна компанія" 11 981 783,00 грн основного боргу, 860 794,11 грн пені, 84 569,38 грн 3 % річних, 132 135,10 грн інфляційних втрат та 195 889,31 грн судового збору.
31.12.2024 на виконання рішення суду від 04.06.2024 видано відповідний наказ.
20.06.2025 відповідачем через підсистему "Електронний суд" подано, заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій також міститься клопотання про зупинення виконання за наказом від 31.12.2024 у даній справі.
В обґрунтування поданої заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" зазначено про наступні підстави.
17.01.2025 заявником було надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу позивача заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за вих. № 34 від 16.01.2025, яка отримана позивачем (за довіреністю) 22.01.2025.
03.02.2025 заявником подано до суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024, який виданий на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2024. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2025, у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Заявник зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції (з чим погодилась колегія суддів) послався на відсутність договору, на підставі якого надавались послуги оренди, вказавши на те, що вказаний договір укладено із іншим контрагентом відповідно до дати укладання та коду ЄДРПОУ 42545194, наразі, відповідно до даних зазначених в ЄДР має назву ТОВ "УДК ПЛЮС". Однак, Договір оренди укладався фактично з позивачем, про що свідчить, на думку заявника, Акти прийому-здачі наданих послуг та податкові накладні. Позивачем при укладанні Договору було проставлено печатку іншого підприємства, на що при укладанні Договору, та і в подальшому, не звернув уваги заявник.
ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" зазначає, що позивач отримував послуги з оренди промислового майданчику з розташованими на ньому нежитловими приміщеннями (слюсарна майстерня, мехмайстерня, гараж та промисловий майданчик - кар'єр, відмітка - 14 метрів, вул. Молодіжна, б. 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область) з підведеними комунікаціями (надалі - "Об'єкт оренди") за відсутності Договору, тобто без достатньої правової підстави.
16.06.2025 заявником надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу позивача заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за вих. № 193.
Вказаною заявою повідомлено позивача про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог.
Станом на 13.06.2025:
1. ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" має грошове зобов'язання перед ТОВ "Українська добувна компанія" у розмірі 13 255 170,90 грн, яке випливає з Договору поставки гранітного щебеню та відсіву № 03-09-19 від 18.09.2019 та стягнуто з ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2024 у справі № 912/469/24 (з урахуванням судового збору).
2. ТОВ "Українська добувна компанія" має зобов'язання перед ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" у розмірі 13 322 470,90 грн за безоплатно отримані послуги з оренди промислового майданчику з розташованими на ньому нежитловими приміщеннями (слюсарна майстерня, мехмайстерня, гараж та промисловий майданчик - кар'єр, відмітка - 14 метрів, вул. Молодіжна, б. 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область) з підведеними комунікаціями (надалі - "Об'єкт оренди"), які були надані ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" ТОВ "Українська добувна компанія" без укладення договору, що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг та податковими накладними, виписаними ТОВ "Світловодське кар'єроуправління", на підставі яких ТОВ "Українська добувна компанія" було надано право на формування податкового кредиту.
Заявник зазначає, що вищезазначені зобов'язання припиняються шляхом зарахування у розмірі меншого, що тягне за собою повне припинення зобов'язання ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" перед ТОВ "Українська добувна компанія" за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2024 у справі № 912/469/24 на загальну суму 13 255 170,90 грн. Грошові зобов'язання ТОВ "Українська добувна компанія" перед ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" зі сплати безоплатно отриманих послуг з оренди Об'єкту оренди в розмірі 13 322 470,90 грн припиняються частково у розмірі 13 255 179,90 грн. Залишок боргу ТОВ "Українська добувна компанія" перед ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" складає 67 291,00 грн.
Отримання позивачем послуг з оренди Об'єкту оренди та існування заборгованості зі сплати орендної плати перед заявником підтверджується Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) (в яких код ЄДРПОУ відповідає коду позивача), податковими накладними, які надаються в якості додатку до даної заяви.
Отже, з огляду на викладене в Заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 16.06.2025 за вих. № 193 та зважаючи на положення ст. 598, 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) заявник вважає, що зобов'язання сторін припинено на суму 13 255 170, 90 грн, а обов'язок заявника (Боржника - ТДВ "Світловодське кар'єроуправління") по сплаті позивачу (стягувачу - ТОВ "Українська добувна компанія") грошових коштів за наказом Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024 станом на момент надсилання заявником на адресу позивача "Заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог" (17.01.2025) відсутній. Залишок боргу позивача перед заявником складає 67 291,00 грн.
Враховуючи викладене заявник просить суд задовольнити заяву ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024.
Ухвалою суду від 02.07.2025 у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" від 19.06.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення суд виснував, що Заявник не надав суду доказів на підтвердження існування між сторонами у справі договірних зобов'язань з оренди промислового майданчику, строків виконання такого зобов'язання та його розміру. Відтак, у суду відсутні підстави зазначені у ст. 328 ГПК України щодо визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024 у справі №912/469/24 таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
У матеріалах справи №912/469/24 наявні акти приймання-передачі наданих послуг №38 від 31.10.2019, №47 від 01.12.2019, №50 від 28.12.2019, №54 від 28.12.2019, №17 від 31.01.2021, №20 від 26.02.2021, №31 від 31.03.2021, №58 від 30.04.2021, №32 від 31.03.2021, №95 від 31.05.2021, №128 від 30.06.2021, №167 від 30.07.2021, №201 від 31.08.2021, №254 від 30.09.2021, №203 від 29.10.2021, №192 від 31.12.2021, №61 від 31.07.2021, №154 від 26.07.2021, а також податкові накладні, на які ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» посилається як на підставу для задоволення своєї заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Господарським судом Кіровоградської області в ухвалі від 11.02.2025, з висновками якого погодився Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 28.05.2025, встановлено не тільки факт оренди ТОВ "Українська добувна компанія" приміщеннями та промисловим майданчиком ТДВ «Світловодське кар'єроуправління», а й здійснення розрахунків за таку оренду.
Так, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2025 у справі № 912/469/24 встановлено:
«Фактично і юридично між сторонами існували відносини з оренди промислового майданчику з розташованими на ньому нежитловими приміщеннями (слюсарна майстерня, мехмайстерня, гараж та промисловий майданчик - кар'єр, відмітка - 14 метрів, вул. Молодіжна, б. 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область) з підведеними комунікаціями (надалі - "Об'єкт оренди").
... позивач користувався об'єктом оренди, що підтверджується:
- Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), в яких вказано, що заявником були надані послуги за Договором оренди № 01-2019 від 11.09.2019. В Акті прийому-здачі наданих послуг № 54 від 28.12.2019 йде посилання на Договір № 01-2019 від 01.08.2019;
- Банківськими виписками Ощадбанк, Приватбанк, Кристалбанк, через банківські установи яких позивач здійснював оплату послуг з оренди за Договором оренди № 01 2019 від 11.09.2019 на рахунки заявника;».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 912/469/24 встановлено:
«Натомість до матеріалів справи подано докази оплати, зокрема акти прийому-здачі наданих послуг (т. 3 а. с. 114, 119-135), з яких вбачається розрахунок, який складається з нарахування "орендної плати та розміру комісійної винагороди" та "плати за користування вагонами та розмір комісійної винагороди". Підставою для здійснення нарахувань в актах прийому-здачі наданих послуг №38 від 31.10.2019, №47 від 01.12.2019, №50 від 28.12.2019, №54 від 28.12.2019 зазначено "Згідно з договором оренди № 01-2019 від 01.08.2019". Підставою для здійснення нарахувань в актах №17 від 31.01.2021, №20 від 26.02.2021, №31 від 31.03.2021, № 58 від 30.04.2021, №32 від 31.03.2021, №95 від 31.05.2021, №128 від 30.06.2021, №167 від 30.07.2021, № 201 від 31.08.2021, №254 від 30.09.2021, № 203 від 29.10.2021, №192 від 31.12.2021, №61 від 31.07.2021 зазначено "Згідно з договором оренди № 01-2019 від 11.09.2019", в акті прийому-здачі наданих послуг №154 від 26.07.2021 взагалі не зазначені відомості щодо номеру та дати договору.»
Колегія суддів зазначає, що доводи ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» про наявність у ТОВ «Українська добувна компанія» заборгованості в сумі 13 322 470,90 грн за безоплатно отримані послуги з оренди промислового майданчика з розташованими на ньому нежитловими приміщеннями (слюсарна майстерня, мехмайстерня, гараж та промисловий майданчик - кар'єр, відмітка - 14 метрів, вул. Молодіжна, буд. 53, смт Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область) з підведеними комунікаціями, які нібито були надані без укладення договору, а факт їх надання підтверджується актами приймання-передачі послуг та податковими накладними, виписаними ТДВ «Світловодське кар'єроуправління», на підставі яких ТОВ «Українська добувна компанія» сформувало податковий кредит, є безпідставними. Це зумовлено тим, що рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ухваленими за наявності аналогічних доказів і документів, встановлено факт здійснення оплати за оренду, зокрема підтверджений відповідними актами.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виснував: «Заборгованість позивача перед відповідачем в розмірі 13 322 470,90 грн, на думку заявника, підтверджується наданими актами прийому-здачі наданих послуг за період з 28.12.2019 по 31.07.2023 на загальну суму 19 969 534,76 грн з ПДВ та копіями податкових накладних на загальну суму 47 647 323,77 грн з ПДВ.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (п. 47 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 ).
Як зазначено у ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Отже, підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та правочини.
Заявник не надав суду доказів на підтвердження існування між сторонами у справі договірних зобов'язань з оренди промислового майданчику, строків виконання такого зобов'язання та його розміру».
Матеріали справи не містять жодних нових чи інших актів або документів, які б підтверджували наявність будь-якої заборгованості ТОВ «Українська добувна компанія» перед ТДВ «Світловодське кар'єроуправління».
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, правильно оцінив наявні у справі докази та доводи заявника і обґрунтовано відмовив у задоволенні поданої заяви.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та обґрунтовано зазначив:
Згідно із ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (аналогічні положення містяться у положеннях ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 ЦК України):
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК України).
Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Заборгованість позивача перед відповідачем в розмірі 13 322 470,90 грн, на думку заявника, підтверджується наданими актами прийому-здачі наданих послуг за період з 28.12.2019 по 31.07.2023 на загальну суму 19 969 534,76 грн з ПДВ та копіями податкових накладних на загальну суму 47 647 323,77 грн з ПДВ.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (п. 47 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 ).
Як зазначено у ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Отже, підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та правочини.
Заявник не надав суду доказів на підтвердження існування між сторонами у справі договірних зобов'язань з оренди промислового майданчику, строків виконання такого зобов'язання та його розміру.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні передбачені статтею 328 ГПК України підстави для визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 31.12.2024 у справі №912/469/24 таким, що не підлягає виконанню. Відтак, у задоволенні заяви від 19.06.2025 ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» слід відмовити повністю.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі № 912/469/24.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване судове рішення, у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282,284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі №912/469/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі №912/469/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст 288 НПК України.
Повна постанова підписана 27.10.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін