27.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/499/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши заяву Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги Корпорації «ХХІ Століття» на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Глушков М.С.) від 01.07.2024р. у справі за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, м. Кропивницький
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Чуркіної Анни Олексіївни, м. Кропивницький
відповідача2:Фізичної особи-підприємця Катеринич Людмили Анатоліївни, м. Кропивницький
відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК", м. Кропивницький
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, -
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024р. у справі № 912/499/24 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги. Скасовано державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №63845121 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047449. Скасовано державну реєстрацію обтяження (арешт нерухомого майна) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 69837174 від 20.10.2023, номер запису про обтяження 52201101. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги. Скасовано державну реєстрацію права власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0073, площею 0,3430 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 63844786 від 13.06.2022, номер запису про право власності 47047158. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на користь Кіровоградської обласної прокуратури 15 140,00 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Корпорація «ХХІ Століття», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024р. у справі № 912/499/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Центральним апеляційним господарським судом витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи № 912/499/24, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 912/499/24 до Центрального апеляційного господарського суду.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду останнім отримано від господарського суду Кіровоградської області матеріали справи № 912/499/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику наданий строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.
17.10.2025р. Корпорацією «ХХІ Століття» заявлено відвід головуючому судді (доповідач) - Чередко А.Є. від розгляду справи № 912/499/24 шляхом подання відповідної заяви через систему "Електронний суд".
Заява мотивована тим, що Центральний апеляційний господарський суд саме під головуванням судді Чередка А.Є. вже виносив постанову у даній справі від 28.01.2025р., відтак у нього склалася власна позиція щодо правовідносин сторін, яка полягає в тому, що зазначене у позові майно належить ТОВ «ХХ Вік» і саме це ТОВ зобов'язане його прибрати з земельної ділянки. Відтак, апеляційна скарга Корпорації «ХХІ Століття», в якій зазначено, що це майно належить саме їй та до якої додано відповідні належні докази, ставить під сумнів законність постанови ЦАГС від 28.01.2025р., адже свідчить про те, що судом не було досліджено належність цього майна, не було залучено до участі у справі його власника та було задоволено позов прокурора без належного дослідження обставин справи. Окрім того, заявник посилається на положення ч.ч. 3,6 ст. 36 ГПК України, згідно з якою суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі. Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Тому, з метою усунення будь-яких сумнівів в упередженості суду, Корпорація «ХХІ Століття» заявляє відвід судді Чередку А.Є. у даній справі та просить його задовольнити або заявити самовідвід.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2025р. заяву Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/499/24 визнано необгрунтованою. Передано заяву Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/499/24 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2025р. для розгляду заяви Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/499/24 визначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Кощеєва І.М..
Центральний апеляційний господарський суд у складі судді Кощеєва І.М., розглянувши заяву Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/499/24, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду".
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Суд звертає увагу, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч.2 ст. 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Слід зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст. 35 ГПК України).
При цьому, незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому законодавцем включено до ст. 35 ГПК України ч. 4, згідно з якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.
Щодо порядку визначення суддів для розгляду даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.57 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення про ЄСІТС) визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з п.п.59, 60 Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням.
Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
Результатом автоматизованого розподілу (повторного розподілу) судових справ є протокол, що автоматично створюється автоматизованою системою (п.65 Положення).
За п.66 Положення збори суддів визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ.
Відповідно до п.67 Положення справа, розгляд якої здійснюється колегією суддів, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Постійна колегія суддів складається із трьох суддів основного складу та резервних суддів. Кожен суддя суду входить до основного складу щонайменше однієї постійної колегії.
Збори суддів визначають особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ: у разі виконання суддями інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя; у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи понад п'ять робочих днів; у разі неможливості визначення судді, судді-доповідача із числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати).
Згідно з п.п.82.4, 82.12, 82.14 п.82 Положення передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо: апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі; у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності; у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство.
Передача судової справи раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу оформлюється протоколом, що автоматично створюється автоматизованою системою (п.83 Положення).
Одночасно слід зазначити, що персональний склад колегії суддів для розгляду будь-якої судової справи у Центральному апеляційному господарському суді визначається автоматизованою системою документообігу суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року № 39 (зі змінами), Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, від 01.04.2025 №1, з дотриманням принципу вірогідності розподілу справ під час реєстрації у суді апеляційних скарг, заяв, клопотань тощо, з урахуванням наявності спеціалізації суддів, кількості розподілених судових справ, коефіцієнтів складності судових справ та ін.
Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
За приписами п.п.2.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 01.04.2025р. №1 (далі - Засади) у Центральному апеляційному господарському суді визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з п.2.4.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, у Центральному апеляційному господарському суді, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя доповідач із числа всіх суддів суду з урахуванням їх спеціалізації.
Якщо збори суддів визначили персональний склад постійних колегій суддів, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу цієї колегії.
У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії.
У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів суду з урахуванням їх спеціалізації та з урахуванням складу судових палат.
Згідно з п.2.5.1 Засад автоматизований розподіл судових справ у Центральному апеляційному господарському суді здійснюється в такому порядку: 1. Справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство; 2. Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; 3. Справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності; 4. Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів та інші справи, передбачені Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ.
Згідно з п.2.6.1 Засад передача судової справи раніше визначеній колегії суддів (судді) здійснюється щодо:
1) судових справ, що надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;
2) апеляційних скарг, що надійшли до суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі;
3) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;
4) апеляційних скарг, поданих до закінчення апеляційного провадження в рамках однієї справи, але на різні судові рішення;
5) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;
6) заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та/або заяв про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до статей 18, 26, 29, 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 зі змінами) та на виконання рішення, оформленого протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 24 лютого 2023 року №1, Центральним апеляційним господарським судом видано наказ №11 від 24.02.2023, яким затверджено склад персональних судових палат та визначено їх спеціалізацію, визначено персональний склад колегій суддів.
Зокрема, до першої судової палати (зі спеціалізацією, крім загальної, щодо спорів про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності) увійшли судді Дармін Михайло Олександрович, Кощеєв Ігор Михайлович, Чус Оксана Володимирівна; до другої судової палати (зі спеціалізацією, крім загальної, у справах щодо корпоративних відносин, приватизації майна, банкрутства) увійшли: Верхогляд Тетяна Анатоліївна, Іванов Олексій Геннадійович, Коваль Любов Анатоліївна, Мороз Валентин Федорович, Парусніков Юрій Борисович, Чередко Антон Євгенович.
При цьому, у першій судовій палаті основними складами колегій є судді: Кощеєв І.М., Чус О.В., а резервним - Дармін М.О., та навпаки: Дармін М.О. (основний склад) і його резервними суддями є - Кощеєв І.М., Чус О.В., а у другій судовій палаті: основним складом є: Коваль Л.А., Мороз В.Ф., Чередко А.Є. і їх резервним складом є: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г. та навпаки.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. у справі № 912/499/24 апеляційну скаргу Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024р. у справі № 912/499/24 - задоволено частково. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024р. у справі № 912/499/24 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" про усунення перешкод власнику - Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та розподілу судових витрат. Ухвалено в цій частині нове рішення. Усунено перешкоди власнику - Кропивницькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а саме земельну ділянку загальною площею 0,5484 га, за адресою: вул. Євгена Тельнова, 28, у м. Кропивницькому, яку огороджену парканом, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0033, площею 0,3156 га, та земельної ділянки, площею 0,2328 га, без присвоєння кадастрового номеру та демонтувати металевий паркан навколо земельної ділянки, два каркасних басейни, які облаштовані на металевих опорах без влаштування фундаменту, дитячий майданчик, три тимчасові переносні споруди для провадження підприємницької діяльності, тандир вмонтований на бетонній основі, станцію фільтрації в металевому корпусі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на користь Кіровоградської обласної прокуратури 3028,00 грн судового збору, сплаченого за подання позову. В решті рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2024р. у справі № 912/499/24, в оскаржуваній частині, залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на користь Кіровоградської обласної прокуратури 4542,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 квітня 2025 року у справі № 912/499/24 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 912/499/24 закрито; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ-ВІК" залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025 у справі № 912/499/24 залишено без змін.
Згідно з матеріалами справи №912/499/24, з урахуванням вищенаведених вимог законодавства, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Чередко А.Є., судді - Дармін М.О., Мороз В.Ф..
Отже, автоматизований розподіл судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду здійснено відповідно до Положення про ЄСІТС, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді.
Звідси, проведення автоматизованого розподілу даної справи між суддями здійснено у повній відповідності з наведеними вище нормами, якими врегульовано порядок такого розподілу.
Таким чином, порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду справи №912/499/24 не відбувалося і підстави для відводу суддів, визначені п.4 ч.1 ст.35 ГПК України, відсутні.
Щодо посилань заявника на ст.36 ГПК України, то вони не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки заявник її трактує на власний розсуд, вважаючи, що за логікою законодавця, суддя, аби не виникали сумніви у його неупередженості або об'єктивності не повинен брати участь у розгляді справи в якій раніше в якості судді вже давав свою оцінку обставинам справи та ухвалював певні рішення взагалі.
Натомість, ст. 36 ГПК України забороняє повторну участь судді у розгляді справи, тільки при скасуванні ухваленого ним судового акта, при цьому не будь-якого, зокрема, що стосується руху справи, а ухваленого по суті спору або закриття провадження у справі; розгляду по суті або перегляду будь-якого ухваленого в ній рішення при врегулюванні спору за участю судді.
Як вже зазначалось раніше, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. у даній справі, прийнята за участю судді Чередка А.Є., не скасована Верховним Судом, у справі не здійснюється перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, отже підстави, зазначені у ст. 36 ГПК України, на які посилається заявник та з яких суддя зобов'язаний заявити самовідвід, відсутні.
Отже, викладені Корпорацією «ХХІ Століття» у заяві підстави стосуються процесуальних дій судді, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів ч.4 ст. 35 ГПК України.
Інших підстав для відводу у заяві не зазначено.
Таким чином, з аналізу доводів заявника, встановлених обставин справи та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 35-36, 38, 39, 216, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
У задоволенні заяви Корпорації «ХХІ Століття» про відвід головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/499/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя І.М. Кощеєв