про закриття апеляційного провадження
21 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 5023/2198/11
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
апелянта - Камінська М.В.
представники інших учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 (правонаступник - ОСОБА_2 ) (вх. № 2426 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11 (суддя Тихий П.В.)
за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Квасника Ярослава Володимировича, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - торгівельна компанія “Обрій», м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області, м. Харків
про виконання договірних зобов'язань
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - торгівельна компанія “Обрій», м. Харків
до 1.Фізичної особи - підприємця Квасника Ярослава Володимировича, м. Харків
2. Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Фізична особа - підприємець Квасник Ярослав Володимирович звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - торгівельна компанія “Обрій», в якому просив визнати дійсним договір купівлі - продажу нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 563,1 кв.м, що розташованої по АДРЕСА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо - торгівельна компанія “Обрій» подало зустрічний позов до позивача та до Харківської міської ради про визнання за ним права власності на житлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 563,1 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі №5023/2198/11 в позові ФОП Квасник Я.В. до ТОВ "Обрій" відмовлено повністю; зустрічний позов ТОВ "Обрій" задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Обрій" право власності на житловий будинок літ. "А-1" по АДРЕСА_1 загальна площа якого складає - 563.1 кв. м., з яких житлова площа складає 403,9 кв.м.
14.10.2024 ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити, а в іншій частині - залишити рішення без змін.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.11.2007 у справі № 2-2037/07 присвоєно нежитловій офісній будівлі в літ. «Б-2» поштову адресу: АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової приватної власності у співвідношенні 1/2 кожному на самовільно збудовану двоповерхову нежитлову офісну будівлю, що складається з офісних приміщень № 1-9 в літ. «Б-2», за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 447,4 кв. м, де основна площа - 438,9 кв. м, допоміжна - 8,5 кв. м.
- первинне право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно о 2007 році на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.01.2007 по справі № 2-2037/07.
- ОСОБА_1 є законним власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху № 1 в літ. "Б-2" за адресою:
АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2007. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Євгеном Вікторовичем.
- у відповідності до висновку експерта №20743 Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 19.10.2023 приміщення 1-го поверху №№5, 6, 7, 8; 2-го поверху №№15, 16, 17 в літ. “А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є тотожними нежитловим приміщенням 1-го поверху №№1, 2, 3; 2-го поверху №1а в літ. “Б-2», загальною площею 264,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
- оскаржуваним рішенням суд першої інстанції визнав право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» по АДРЕСА_1 після реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-2" по АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що нежитлова будівля у літ. «А-1», по АДРЕСА_1 загальною площею 563,1 кв.м. являє собою частину того ж самого нерухомого майна, право власності на яке виникло ще в 2007 році.
-оскільки, власником нежитлових приміщень 1-го поверху Nє 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху № 1 в літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , оскаржуване рішення напряму зачіпає права та інтереси ОСОБА_1 і вона, як існуючий власник даних нежитлових позбавлена права оформити в користування земельну ділянку під нежитловими приміщеннями, що належать їйна праві приватної власності.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 18.11.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Харків, (вх. № 2426 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Розгляд справи призначено на 14.01.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 14.01.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 18.02.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 18.02.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 18.03.2025. Ухвалено викликати в судове засідання, призначене на 18.03.2025 на 14:00 год., ОСОБА_1 , визнавши її явку обов'язковою.
18.03.2025 від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення будівельно технічної експертизи, в якому просить призначити по справі № 5023/2198/11 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи є тотожними приміщення 1-го поверху №№ 1,2,3,4; 2-го поверху №№13, 14,15 в літ. «А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , нежитловим приміщенням 1-го поверху №№ 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху №1 в літ. «Б-2», загальною площею 183,00 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ?
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що ухвалити, законне та обґрунтоване рішення в даній справі неможливо без призначення будівельно-технічної експертизи.
18.03.2025 до апеляційного суду від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , як правонаступника апелянта ОСОБА_1 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просив зупинити апеляційне провадження у даній справі на строк 6 місяців до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До зазначеного клопотання заявником додано копія свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , копія заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 17.03.2025, копія заповіту на все майно ОСОБА_1 , витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі № 80482676 від 17.03.2025, лист № 61/01-16 від 17.03.2025 ПН ХМНО Шкіря Ю.В., ордер та свідоцтво адвоката.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 зупинено апеляційне провадження у справі № 5023/2198/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11 у зв'язку зі смертю апелянта до набуття спадкоємцем речового права на спірне нерухоме майно. Зобов'язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у даній справі.
12.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить поновити апеляційне провадження у справі № 5023/2198/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11, посилаючись на те, що спадкоємцем апелянта ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2 , отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шкіря Ю.В., реєстровий № 1400.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі № 5023/2198/11. Поновлено провадження у справі № 5023/2198/11. Замінено апелянта ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_2 в порядку ст. 52 ГПК України. Розгляд справи призначено на 21.10.2025. Розгляд справи призначено на 21 жовтня 2025 р. на 14:30 год
21.10.2025 від представника апелянта Богун М.Є. надійшло клопотання про призначення будівельно технічної експертизи, в якому просить призначити по справі № 5023/2198/11 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
- Чи є тотожними приміщення 1-го поверху №№ 1,2,3,4; 2-го поверху №№13, 14,15 в літ. «А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, буд. 9-Г нежитловим приміщенням 1-го поверху №№ 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху №1 в літ. «Б-2», загальною площею 183,00 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, буд. 44-А?
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що ухвалити, законне та обґрунтоване рішення в даній справі неможливо без призначення будівельно-технічної експертизи.
21.10.2025, на початку судового засідання судом були розглянуті клопотання апелянта про призначення експертизи, у їх задоволенні було відмовлено з огляду на те, що обґрунтування наявності легітимного інтересу апелянта на подання апеляційної скарзі не може відбуватись на стадії розгляду апеляційної скарги по суті та шляхом призначення судом експертизи, оскільки це є порушенням принципу рівності сторін спору.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі має бути обов'язково зазначено, зокрема, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Верховний Суд від 09.07.2024 у справі №916/3357/23 зробив висновки про те, що якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Отже апелянт, який не був залучений до участі у справі, саме в апеляційній скарзі повинен навести доводи щодо незаконності та необґрунтованості, на його думку, рішення суду першої інстанцій, в тому числі - в чому полягає таке порушення норм процесуального права та такий прояв неповноти судового рішення, як ухваленням такого рішення про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі.
Однак апелянтом в апеляційній скарзі не було доведено належними, допустимими, достовірними та достатньо вірогідними доказами тієї обставини, що оскаржуване рішення прийнято про його права та обов'язки.
Крім того, частиною 1 статті 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Однак апелянтом не було наведено жодних доводів неможливості надати суду разом з апеляційною скаргою висновку експерта, який був би складений на замовлення апелянта, і в якому було б вирішено питання щодо того, чи є тотожними приміщення 1-го поверху №№ 1,2,3,4; 2-го поверху №№13, 14,15 в літ. «А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, буд. 9-Г, нежитловим приміщенням 1-го поверху №№ 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху №1 в літ. «Б-2», загальною площею 183,00 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта (його правонаступника) про призначення будівельно-технічної експертизи .
В судове засідання 21.10.2025 з'явився представник апелянта, який підтримав апеляційну скаргу. Представники інших учасників справи в судове засідання 21.10.2025 не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представників учасників, які не прибули в судове засідання.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (правонаступник - ОСОБА_2 ) (вх. № 2426 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 пп. 3.1 п. 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: 1) учасники справи, а також 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №916/3357/23.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Подібні висновки Верховного Суду неодноразово викладалися в його судових рішеннях, зокрема, в постановах від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, від 08.12.2021 у справі №914/2259/17, від 17.04.2023 у справі №914/1643/19, від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2021 у справі №910/11213/20, від 09.10.2025 у справі 916/812/24.
Як вже зазначалось, апелянт стверджує про те, що рішенням суду першої інстанції визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Обрій" право власності на житловий будинок літ. "А-1" по вул. Ляпунова. 9-г у місті Харкові загальна площа якого складає - 563.1 кв. м., з яких житлова площа складає 403,9 кв.м., тоді як частина зазначеного будинку включає в себе приміщення, які належать на праві власності апелянту.
При цьому, апелянт посилається на висновок №20743 Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 19.10.2023, відповідно до якого приміщення 1-го поверху №№5, 6, 7, 8; 2-го поверху №№15, 16, 17 в літ. “А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, буд. 9-г є тотожними нежитловим приміщенням 1-го поверху №№1, 2, 3; 2-го поверху №1а в літ. “Б-2», загальною площею 264,4 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, буд. 44-А.
За твердженням апелянта, оскільки власником нежитлових приміщень 1-го поверху Nє 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху № 1 в літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а наразі правонаступник ОСОБА_2 ), оскаржуване рішення напряму зачіпає права та інтереси апелянта і останній як існуючий власник даних нежитлових позбавлений права оформити в користування земельну ділянку під нежитловими приміщеннями, що належать апаелянту на праві приватної власності.
Однак колегія суддів не може погодитися із таким висновком апелянта, зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.11.2007 у справі № 2-2037/07 присвоєно нежитловій офісній будівлі в літ. «Б-2» поштову адресу: АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової приватної власності у співвідношенні 1/2 кожному на самовільно збудовану двоповерхову нежитлову офісну будівлю, що складається з офісних приміщень № 1-9 в літ. «Б-2», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 447,4 кв. м, де основна площа - 438,9 кв. м, допоміжна - 8,5 кв. м.
Первинне право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно о 2007 році на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.01.2007 по справі № 2-2037/07.
ОСОБА_1 є на час ухвалення оскаржуваного рішення була власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху № 1 в літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2007. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Євгеном Вікторовичем.
Наразі правонаступником (спадкоємцем) померлої ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шкіря Ю.В., реєстровий № 1400).
Відповідно до висновку експерта №20743 Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 19.10.2023 приміщення 1-го поверху №№5, 6, 7, 8; 2-го поверху №№15, 16, 17 в літ. “А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є тотожними нежитловим приміщенням 1-го поверху №№1, 2, 3; 2-го поверху №1а в літ. “Б-2», загальною площею 264,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції визнав право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Обрій" на житловий будинок літ. "А-1" по АДРЕСА_1 , загальна площа якого складає - 563.1 кв. м., з яких житлова площа складає 403,9 кв.м.
Отже у висновку експерта №20743, на який посилається апелянт, зазначено про тотожність певних приміщень першого та другого поверху в літ. “А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 лише нежитловим приміщенням 1-го поверху №№1, 2, 3; 2-го поверху №1а в літ. “Б-2», загальною площею 264,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, в наведеному висновку експерта відсутні жодні конклюзивні твердження експерта про тотожність приміщень поверху в літ. “А-1» житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (право власності на які визнано оскаржуваним рішенням за ТОВ ВТК "Обрій") приміщенням 1-го поверху № 4,5,6,7,8,9; 2-го поверху № 1 в літ. "Б-2" за адресою: АДРЕСА_2 (власником яких на момент ухвалення оскаржуваного рішення була апелянт ОСОБА_1 , а наразі є її правонаступник ОСОБА_2 ).
Отже, апелянтом при поданні скарги та в судових засіданнях не було доведено, що оскаржуваним рішенням вирішувалося питання щодо майна, власником якого він був на момент ухвалення такого рішення (а на даний час - його правонаступник), як не довів і того, що у рішенні містяться будь-які судження про права та обов'язки апелянта у правовідносинах, з яких виник спір у даній справі. Тобто апелянтом не доведено наявності правового зв'язку між правом власності апелянта та тими правовідносинами, з яких виник спір у даній справі.
Разом з цим, слід зазначити, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.08.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02)).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України
Керуючись ст. ст. 17, 234, 235, 254, 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (правонаступник - ОСОБА_2 ) (вх. № 2426 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 у справі № 5023/2198/11.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 27.10.2025
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко