ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13741/25
провадження № 3-зв/753/5/25
"24" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши заяву адвката Александрова Дмитра Олександровича про відвід судді Каліушка Федора Анатолійовича,
У провадженні судді Дарницького районного суду м. Києва Каліушка Ф.А. знаходиться заява судді Дарницького районного суду м. Києва Заруби П.І. про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповільності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
16.09.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Александров Д.О. подав заяву про відвід судді Каліушка Ф.А. Вказана заява мотивовати тим, що на номер мобільного тедфону ОСОБА_1 надходили повідомлення, зі змісту яких вбачається, що невстановлена особа за грошову винагороду пропонувала "вирішити питання" щодо непритягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому повідомляла про "вплив на суддів Дарницького районного суду м. Києва". Попередній суддя у вказаній справі, суддя Заруба П.І., після ознайомлення зі змістом відповідних повідомлень заявив самовідвід, що підтверджує серйозність порушення обставин та їх здатність створювати у розумного спостерігача сумнів у безсторонності правосуддя. Внаслідок викладеного у сторони захисту сформувалася обгрунтована недовіра до неупередженості суддів Дарницького районного суду м. Києва, у тому числі, до судді Каліушка Ф.А.
Захисник Александров Д.О. в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини свого неприбуття суду не повідомив.
Вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Так, Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено поняття «відвід судді», «самовідвід» та порядку розгляду таких заяв.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, враховуючи викладене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, вважаю, що розгляд заяви про відвід в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим.
Так, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Белгії від 1.10.1082р.; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р).
Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
Водночас зазначені норми стосуються судді який розглядає справу по суті.
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А. не є суддею який розглядає справу відносно ОСОБА_1 по суті, а лише у відповідній передбаченій законом процедурі повинен перевірити чи існують підстави для відводу від розгляду зазначеної справи судді Заруби П.І.
При цьому слід зазначити, що нормамами КПК України який є найбільш наближеним до КУпАПА, та який повинен бути застосований у даній конкретній ситуації, не передбачено можливість заявлення відводу судді який не розглядає справу по суті, а лише розв"язує заяву про відвід чи самовідвід. Також така можливість не перебдачена і іншими процесуальними законами такими як Цивільний процесуальний кодекс України чи Кодекс адміністративного судочинства України, а тому слід констатувати, що відсутні підстави для відводу судді Каліушка Ф.А.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч.1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 2, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»,
У задоволенні заяви адвоката Александрова Дмитра Олександровича про відвід судді Каліушка Федора Анатолійовича який розглядає заяву про самовідвід суді Заруби Петра Івановича у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: