Справа № 752/17588/25
Провадження № 2/752/8794/25
іменем України
23.10.2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Моркотун О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, -
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Позивач ОСОБА_1 надіслала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Згідно ч. 5 статті 212 ЦПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Положення ст. 212 ЦПК України не передбачають обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. До того ж вказані положення законодавства направлені на забезпечення участі осіб, які є віддаленими від місця розгляду справи і з об'єктивних причин не можуть брати участь у розгляді справи.
Випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які з поважних та незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Однак, вказане клопотання не містить жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості прибути у судове засідання або наявності об'єктивних непереборних причин, які унеможливлюють заявника прибути до Голосіївського районного суду м. Києва, і будь-яке обґрунтування необхідності проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цьому клопотанні взагалі відсутнє, при цьому ухвала суду не може обґрунтовуватись лише припущеннями про наявність зазначених обставин.
Крім того, заявник не позбавлений можливості надати свої пояснення у письмовому вигляді, направивши їх до суду засобами поштового або електронного зв'язку.
Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 212, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: