Справа № 752/12729/25
Провадження №: 2-а/752/315/25
іменем України
27.10.2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Моркотун О.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що 24 квітня 2025 року в період коменданської години позивач, повертаючись додому, ідучи по вул. Оноре де Бальзака, побачив, що позаду його поліцейське авто увімкнуло пробличкові маячки червоного кольору, згідно ПДР здійснив зупинку ТЗ. Підійшовши до нього, поліцейські повідомили, що причиною зупинки є відсутність переднього номерного знаку на автомобілі. ОСОБА_1 повідомив, що під час руху він відпав, відтак, зважаючи на пізню годину, останній рухався додому аби його зікріпити або зробити це ранку на найближчій СТО. Інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №4 полку №2 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Кіт О.В. склав постанову серії ЕНА №4568534 від 24 квітня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 24.04.2025 року о 00 год 18 хв. керував автомобілем "Фольцваген Тігуан" номерний знак НОМЕР_1 без переднього номерного знаку на автомобілі, чим порушив вимогу ДСТУ 4278:2019 України, за що наступає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню. Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову від 24.04.2025 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 4568534, складену інспектором Кіт О.В.
Ухвалою судді Голосіївського районногосуду м. Києва від 29 травня 2025 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач Департамент патрульної поліції надіслав відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки доказом по справі є відеозаписи нагрудних камер НК472345, НК472723, на які зафіксовано вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №4568534 від 24.04.2025 р.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24 квітня 2025 року інспектор взводу №1 роти №2 батальйону №4 полку №2 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Кіт О.В. склав постанову серії ЕНА №4568534 від 24 квітня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 24.04.2025 року о 00 год 18 хв. керував автомобілем "Фольцваген Тігуан" номерний знак НОМЕР_1 без переднього номерного знаку на автомобілі, чим порушив вимогу ДСТУ 4278:2019 України, за що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КпАП України у вигляді штрафу.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п.1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Згідно із п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, він керував автомобілем "Фольцваген Тігуан" номерний знак НОМЕР_1 без переднього номерного знаку на автомобілі
Таким чином, позивачем не заперечується встановлений спірною постановою факт відсутності переднього номерного знаку на автомобілі.
Пунктом 30 ПДР встановлені вимоги до номерних, розпізнавальних знаків, написів і позначень.
Приписами підпункту 30.2 пункту 30 ПДР передбачено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів).
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Відповідно до підпункту 31.3 «в» пункту 31 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів.
Згідно з ч. 4 ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування»: кількість знаків на автотранспорті повинна становити два знаки.
Наведене в сукупності свідчить про те, що вимоги діючого законодавства містять заборону експлуатації автомобіля без номерних знаків, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів.
При цьому, нормами чинного законодавства встановлено чітку вимогу щодо розміщення двох знаків спереду та ззаду автомобіля.
Дійсно, ДСТУ 4278:2019 не містить чітких вимог щодо розміщення номерного знаку лише по осі симетрії автомобіля, однак, вказує на необхідність розміщення таких саме «на» транспортному засобі.
Крім того, п. 4.2 ч. 4 ДСТУ 4278:2019 встановлено, що знаки на транспортних засобах треба встановлювати лише в передбачених за конструкцією місцях, зазначених виробником.
Також, п. 2 розділу VIII Вимог до номерних знаків транспортних засобів затверджених наказом МВС України 02.03.2021 № 166 встановлено, що знаки на транспортних засобах треба встановлювати тільки в передбачених за конструкцією місцях або додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позивач при експлуатації транспортного засобу зобов'язаний забезпечити відповідність його технічного стану, зокрема, наявність номерних знаків у відповідності до вимог нормативно-правових актів, а посилання останнього на те, що номерний знак відпав під час руху, критично оцінюються судом та свідчать про намагання ухилитися позивача від виконання вищевказаного обов'язку щодо обладнання транспортного засобу номерними знаками у відповідності до вимог законодавства.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП за порушення пункту 2.9 в ПДР, оскільки він керував транспортним засобом без переднього номерного знаку.
Суд критично оцінює доводи позивача, що відповідачем не доведено допущення позивачем ПДР, оскільки керування транспортним засобом без переднього номерного знаку підтверджується саме відеозаписом з боді-камер, який здійснений відповідачем як до, так і після зупинки транспортного засобу позивача.
При цьому, процедурних порушень, що мали б реальний вплив на вирішення даного спору, судом не встановлено, тому, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою, є законним.
З огляду на наведене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 121, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,
адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: