Справа №752/25936/25
Провадження №2/752/11568/25
24 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що вона підлягає передачі за підсудністю на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Із пунктів 41, 42 роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" випливає, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати спільною сумісною власністю подружжя рухоме та нерухоме майно, поділити спільно нажиті побутові речі, будівельні матеріали та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходячи з предмету спору, який, зокрема, виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що цивільна справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, оскільки належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду відповідно до правил виключної підсудності.
Крім того, слід зауважити, що судове рішення, ухвалене по цій справі, може бути скасовано судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), що передбачено ч. 1 ст. 378 ЦПК України.
У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, цивільна справа підлягає передачі за підсудністю на розгляд до
Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 184, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Передати на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому частиною 3 статті 31 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена 24.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова