Справа № 752/24801/25
Провадження №: 1-кс/752/8856/25
22.10.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївськогорайонного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
володільця майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100010002851 від 07.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.1 ст.382 КК України, про арешт майна, -
15.10.2025 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на речі, які було вилучено 09.10.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, а саме: на автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору та ключі від вказаного транспортного засобу, які належать ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002851, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених, ч. 2ст. 146, ч. 1 ст. 382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, до відповідно до ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 29.08.2025 (справа №760/19161/25, провадження №2-з/760/249/25), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено час для спілкування з дітьми ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом телефонного та відеоконференцзв'язку кожного понеділка, середи та п'ятниці з 19:00 год. по 20:00 год., у присутності матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Поряд з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на незаконне викрадення малолітньої ОСОБА_10 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, 06.10.2025 приблизно о 18:00 год., ОСОБА_8 прибув на автомобілі марки «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, за адресою: м. Київ, острів Водників, КПП КССРЗ. В подальшому, ОСОБА_8 пересів у автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, та направився до дитячого майданчику, що за адресою: м. Київ, острів Водників, вул. Перша Острівна, 46, де неподалік проживає ОСОБА_11 з дітьми. Приблизно о 18 год. 10 хв., на дитячий майданчик за вищевказаною адресою вийшла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка являється прабабусею малолітньої ОСОБА_10 , разом з останньою. В момент коли малолітня ОСОБА_10 перебувала на гойдалці, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне викрадення малолітньої ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, використовуючи той факт, що малолітня ОСОБА_10 не могла усвідомлювати значення скоєних стосовно неї протиправних дій в силу її малолітнього віку, підійшов до неї, взяв її на руки з гойдалки та побіг до автомобіля марки «Hyundai Veracruz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був заздалегідь припаркований поблизу дитячого майданчика.
У подальшому, ОСОБА_8 сів разом з малолітньою ОСОБА_10 в салон автомобіля марки «Hyundai Veracruz», реєстраційний номер НОМЕР_3 та покинув місце вчинення злочину.
09.10.2025 у період часу з 19 год. 40 хв. по 20 год. 00 хв., слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_13 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення та речей, які можуть містити інформацію, підтверджуючу факт вчинення злочину, відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК, було проведено огляд місця події на прилеглій території проїжджої частини дороги, за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15 у ході якого було вилучено автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який опечатано бирками НПУ, а саме: передній капот опечатано биркою НПУ № 1179401, передні праві двері опечатано биркою НПУ № 1179402, задні праві двері опечатано биркою НПУ № 1179403, задній капот опечатано биркою НПУ № 1179403, задні ліві двері опечатано биркою НПУ № 1179405, передні ліві двері опечатано биркою НПУ № 1179406, також виявлено та вилучено ключі від автомобіля, які поміщено до спец. пакету № ICR 0130568.
09.10.2025 автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору та ключі до нього було визнано речовим доказом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору належить ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні просилав задовольнити вказане клопотання.
Власник майна, володілець та представник власника, майна в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання. Представник надав слідчому судді письмові заперечення. Зокрема, представника власника майна ОСОБА_4 , зазначив, що автомобіль «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 не є знаряддям вчинення злочину, не має ознак визначених ст. 98 КПК України, тому на нього не може бути накладено арешт. Власника майна ОСОБА_5 , заперечувала проти накладення арешту, зазначила, що автомобіль використовується для потреб сім'ї тому погодилася із запереченнями свого представника, що накладення арешту становитиме надмірний тягар для її сім'ї і суперечитиме положенням ст. 41 Конституції України. Володілець майна ОСОБА_6 пояснив, що 06.10.2025 приблизно о 17-й годині він зустрівся із ОСОБА_8 з приводу «робочих питань», на прохання останнього підвіз його автомобілем, яким він користується та який належить його дружині - ОСОБА_5 , «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до острова Водників. Надалі, ОСОБА_8 вийшов із автомобіля підійшов до дитячого майданчика, на гойдалці забрав маленьку дівчинку та разом із нею сів до іншого автомобіля та поїхав. Тому володілець майна погоджується із думкою свого представника, що жодних ознак речового доказу автомобіль яким він користується не містить.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002851, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених, ч. 2ст. 146, ч. 1 ст. 382 КК України.
09.10.2025 у період часу з 19 год. 40 хв. по 20 год. 00 хв., слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_13 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення та речей, які можуть містити інформацію, підтверджуючу факт вчинення злочину, відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК, було проведено огляд місця події на прилеглій території проїжджої частини дороги, за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15 у ході якого було вилучено автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який опечатано бирками НПУ, а саме: передній капот опечатано биркою НПУ №1179401, передні праві двері опечатано биркою НПУ №1179402, задні праві двері опечатано биркою НПУ № 1179403, задній капот опечатано биркою НПУ № 1179403, задні ліві двері опечатано биркою НПУ № 1179405, передні ліві двері опечатано биркою НПУ № 1179406, також виявлено та вилучено ключі від автомобіля, які поміщено до спец. пакету № ICR 0130568.
09.10.2025 автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору та ключі до нього було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17.10.2025 справа №752/24801/25, провадження №1-кс/752/8857/25 надано дозвіл на огляду автомобіля «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору належить ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог частини другої вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею в судовому засіданні було встановлено, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має ознаки визначені ст. 98 КПК України зокрема, що вказаний автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом або отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тощо.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.
Посилання прокурора на те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є формальним та не узгоджується із фактичними обставинами встановленими слідчим суддею у судовому засіданні.
Іншої мети накладення арешту на майно прокурором не наведено та слідчим суддею не встановлено.
Клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Отже, в силу положень ч. 3 ст. 173 КПК України, автомобіль марки «BMW», моделі Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору який належить ОСОБА_5 підлягає поверненню власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
по с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025100010002851 від 07.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.1 ст.382 КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 45 хв. 24.10.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1