Справа № 716/1484/25
27.10.2025 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря судових засідань - Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 04.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 04.01.2025-100001199, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 26000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.01.2025 року , строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 23.05.2025. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 60551,70 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24016,02 грн., по процентам в розмірі 23535,68 грн., та неустойки за кожен день невиконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 13000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Заставнівського районного суду м. Заставна від 19.08.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представник подала до суду заяву про часткове визнання позову, а саме просила суд врахувати, що ОСОБА_1 вносила три платежі, в зв'язку з чим сума стягнення боргу повинна бути значно менша.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 04.01.2025 відповідач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 04.01.2025, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
На підставі укладеного 04.01.2025 кредитного договору №04.01.2025-100001199 відповідач отримала кредит у розмірі 26000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу кредиту за договором №04.01.2025-100001199 строком на 140 днів.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-1617.
Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця,Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни:
а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до Договору від 04.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 26 000 грн. строком на 140 днів. ОСОБА_1 04.01.2025 отримано кредитні кошти у розмірі 26 000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 проведено часткову сплату заборговності, а саме 17.01.2025 в сумі 5600,36 грн., 31.01.2025 в сумі 5600,36 грн., 14.02.2025 в сумі 5600,36 грн.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 60551,70 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24016,02 грн., по процентам в розмірі 23535,68 грн., та неустойки за кожен день невиконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 13000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Що є підтвердженням існування такого боргу.
Такий висновок кореспондує із позицію Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених нею умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останньою свого обов'язку зі своєчасного повернення кредитних коштів.
Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачкою договору, беручи до уваги факт невиконання останньою обов'язків щодо повернення кредиту, суд доходить висновку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №04.01.2025-100001199 від 04.01.2025. в розмірі 47551,7 грн., з яких: 24016,02 грн. основний борг, 23535,68 грн. - проценти.
Щодо вимоги про стягнення неустойки.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характернарахування пені за кожен день прострочення.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Відповідно до п.15 Заявки кредитного договору №04.01.2025-100001199 від 04.01.2025. сторони погодили, що неустойка: 260,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку в розмірі 13000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу,а такожвід обов'язкусплати накористь кредитодавця(позикодавця)неустойки (штрафу,пені)за такепрострочення.Установити,що неустойка (штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 р. у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українидо зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 р. у справі №183/7850/22.
Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022р. на території України з 24 лютого 2022 р. строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Враховуючи вищевикладене, вимоги щодо стягнення заборгованості за неустойку в розмірі 13000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволенню частково на 78,55%, судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1903,02 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №04.01.2025-100001199 від 04.01.2025 станом на 15.08.2025 року в сумі 47551 (сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 70 копійок, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24016,02 грн., по процентам в розмірі 23535,68 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 володимиріви користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1903,02 грн сплаченого за подання позовної заяви судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне найменування учасників справ:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса м.Київ, 01032 вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ:37356833.
Представник позивача: Горна Вероніка Іванівна, адреса м.Київ, 01032 вул. Саксаганського, 133-А, довіреність №2504/25-03 від 05.04.2025.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Представник відповідача : Янчук Людмила Іллівна, адреса м.Чернівці вул. Руська, буд.1а, офіс 103, Ордер серії СЕ №1095844 від 25.08.2025.
Суддя Сірик І.С.