ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 жовтня 2025 року Справа № 906/603/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Коломис В.В.,
суддя Крейбух О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2025 (суддя Машевська О.П., повне рішення складено 04.07.2025)
за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем"
про стягнення 121 354, 11 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.07.2025 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Архбудзем" на користь Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради 121 354,11 грн штрафних санкцій, 2422,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції, встановивши невиконання відповідачем п.2.2.1 договору №9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації від 12.02.2025 щодо строку надання останнім послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна, підготовки та передачі документації, дійшов висновку про наявність підстав для застосування п.8.3 та п. 9.9 договору та стягнення з ТОВ "Архбудзем" 121 354,11 грн штрафу (7% за п.8.3 договору у розмірі 49 969,34 грн, 10% за п. 9.9. договору у розмірі 71 384,77 грн).
Також, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції задоволив до стягнення з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та ухвалити нове, яким стягнути із відповідача 60 677,05 грн штрафу та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що заявлені позивачем штрафні санкції є надмірно великими, а тому, враховуючи не доведення позивачем понесених матеріальних збитків у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, ступінь невиконання ТОВ "Архбудзем" зобов'язання, просить апеляційний суд зменшити розмір штрафу та застосувати до спірних правовідносин приписи ч.1 ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України.
Вважає, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для позивача так і для відповідача є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, а саме до 60 677,05 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, він не отримав належного обсягу послуг, що призвело до необхідності повторної їх закупівлі. Дане унеможливило роботу комісії Чернігівської міської ради щодо розгляду питань щодо надання компенсацій за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, призвело до порушення строків розгляду таких заяв громадян, неодноразового виникнення з ними конфліктних ситуацій та негативної думки серед населення м. Чернігів щодо діяльності позивача в частині організації роботи з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації.
Вказує, що заявлена сума штрафних санкцій є значно меншою ніж сума основного зобов'язання, а тому є обґрунтованою і правомірною.
Крім того, звертає увагу, що відповідачем не вчинялись будь-які активні дії з метою виконання договору, а також не повідомлялось про причини його невиконання у визначені ним строки.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, вважає їх обґрунтованими, співмірними та такими, що є мінімальними відповідно до Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №142 від 16.05.2025.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач також просить суд стягнути додатково понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн за участь у трьох судових засіданнях у Господарському суді Житомирської області.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Архбудзем" на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2025 у справі №906/603/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (замовник) та ТОВ "Архбудзем" (виконавець) укладено договір №9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації (далі - договір).
Договір укладено на підставі постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а також Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого постановою КМУ від 21.04.2023 № 381 (ДК 021:2015-71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань) ( далі - Порядок надання компенсації № 381)
Згідно з п.1.1 договору , виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами , на власний ризик надати за завданням Замовника послуги з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації № 381, що включає в себе складання чек-листа та здійснення фотофіксації місць пошкодження об'єкту, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах, встановлених даним Договором.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили строк надання послуг - до 19.12.2025.
Строк надання послуги за кожним конкретним об'єктом обчислюється наступним чином (п.2.2 договору):
- під час підписання договору замовник надає виконавцю перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягають обстеженню. Виконавець повинен забезпечити технічний огляд (обстеження) пошкодженого майна, підготовку документації та передачу її замовнику не менше ніж на 30 об'єктів на тиждень (підп. 2.2.1 договору);
- в подальшому перелік об'єктів, що підлягають обстеженню передаватиметься виконавцю після того, як отримано чек-листи по адресам, які надані попереднім списком (за виключенням об'єктів по яким наявна інформація, що можливість проведення обстеження відсутня). (підп.2.2.2 договору);
При виникненні обставин, які не залежать від виконавця і перешкоджають наданню послуг, строк закінчення надання послуг по договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження замовником. Обставини вважаються такими, що перешкоджають наданню послуг, якщо виконавець аргументує це. Про зміну строків надання послуг складається додаткова угода до цього договору, яка підписується сторонами (п.2.3, 2.4 договору).
Відповідно до п.2.5 договору, у разі виникнення об'єктивних обставин, які перешкоджають наданню послуг та не залежать від волі виконавця останній невідкладно надсилає замовнику аргументований лист із зазначенням таких обставин разом із проектом додаткової угоди на зміну строків надання послуг.
Згідно з п.3.1, 4.1 договору, його ціна відповідає ціні переможця закупівлі і становить 713 847,68 грн, без ПДВ. Замовник проводить оплату вартості послуг на підставі акту приймання-передачі послуг або їх етапів протягом 100 календарних днів, але не пізніше 25.12.2025, після затвердження результатів наданої послуги відповідною комісією Чернігівської міської ради, до повноважень якої віднесено розгляд питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок замовника.
Відповідно до п.5.6. договору, виконавець зобов'язується проводити обстеження об'єктів та складати відповідну документацію не менш ніж на 30 адрес на тиждень, відповідно до наданого замовником переліку адрес.
Приймання - передача послуг здійснюється шляхом надання виконавцем замовнику пакету документів окремо за кожною адресою, що підлягала обстеженню: фотофіксація пошкоджень об'єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі, а також фотофіксація встановленого факту ремонтних робіт, що виконані за рахунок інших джерел фінансування (у разі наявності такого факту); заповнений чек-лист з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об'єкта нерухомого майна (п.5.8 договору).
Послуги вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг та затвердження результату наданої послуги відповідною комісією Чернігівської міської ради (п.5.10 договору).
Згідно з п.8.3. договору за порушення строків надання послуг чи надання послуг у неповному обсязі виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % загальної вартості договору.
Відповідно до п.7.4 договору, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, передбачених цим договором.
Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця електронною поштою та рекомендованим листом у разі, якщо виконавець зі своєї вини допустив відставання темпів надання послуг від передбачених договором більш ніж на 7 календарних днів. Договір вважається розірваним з робочого дня, наступного за днем направлення виконавцю відповідного повідомлення. (п.9.2 договору)
У разі розірвання договору з підстав зазначених, зокрема у п.9.2 договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) договору. (п.9.9 договору)
На виконання умов договору, позивач на офіційну електронну пошту відповідача направив лист № 160 від 14.02.2025, в додатку до якого зазначено перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягали обстеженню.
Листом №193 від 25.02.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою про термінове надання чек-листів та виконання п.2.2.1 договору.
У відповідь листом №1872-01/2025 від 26.02.2025 відповідач надав позивачу перелік адрес, по якому буде передана документація. Повідомив, що станом на 26.02.2025 роботи щодо виконання договору виконуються, однак у зв'язку із значним пониженням температури навколишнього повітря та відмовою техніки в фотофіксації пошкоджень, виникли об'єктивні труднощі для його виконання. В тому числі, затримка у виконанні умов договору зумовлена зайнятістю власників (їх представників) протягом робочого тижня та необхідністю виїздів до обстежуваних об'єктів. У додатку до вищевказаного листа надав інформацію щодо 10 об'єктів, з яких: 5 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи.
Листом №1873-01/2025 від 03.03.2025 відповідач надав позивачу перелік адрес, по якому буде передана документація, згідно додатку до якого надано інформацію щодо 12 об'єктів, за результатами обстеження яких складено чек-листи.
Листом №1874-01/2025 від 05.03.2025 відповідач надав позивачу перелік адрес, по якому буде передана документація, згідно додатку до якого надано інформацію щодо 11 об'єктів, з яких: 6 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи.
Листом №260 від 14.03.2025 позивач повідомив відповідачу, що станом на 14.03.2025 останнім отримано лише 22 чек-листи, що не відповідає умовам договору. Відтак, просив пришвидшити виконання обстеження, а у випадку невиконання ТОВ "Архбудзем" зобов'язань вказав на можливість розірвання договору та застосування штрафних санкцій.
27.03.2025 позивач направив відповідачу повідомлення про одностороннє розірвання договору з 28.03.2025, на підставі п.9.2.
Встановивши порушення ТОВ "Архбудзем" взятих на себе зобов'язань, позивач нарахував до стягнення 121 354,11 грн штрафу (за прострочення надання останнім послуг понад 15 календарних днів - 7% від загальної вартості договору, що становить 49 969,34 грн, та за розірвання договору в односторонньому порядку - 10% від загальної вартості договору, що становить 71 384,77 грн)
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом положень ст.626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст.525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини у даній справі виникли на підставі договору №9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що поєднує у собі елементи договору підряду та договору про надання послуг, та відповідно є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, відповідно до положень ст. 11, 202, 509 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. (ч.1 ст.846 ЦК України)
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. (ст. 905 ЦК України).
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Апеляційним судом встановлено, що згідно п.2.2.1 договору, сторони погодили, що під час підписання договору замовник надає виконавцю перелік всіх наявних на цей день об'єктів, що підлягають обстеженню. Виконавець повинен забезпечити технічний огляд (обстеження) пошкодженого майна, підготовку документації та передачу її замовнику не менше ніж на 30 об'єктів на тиждень.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищевказаного пункту договору, позивач листом №160 від 14.02.2025 надав відповідачу перелік наявних на цей день об'єктів, що підлягали обстеженню згідно додатку (всього 76 адрес).
Водночас, відповідач, свої зобов'язання щодо здійснення технічного огляду пошкодженого майна, передачі замовнику документації, у визначений договором тижневий строк, не виконав.
26.02.2025 відповідач надав позивачу перелік адрес, по якому буде передана документація, інформацію щодо 10 об'єктів, з яких: 5 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи.
03.03.2025 - щодо 12 об'єктів, за результатами обстеження яких складено чек-листи.
05.03.2025 - щодо 11 об'єктів, з яких: 6 об'єктів не було обстежено, щодо 5 об'єктів складено чек-листи.
Колегія суддів зазначає, що станом на 14.03.2025 позивачем отримано лише 22 чек-листи, доказів передачі документації позивачу, на виконання п.2.1.1 договору, матеріали справи не містять.
Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно з ч.1 статті 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що умовами п.9.2. договору сторони погодили, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця електронною поштою та рекомендованим листом у разі, якщо виконавець зі своєї вини допустив відставання темпів надання послуг від передбачених договором більш ніж на 7 календарних днів. Договір вважається розірваним з робочого дня, наступного за днем направлення виконавцю відповідного повідомлення.
27.03.2025 позивач направив відповідачу повідомлення про одностороннє розірвання договору з 28.03.2025.
Відтак, останній є розірваним з 28.03.2025.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Положеннями п.8.3 договору сторони погодили, що за прострочення надання послуг понад 15 календарних днів з виконавця стягується штраф у розмірі 7% загальної вартості договору.
Як було встановлено вище, позивачем було надано відповідачу 76 адрес для проведення технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна.
Відтак, кінцевий строк надання послуг по цим адресам відповідно до умов п.2.2.1 договору сплив 21.02.2025 (перші 30 об'єктів), 28.02.2025 (наступні 30 об'єктів) та 07.03.2025 (останні 16 об'єктів).
Колегія суддів зазначає, що станом на 21.02.2025 відповідачем на адресу позивача не надійшло жодного пакету документів; станом на 28.02.2025 - надано 5 чек-листів та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 5 адресам; станом на 07.03.2025 - надано 22 чек-листа та повідомлено про причини неможливості складання чек - листів ще по 11 адресам.
Отже, прострочення у понад 15 календарних днів за адресами, що були надані 14.02.2025 настало 08.03.2025 (перші 30 об'єктів), 15.03.2025 (наступні 30 об'єктів) та 22.03.2025 (останні 16 об'єктів).
З огляду на вказане, оскільки відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання у визначений договором строк, колегія суддів вважає правомірно заявленим до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від загальної вартості договору, у відповіданості до п.8.3 договору.
Здійснивши перевірку правильності розрахунку штрафу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його стягнення у розмірі 49 469,34 грн.
Згідно п.9.9 договору сторони погодили, що у разі розірвання договору з підстав зазначених п.9.2, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості (ціни) договору.
Таким чином, заявлений штраф у розмірі 10% від загальної ціни договору у розмірі 71 384,77 є обґрунтованим та арифметично правильним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 121 354,11 грн штрафу.
Оцінюючи доводи апелянта щодо зменшення заявленого розміру штрафу на 50%, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.233 ГК України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Згідно мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання, не повинна перетворюватись на несправедливо покладений непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
При цьому, слід зазначити, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, відповідно вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.
Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 02.03.2023 у справі №905/1409/21, від 23.11.2023 у справі №917/991/22).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20).
Однак, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.1, 2 ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу на 50%, апеляційний суд враховує, що надання послуг та виконання робіт за договором №9-2025/вс про закупівлю послуг з технічного огляду (обстеження) пошкодженого майна громадян та визначення розміру компенсації від 12.02.2025, спрямовані на якнайшвидше забезпечення фізичним особам компенсації для відновлення об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Як було встановлено вище, відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг (технічного огляду (обстеження) об'єктів пошкодженого майна, підготовки та передачі документації позивачу), у визначені п.2.2.1 договору строки не виконав, листів про виникнення об'єктивних обставин, які перешкоджали б наданню послуг разом з проектом додаткової угоди на зміну строків їх надання, як передбачено п. 2.5 договором, позивачу не надано, будь-яких активних дій з метою виконання договору чи уникнення його розірвання не вчинено.
Вищевказане свідчить про затримку роботи комісії Чернігівської міської ради, до повноважень якої віднесено розгляд питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, яка призвела до порушення строків розгляду заяв громадян, встановлених Порядком надання компенсації № 381.
Колегія суддів зазначає, що заявлена сума штрафних санкцій у розмірі 121 354,11 грн не є надмірно великою порівняно із вартістю послуг у розмірі 713 847,58 грн, які очікував отримати та оплатити позивач, а є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника.
Таким чином, враховуючи відсутність заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у суді першої інстанції, а також приймаючи до уваги принципи справедливості, добросовісності та розумності, встановлені судом обставини та докази, які містяться у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
Щодо наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з договору про надання правничої допомоги за № 33-2025/вс від 22.04.2025, який укладений між Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради та адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Оберіг", за погодженням сторін вартість послуг з опрацювання наданих клієнтом матеріалів, підготовки на їх основі позовної заяви та інших процесуальних документів при розгляді її Господарським судом Житомирської області складає 6 000 грн. (п.5.1)
Відповідно до п.5.7 договору, акт приймання передачі наданих послуг повинен бути підписаний сторонами протягом 1 робочого дня з моменту фактичного надання послуг за даним договором.
Згідно розрахунку вартості послуг від 22.04.2025, сторони підтвердили надання та отримання послуг у розмірі 6 000 грн, а саме:
- вивчення матеріалів правовідносин за договором про закупівлю послуг з технічного огляду / 1 год. / 1 000 грн;
- погодження з клієнтом правової позиції та підготовка позовної заяви / 3 год / 3 000 грн;
- подання позовної заяви з додатками через систему "Електронний суд" / 0,5 год / 500 грн;
- здійснення захисту інтересів клієнта в Господарському суді Житомирської області шляхом опрацювання відзиву на позовну заяву, підготовки відповіді на відзив та інших процесуальних документів при розгляді справи / 1,5 год. / 1 500 грн.
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 від 22.04.2025 адвокат передав, а позивач прийняв вищевказані послуги на суму 6000 грн, які були оплачені останнім, згідно платіжної інструкції №117 від 23.04.2025 .
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на наведене, дослідивши матеріали справи, відповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу таким критеріям як дійсність, обґрунтованість та розумність, співмірність до ціни позову, а також зі складністю справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх стягнення з відповідача у розмірі 6 000 грн.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача додатково понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн за участь у трьох судових засіданнях у Господарському суді Житомирської області.
Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд зазначає, що до повноважень останнього належить перегляд судового рішення суду першої інстанції та перевірка правильності застосування ним норм матеріального та процесуального права.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що вищевказане клопотання позивачем до суду першої інстанції не подавалось та ним не розглядалось, відтак апеляційний суд позбавлений можливості здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради у Господарському суді Житомирської області.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2025 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" задоволенню не підлягає.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2025 у справі №906/603/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудзем" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.