ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 жовтня 2025 року Справа № 903/720/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Філіпова Т.Л.
суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Загородько Б.Ю.
за участю представників сторін:
позивача Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" - адв. Семенюк Л.В.
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" - адв. Троянчук Д.М., адв. Голядинець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод"
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2025 р. про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню
постановлену у м. Луцьк, повний текст складено 25.06.2025 р.
у справі № 903/720/24 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари"
про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод"
про внесення змін до договору оренди нерухомого майна
Відповідно до ухвали від 23.06.2025 р. Господарський суд Волинської області задоволив заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 903/720/24. Суд першої інстанції визнав такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р. - з 01.05.2025 р. і № 903/720/24-2 від 19.05.2025 р., № 903-720/24-4 від 19.05.2025 р. - з 21.05.2025 р. у зв'язку з їх добровільним виконанням.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції позивач Приватне акціонерне товариство "Нововолинський ливарний завод" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню відмовити.
Вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що на підтвердження нібито виконання рішення суду ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» надало лише односторонній акт приймання-передачі майна, підписаний виключно її керівником, без участі представників ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», що суперечить умовам договору оренди нерухомого майна від 29.03.2024 р. № 01-12/2023-О та нормам чинного законодавства.
Доводить, що фактичне виконання судового рішення не відбулося у передбаченому законом та договором порядку, а одностороннє складення акту не може вважатися належним доказом виконання рішення суду, тому просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2025 р. у справі № 903/720/24 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика гофротари» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню - відмовити.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення.
Звертає увагу, що ордер, яким підтверджуються повноваження представника, який подав апеляційну скаргу, не підписаний адвокатом, що є порушенням ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
У зв'язку з цим посилається на норми п.2 ч.1 ст.264 ГПК України і доводить про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
Щодо доводів скаржника по суті спору, вважає, що ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» вчинило всі необхідні і достатні дії аби виконати рішення суду: орендоване приміщення звільнено від сторонніх речей; було надано доступ до нього орендодавцю і здійснено фактичне повернення стороні ПрАТ «НЛЗ», про що було сповіщено орендодавця листом, до якого було долучено підписаний орендарем акт прийому-передачі.
Зазначає, що повернення нежитлового приміщення (частини приміщення модельної дільниці Б-2) здійснювалося не на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.12.2023 р. № 01-12/2023-0, а на підставі судового рішення, в якому зміст зобов'язання чітко та недвозначно визначено в резолютивній частині, і вважає, що такі вимоги ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» виконані в повному обсязі, про що проінформовано ПрАТ «НЛЗ» одразу ж по факту виконання.
Просить відмовити Приватному акціонерному товариству «Нововолинський ливарний завод» у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2025 р. у справі № 903/720/24 залишити в силі.
06.10.2025 р. позивач Приватне акціонерне товариство "Нововолинський ливарний завод" подав клопотання про долучення доказів, у якому просив суд долучити до матеріалів справи постанову про відкриття виконавчого провадження № 79283253 від 06.10.2025 р. з виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р., яким зобов'язано ТОВ "Володимирська фабрика гофротари" звільнити від сторонніх речей та повернути Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" нежитлове приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28550404070200), що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29" /а.с. 153 - 154 у т.4/.
14.10.2025 р. позивач Приватне акціонерне товариство "Нововолинський ливарний завод" подав клопотання про долучення доказів, у якому просив на підтвердження недобросовісних дій боржника та факту триваючого невиконання рішення суду в частині звільнення приміщення та повернення його стягувачу долучити до матеріалів справи протокол про неможливість приймання-передачі нежитлового приміщення, відсутність доступу та фіксацію невиконання рішення суду від 14.10.2025 р., який складений у присутності свідків та яким зафіксовано, що станом на 14.10.2025 р. доступ до спірного приміщення є заблокованим (ключі не передані), а саме приміщення не звільнене від стороннього предмета (ширми), придбаної та встановленої боржником, що прямо порушує вимоги рішення суду. Також позивач просив долучити до матеріалів справи фото та відео фіксацію зачиненого спірного приміщення станом на 14.10.2025 р. та інформаційну довідку з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, яка підтверджує, що виконавче провадження не було належним чином закінчене.
15.10.2025 р. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" подав додаткові пояснення у справі, зазначивши, що клопотання скаржника про долучення в якості доказів до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження № 79283253 з виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р., є неправомірним, а твердження скаржника, що «даний документ підтверджує факт примусового виконання вищевказаного судового наказу, визнання якого таким, що не підлягає виконанню, наразі є предметом спору в даній справі» - безпідставним, оскільки долучений скаржником доказ не доводить жодних обставин, які підтверджували б його вимоги, а лише в черговий раз свідчить про злісне зловживання правами і явну неповагу до суду та інших учасників судового процесу.
Розглянувши клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження № 79283253 від 06.10.2025 р. з виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р., протоколу про неможливість фактичного приймання-передачі нежитлового приміщення, відсутність доступу та фіксацію невиконання рішення суду від 14.10.2025 р., фото та відео фіксації зачиненого спірного приміщення станом на 14.10.2025 р. та інформаційної довідки з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, колегія суддів зазначає про наступне.
Надані документи, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження № 79283253 від 06.10.2025 р. видана на виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р. за заявою стягувача/позивача, в межах визначеного у зазначеному наказі строку. Тому така постанова разом із інформаційною довідкою з Єдиного реєстру виконавчих проваджень про те, що виконавче провадження не закінчене, підтверджують реалізацію кредитором права на звернення з наказом суду для його примусового виконання відповідно до норм ст. 327 ГПК України так і нормами ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегії суддів констатує, що такі подані документи не є новими доказами у розумінні ст..269 ГПК України, натомість є підтвердженням позиції сторін у спорі, зокрема, про те, що стягувач/позивач не погоджується з тим, що рішення суду виконане боржником і спірне приміщення передане в установленому порядку, тому має намір виконати рішення суду в примусовому порядку відповідно до норм ст. 327 ГПК України та норм ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», про що скаржник і зазначає в апеляційній скарзі.
Доводи відповідача про те, що виконавче провадження відкрито безпідставно колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи виходять за межі апеляційного провадження. Натомість відомості про те, що відповідач оскаржував дії виконавця чи звертався до суду про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження № 79283253 від 06.10.2025 р. неправомірною, суду не надані, у матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, колегія судді відхиляє надані сторонами фото і відео матеріали як неналежні та недопустимі докази у спорі відповідно до норм ст. 73, 76, 77 ГПК України.
Розглянувши заяву відповідача про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.264 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга позивача Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" подана суду апеляційної інстанції в електронній формі через підсистему «Електронний Суд» та підписана адвокатом Мартинюком Дмитром Вікторовичем електронним цифровим підписом. На підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги до скарги додано ордер, виданий адвокатом Мартинюком Дмитром Вікторовичем на надання правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" у Північно-західному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги б/н від 04.07.2025 р. /а.с. 103 у т.1/. Колегія суддів констатує, що у ордері, наданому суду як електронну копію, відсутній власноручний підпис адвоката.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з ч. 8 ст. 60 ГПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Поняття ордеру визначено у ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відповідно до якої ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 р. № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017»:
- викладено пункт 2 Положення у новій редакції:
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
- доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту:
« 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.11.2024 р. у справі № 483/346/24 та від 16.12.2024 р. у справі № 916/4258/23, і такий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Адвокат Мартинюк Д.В. як представник ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» подав апеляційну скаргу у відповідності до наведених норм після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017 р. рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 р. № 36. Відповідно, накладення представником окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, в даному випадку - до апеляційної скарги, не вимагалося.
Отже, подання адвокатом Мартинюком Д.В. ордера через модуль підсистеми "Електронний суд" без окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом повноважень представника ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, тому підстави для закриття апеляційного провадження не встановлені.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі і відзиві на скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
13.08.2024 р. ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» про зобов'язання звільнити спірне приміщення від сторонніх речей та повернути його позивачу, а також зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні приміщенням (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» звернулася до ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» з зустрічним позовом, в якому просила:
- внести зміни до пункту 4.1. договору оренди, виклавши його в такій редакції: "Розмір орендної плати за все майно, що передається в оренду, становить: 150000 грн з ПДВ, за один календарний місяць оренди.";
- встановити, що орендна плата у розмірі 150 000 грн за місяць застосовується починаючи з 01.05.2024 р. діє до моменту закінчення строку дії договору і підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення;
- внести зміни до пункту 11.1 договору, виклавши його в наступній редакції: «Строк оренди становить з "01" грудня 2023 року по "15" липня 2025 року включно. Орендар повинен передати орендодавцю об'єкт оренди не пізніше 10 робочих днів з момент закінчення вказаного строку. Передача об'єкта оренди від орендаря орендодавцю оформлюється відповідним актом приймання-передачі»;
- встановити, що в разі суперечностей даних умов з умовами, які містяться в договорі оренди або інших додаткових угодах до договору, мають превагу і підлягають застосуванню умови, визначені рішенням суду;
- встановити, що дані зміни застосовуються до відносин між сторонами починаючи з 01.05.2024 р.
Господарський суд Волинської області рішенням від 11.11.2024 р. у задоволенні первісного позову відмовив. Зустрічний позов задовольнив. Суд постановив внести зміни до договору оренди відповідно до вимог прохальної частини зустрічного позову.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2025 р. рішення суду першої інстанції скасував. Ухвалив нове рішення, яким первісний позов задовольнив частково, зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звільнити від сторонніх речей та повернути Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" нежитлове приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29.
Апеляційний суд відмовив у задоволені первісного позову в частині зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкоди у користуванні його приміщенням та в задоволенні зустрічного позову повністю.
Відповідно до постанови від 13.08.2025 р. Верховний Суд касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика гофротари» залишити без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду залишив без змін.
19.05.2025 р. на виконання вищезазначеної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 р., Господарський суд Волинської області видав відповідні накази, зокрема:
- наказ від 19.05.2025 р. № 903/720/24-4 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" на користь Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" 6540,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги /а.с. 117 у т.3/;
- наказ від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звільнити від сторонніх речей та повернути Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" нежитлове приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28550404070200), що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29 /а.с. 118 у т.3/;
- наказ від 19.05.2025 р. № 903/720/24-2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" на користь Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" 2422,00 грн. витрат по сплаті судового збору /а.с. 119 у т.3/.
16.06.2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» подало до Господарського суду Волинської області заяву про визнання виконавчих документів - наказів від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1, № 903/720/24-2, № 903/720/24-4, які були видані на примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 р. у справі № 903/720/24. такими, що не підлягають виконанню.
Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» станом на 30.04.2025 р. виконало рішення суду в частині звільнення від сторонніх речей нежитлового приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м. та повернуло його Приватному акціонерному товариству «Нововолинський ливарний завод», про що проінформувало ПрАТ «НЛЗ» листом № 161/04-25 від 30.04.2025 р. Також заявник зазначав, що наказ від 19.05.2025 р. № 903/720/24-4 і № 903/720/24-2 (щодо стягнення судового збору) були виконані добровільно 20.05.2025 р., про що проінформовано ПрАТ «НЛЗ» листом № 184/05-25 від 21.05.2025 р.
До заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню долучені лист ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» від 30.04.2025 р. № 161/04-25, адресований ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», з додатком - актом прийому - передачі майна від 30.04.2025 р. до договору № 01-12/2023-0 оренди нерухомого майна від 01.12.2023 р., який містить підпис директора ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» Тетяни Главацької. Підпис голови правління ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» у акті відсутній /а.с. 138 - 139 у т.3/.
Лист від 30.04.2025 р. № 161/04-25 надісланий на юридичну адресу ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», що підтверджується накладною від 30.04.2025 р. № 4540300077195 та описом вкладення /а.с. 140 у т.1/.
Також до заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, долучені платіжні інструкції від 20.05.2025 р. № 19935 та від 20.05.2025 р. № 19936 про виконання ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» оплати на рахунок ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» 2422,00 грн. з призначенням платежу «сплата витрат по сплаті судового збору на виконання постанови Північно-західного апел. госп. суду від 20.03.2025 у справі № 903/720/24 та наказу про примусове виконання постанови 19 травня 2025 року» та 6540,00 грн. з призначенням платежу «сплата витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на виконання постанови Північно-західного апел. госп. суду від 20.03.2025 у справі № 903/720/24 та наказу про примусове виконання постанови 19 травня 2025 року» /а.с. 141 - 143 у т.3/. Суду наданий також лист ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» від 21.05.2025 р. № 184/05-25, надісланий на юридичну адресу ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» з повідомленням про виконані платежі і відповідними додатками /а.с. 140 у т.1/.
Позивач Приватне акціонерне товариство “Нововолинський ливарний завод» заперечив проти визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, зазначивши, що акт приймання-передачі спірного нерухомого майна підписаний виключно представником ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» в односторонньому порядку, тоді як фактично приймання-передачі приміщення не відбулося, усі ключі від замків до спірного приміщення не були передані ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», а перебувають у ТОВ “Володимирська фабрика гофротари», доступ для представників ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» обмежений, в процесі приймання-передачі приміщення ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» участі не приймало /а.с. 160 у т.1/.
Одночасно листом від 06.05.2025 р. № 25/284 ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» запропонував ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» 12.05.2025 р. о 11-00 год., направити представника з відповідним дорученням для здійснення допуску представників ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» до об'єкту та фактичної передачі ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» нежитлового приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28550404070200).
Листом від 09.05.2025 р. № 169/06-25 ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» підтвердило отримання листа ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» від 06.05.2025 р. № 25/284 та повідомило останнього, що станом на 30.04.2025 р. ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» було усунуто всі перешкоди в доступі до частини приміщення модельної дільниці Б-2. Навісний замок до вхідних дверей та ключі до нього знаходяться на території приміщення в коробці. Таким чином, ПрАТ «НЛЗ» з 30.04.2025 р. має повний доступ і до приміщення, і до вхідних дверей, і до ключів.
Таким чином приймання передача приміщення модельної дільниці Б-2 за участю представників обох сторін - кредитора і боржника не відбулось, що сторони не заперечили у своїх поясненнях в судовому засіданні.
Задоволивши заяву відповідача про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню суд першої інстанції врахував, що боржником - ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» було вжито заходи, спрямовані на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 р. у справі № 903/720/24 в добровільному порядку та встановленим способом, що, в свою чергу, свідчить не інакше, як про повну відсутність обов'язку боржника перед кредитором виконувати наказ Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1 у зв'язку з добровільним виконанням такого та виснував про наявність підстав для задоволення відповідної заяви ТОВ «Володимирська фабрика гофротари» і визнання в судовому порядку наказ Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1 таким, що не підлягає виконанню повністю з 01 травня 2025 року.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика гофротари» та визнання в судовому порядку наказів Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-2 та № 903/720/24-4 таким, що не підлягає виконанню повністю з 21 травня 2025 року, оскільки боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика гофротари» сплатив в добровільному порядку витрати на судовий збір у повній сумі.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, враховуючи наступне.
Як зазначено вище, обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню, відповідач доводив про добровільне виконання рішення суду в частині сплати витрат на судовий збір і звільнення від сторонніх речей нежитлового приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м та повернення його/приміщення Приватному акціонерному товариству «Нововолинський ливарний завод», про що проінформовано ПрАТ «НЛЗ» листом № 161/04-25 від 30.04.2025 р.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» передало нежитлове приміщення (частина приміщення модельної дільниці Б-2) ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.12.2023 р. № 01-12/2023-0 за актом приймання-передачі, підписаним представниками ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» та ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» /а.с. 16, 23 - 26 у т.1/.
Пунктом 7.2 договору оренди передбачено, що не пізніше ніж за 20 (двадцять) днів з моменту закінчення строку оренди або настання інших обставин, що є підставою для розірвання договору, орендар зобов'язується звільнити об'єкт оренди від сторонніх предметів та підготувати його до передачі орендодавцю.
Відповідно до п. 7.4. договору при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, в якому відображаються його реальний стан. Даний акт підписується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Отже добровільне повернення приміщення відповідно до наведених норм закону і умов договору оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Кожна із сторін такого правочину підтверджує передачу орендарем і прийняття орендодавцем приміщення та має можливість зафіксувати стан приміщення або наявні зауваження.
Матеріалами справи і поясненнями сторін підтверджено, що відповідач ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» не повідомляв позивача ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» про необхідність зустрічі для повернення спірного приміщення на виконання рішення суду і склав акт приймання-передачі в односторонньому порядку за підписом директора ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» Тетяни Главацької, що не відповідає правовій природі двохстороннього правочину.
В свою чергу позивач ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» такий акт прийому - передачі майна від 30.04.2025 р. повернув відповідачу без підпису, мотивуючи тим, що участі у прийманні-передачі не брали представники товариства кредитора.
Належні докази виконання процедури приймання-передачі обома сторонами відсутні, суду не надані.
Колегія суддів, враховуючи норми ст. 795 ЦК України та положення п. 7.2 - 7.4 договору відзначає, що єдиним належним та допустимим доказом повернення спірного приміщення може бути акт, який підписаний обома сторонами договору - ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» - про прийняття, а ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» - про передачу в добровільному порядку, або акт складений за участю державного/приватного виконавця в примусовому порядку на виконання рішення суду.
Натомість вищенаведені обставини свідчать про наявний між позивачем і відповідачем спір як відносно повернення об'єкта оренди так і відносно стану об'єкта оренди, що спростовує доводи боржника про добровільну передачу приміщення, оскільки кредитору приміщення не передано.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване тощо.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відносять ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, які свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2021 р. у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 р. у справі № 2-118/2001, від 09.02.2023 р. у справі № 824/85/21 та від 05.12.2024 р. у справі № 824/150/23 і такі висновки які враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не встановила підстав, визначених нормами ч. 2 ст. 328 ГПК України для визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р., оскільки такий наказ виданий на підставі судового рішення, яке є чинним, добровільного виконання такого наказу не відбулося і у відповідача продовжує існувати матеріальний обов'язок із зобов'язання звільнити та повернути Приватному акціонерному товариству "Нововолинський ливарний завод" нежитлове приміщення (частину приміщення модельної дільниці Б-2), площею 880,0 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 28550404070200), що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Володимирська фабрика гофротари» сплатив в добровільному порядку витрати на судовий збір повністю, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.05.2025 р. № 19936 про сплату 6540,00 грн. судового збору та від 20.05.2025 р. № 19935 про сплату 2422,00 грн. судового збору, і позивач отримав зазначені кошти про, що повідомила апеляційному суду представник позивача в судовому засіданні. Отже, накази Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-2 та № 903/720/24-4 добровільно виконані, що є підставою для визнання зазначених наказів такими, що не підлягають виконанню на підставі ч. 2 ст. 328 ГПК України.
Суд першої інстанції визнав встановленими обставини повернення відповідачем позивачу спірного нерухомого майна, тоді як такі обставини є недоведеними належними і допустимими доказами, про що зазначено вище Тому ухвала Господарського суду Волинської області від 23.06.2025 р. у даній справі підлягає скасуванню частково відповідно до п.п. 2, 4 ч.1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені заяви відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Волинської області № 903/720/24-1 від 19.05.2025 р. В іншій оскаржуваній частині ухвала суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" задоволити частково.
Ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.06.2025 р. у справі № 903/720/24 скасувати в частині визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" в частині визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1.
Викласти резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню задоволити частково.
2. Визнати такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-2 та від 19.05.2025 р. № 903/720/24-4 у зв'язку з їх добровільним виконанням.
3. Відмовити у визнанні таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Волинської області від 19.05.2025 р. № 903/720/24-1.".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 25, код ЄДРПОУ 38485617) на користь Приватного акціонерного товариства "Нововолинський ливарний завод" (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 29, код ЄДРПОУ 05799344) 807,47 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Справу № 903/720/24 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений 24.10.2025 Р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.