вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа№ 910/3141/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України"
на рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 р.
у справі № 910/3141/25 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України
до Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України"
про стягнення 94693,36 грн,
Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" про стягнення 94693,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 09.07.2024 р. № 1784, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість з оплати відшкодування за спожиті комунальні послуги теплопостачання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2025 р. відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 р. у справі № 910/3141/25 позов Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням, Державне підприємство "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем було неправильно розраховано обсяг спожитої теплової енергії, оскільки обсяги споживання теплової енергії за особовим рахунком № 530125 в обсязі 144,85 Гкал за період з 25.11.2024 р. по 24.12.2024 р. не підтверджені показниками приладів обліку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" у справі № 910/3141/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3141/25, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
23.06.2025 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 16.06.2025 р. про відкриття провадження у справі № 910/3141/25 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 17.06.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 19.06.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 16.06.2025 р. у справі № 910/3141/25 оприлюднена у реєстрі 18.06.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
09.07.2024 р. між Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (далі - інститут) та Державним підприємством "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" (далі - центр) було укладено договір № 1784 про відшкодування витрат інституту на утримання майна НАН України, комунальних послуг та оплати інших послуг (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору інститут укладає, продовжує дію договорів про надання комунальних (електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення) послуг, послуг з обслуговування ліфтів, здійснює оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов, надає послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень, зазначені в пункті 3.1.3 цього договору, а центр відшкодовує інституту його витрати на надання комунальних та інших послуг у розмірі:
- ціни спожитих послуг пропорційно площі майна, розташованого у будівлі за адресою: вулиця Антоновича, 56, приміщення корпусу № 2 площею 71,9 кв. м, приміщень корпусу № 17 (АПК) площею 220,1 кв. м, приміщень корпусу № 17 (ВК) площею 1622.80 кв.м;
- ціни спожитих послуг пропорційно кількості джерел електрообладнання, їх електричної потужності;
- ціни спожитих послуг пропорційно кількості співробітників відповідача; оплачувати послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень згідно протоколу погодження договірної ціни вартості послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло-, водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв'язку, експлуатаційно-технічне обслуговування будівельної частини) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень.
Згідно з п. 2.1 договору центр відшкодовує інституту його витрати за надання комунальних (електро-, тепло-, водопостачання і водовідведення) послуг, послуг з обслуговування ліфтів, оплачує послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень у порядку та розмірі, встановленому пунктом 1.1 цього договору та додатками до договору, та оплачує вартість послуг відповідно до рахунків позивача, починаючи з дати підписання договору.
За п. 2.2 договору розрахунок відшкодування витрат за фактично спожиті енергоносії інститут здійснює відповідно до «Методики розподілу витрат за спожиті ІЕ3 ім. Є.О.Патона HAHУ енергоресурси між підрозділами інституту та субспоживачами", затвердженої 16.06.2009 р. Обсяг фактично спожитої електричної енергії в приміщеннях корпусу № 17 розраховується на підставі показників приладів обліку № 13215877, № 13215867, № 13215894 та оформлюється двостороннім актом. В термін з п'ятнадцятого по вісімнадцяте число розрахункового місяця представником служби головного енергетика інституту спільно з представником центру знімаються поточні показники приладу обліку, на підставі яких центром складається акт витрат електроенергії, який передається в службу головного енергетика інституту для розрахунку. У разі ненадання центром підписаного акту на протягом трьох календарних днів після зняття показників приладу обліку, або відсутності обґрунтованого заперечення щодо визначених по показниках обсягів споживання електроенергії, зафіксовані обсяги споживання вважаються погодженими. Обсяг фактично спожитої електричної енергії в приміщеннях корпусу № 2 визначається розрахунковим шляхом. Обсяг фактично спожитої господарсько-питної води в приміщеннях корпусу № 17 визначається на підставі показників приладу обліку № 202208003402 та оформлюється двостороннім актом. У термін з п'ятнадцятого по вісімнадцяте число розрахункового місяця представником служби головного механіка інституту спільно з представником центру знімаються поточні показники приладу обліку, на підставі яких центром складається акт споживання господарсько-питної води, який передається у службу головного механіка для розрахунку.
У разі ненадання центром підписаного акту протягом трьох календарних днів після зняття показників приладу обліку, або відсутності обґрунтованого заперечення щодо визначених по показниках обсягів споживання господарсько-питної води, зафіксовані обсяги споживання вважаються погодженими. Обсяг фактично спожитої господарсько-питної води в приміщеннях корпусу № 2 визначається розрахунковим шляхом.
У відповідності до п. 2.3 договору інститут здійснює розрахунки відшкодування та оплати послуг не пізніше п'ятнадцятого дня місяця, наступного за місяцем, у якому інститутом понесені витрати за договорами та надано послуги, зазначені у пункті 1.1 договору. Рахунки інститут вручає під підпис центру.
Як передбачено п. 3.2 договору, центр зобов'язується:
- своєчасно, п'ятнадцятого числа кожного місяця, отримувати рахунки на відшкодування вартості послуг, зазначених у пункті 1.1 цього договору;
- здійснювати оплату рахунків у розмірі, порядку і в строк, встановлений цим договором;
- надати під підпис до вісімнадцятого числа розрахункового місяця акт обсягів споживання електроенергії, акт обсягів споживання господарсько-питної води. За наявності розбіжностей у визначенні фактичних обсягів, надати позивачу на протязі трьох днів з дати зняття показників приладів обліку обґрунтовані заперечення щодо зафіксованих обсягів.
Згідно з п. 6.2 договору моментом отримання стороною інформації, пов'язаної з виконанням умов цього договору, якщо інше не встановлено цим договором, є: дата отримання документів під підпис; день отримання стороною реєстрованого поштового відправлення, зазначений у повідомленні про його вручення, або день відмови сторони від отримання реєстрованого поштового відправлення, зазначений на такому поштовому відправленні/повідомленні про його надходження; день повернення реєстрованого поштового відправлення стороні - відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Цей договір діє з дати його підписання сторонами до 31 серпня 2024 року (п. 7.1 договору).
В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди, умовами яких продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
10.01.2025 р., 16.01.2025 р. та 22.01.2025 р. позивачем були отримані нарочно листи відповідача про надання документів на підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії за грудень 2024 року.
13.01.2025 р. відповідачем отримано нарочно виставлений позивачем рахунок від 31.12.2024 р. № 36461-1496 на відшкодування спожитих комунальних послуг за грудень 2024 року на загальну суму 216847,79 грн, у тому числі теплопостачання вартістю 171349,84 грн, що підтверджується копією рахунку із відміткою про отримання.
30.01.2025 р. відповідачем отримано супровідний лист позивача з доданим до нього актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 12/2024 від 31.12.2024 р. на загальну суму 246513,65 грн.
У відповідь, 31.01.2025 р. відповідач направив на адресу позивача лист № 27, в якому не погодився із сумою, вказаною в акті надісланому позивачем, та долучив свій акт № 12/2024 від 32.12.2024 р. на суму 151820,29 грн.
17.01.2025 р. та 03.02.2025 р. відповідачем здійснено його часткову оплату на відшкодування спожитих комунальних послуг у загальному розмірі 122154,43 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав свої зобов'язання за укладеним договором № 1784 про відшкодування витрат інституту на утримання майна НАН України, комунальних послуг та оплати інших послуг від 09.07.2024 р. щодо вчасного відшкодування витрат позивача, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З умов укладеного між сторонами договору вбачається, що на відповідача покладено обов'язок, спільно з представником позивача, знімати поточні показники приладів обліку, на підставі яких, саме представник відповідача зобов'язаний скласти акт витрат, який має бути передано до служби позивача.
При цьому, за умовами п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний до вісімнадцятого числа розрахункового місяця надати позивачу під підпис акт обсягів споживання. Одночасно, за наявності розбіжностей у визначенні фактичних обсягах, надати позивачу на протязі трьох днів з дати зняття показників приладів обліку обґрунтовані заперечення щодо зафіксованих обсягів.
Також з умов укладеного договору вбачається, що відповідача наділено правом надання заперечень позивачу виключно щодо зафіксованих обсягів споживання. При цьому, як наведено вище, фіксування обсягів спожитих послуг відбувається спільно обома сторонами.
Так, у матеріалах справи містяться докази на підтвердження обсягів та вартості фактично спожитих відповідачем комунальних послуг, зокрема заказ-наряд № 36461-1496 від 31.12.2024 р., зведена відомість вимірюваних параметрів за період з 25.11.2024 р. по 13.12.2024 р.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стосовно доводів скаржника про те, що зазначені позивачем обсяги споживання теплової енергії за особистим рахунком № 530125 в обсязі 144,85 Гкал за період з 25.11.2024 р. по 24.12.2024 р. не підтверджені показниками приладів обліку, колегія суддів зазначає наступне.
Питання розрахунку обсягу спожитих комунальних послуг, зокрема теплопостачання, регулюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 р. № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 р. № 358).
Згідно з п. 4 вказаної Методики, у разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла розподільного обліку з приладів розподільного обліку теплової енергії та добутку середньодобового споживання споживачем відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду.
Позивач вказує, що показники вузлів обліку в грудні 2024 року подавалися до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» станом на 13 грудня 2024 року, тому у відповідності до зазначеної Методики останнім було проведено відповідне коригування обсягів споживання теплової енергії.
Отже, твердження скаржника щодо неможливості урахування скорегованих обсягів спожитої теплової енергії для розрахунку суперечать положенням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 94693,36 грн (171349,84 грн нараховано позивачем - 76656,48 грн сплачено відповідачем) заборгованості з оплати відшкодування за спожиті комунальні послуги теплопостачання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 р. у справі № 910/3141/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2025 р. у справі № 910/3141/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран