вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 920/62/24(578/69/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
представника відповідача адвоката Шаповал С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Сумської області
від 14.05.2025 (суддя Яковенко В.В.)
у справі № 920/62/24 (578/69/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
до ОСОБА_1
про стягнення 43656 грн,
в межах справи № 920/62/24
про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),
У січні 2025 року Товариство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - позивач) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 43656 грн , з яких: 12000 грн основного боргу за кредитним договором, 30816 грн - відсотки річних, 840 грн - комісія за надання кредиту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором з повернення кредиту, відсотків та комісії за отримання кредиту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 07.03.2024 в сумі 43656 грн.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 20.02.2025 вирішено передати цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Сумської області, на розгляді у якому перебуває справа № 920/62/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.05.2025 у справі № 920/62/24 (578/69/25) позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 43656 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 03 червня 2025 року відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2025 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст. 120 ГПК України, оскільки не повідомив відповідача про розгляд справи, що позбавило останнього подати відзив, відповідні докази, заявити клопотання про розгляд справи з викликом сторін, врегулювати питання з позивачем щодо врегулювання даного спору та реструктуризації заборгованості щодо узгодженого графіку.
Крім того, суд не з'ясував обставини справи щодо фінансового стану відповідача, затвердження у справі про неплатоспроможність плату реструктуризації боргів тощо.
Також за доводами скарги, суд першої інстанції неправомірно стягнув відсотки за користування кредитом в сумі 4692 грн за період з 20.02.2024 по 07.03.2024, оскільки не з'ясував обставини про припинення нарахування відсотків за зобов'язаннями боржника з 20.02.2024 згідно з ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.02.2024 у справі № 920/62/24.
Скаржник також вказує на незаконність стягнення комісії в сумі 840 грн за надання кредиту, позаяк така умова кредитного договору суперечить ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", тобто порушив норми матеріального права.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/62/24 (578/69/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2025; розгляд справи № 920/62/24 (578/69/25) призначено на 09.09.2025.
Ухвалою від 09.09.2025 відкладено розгляд справи на 07.10.2025, зобов'язано сторони надати суду у строк до 06.10.2025 виписку з банківського рахунку про перерахування/зарахування грошових коштів в сумі 12000 грн згідно платіжного доручення № 115944610 від 23.11.2023 (платник: ТОВ "Мілоан", отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 7128015).
На виконання вимог суду, відповідач подав довідку з банківської установи про рух коштів по картці від 19.09.2025 за 23 листопада 2023 року.
В судовому засіданні 07.10.2025 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2023 між фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (кредитодавець) укладено договір про споживчий кредит № 7128015 в електронній формі.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12000 грн.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 105 днів з 23.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.12.2023 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1. договору).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 07.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2. договору).
Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08.12.2023 (день завершення пільгового кредиту), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 07.03.2024 (останнього дня строку кредитування).
За умовами п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2928 грн в грошовому виразі та 20191 відсотків річних у процентному значенні, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 40728 грн в грошовому виразі та 17067 відсотків річних у процентному значенні.
Комісія за надання кредиту: 840 грн, яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .
Згідно з п. 7.1. цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На викання умов Договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн, що підтверджується платіжним дорученням, інформацією про рух коштів по картці від 19.09.2025 за 23 листопада 2023 року та не заперечується сторонами.
Кредитодавець нарахував проценти за період з 24.11.2023 по 07.03.2024 в сумі 30816 грн та комісію за отримання кредиту в сумі 840 грн.
Станом на дату завершення строку кредитування позичальник не виконав свої зобов'язання за договором, суму кредиту та відсотки а також комісію за надання кредиту не сплатив.
В подальшому, 26.03.2024 між ТОВ "Мілоан" (далі - кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 сума заборгованості становить 43656 грн, з яких: 12000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 30816 грн прострочена заборгованість за відсотками, 840 грн прострочена заборгованість за комісією.
ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" направлено на адресу відповідача претензію № 23456952/959 від 02.01.2025 про погашення кредитної заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення із даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.02.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, припинено нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями ОСОБА_1 з 20.02.2024.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 20.02.2025 вирішено передати цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Сумської області, на розгляді у якому перебуває справа № 920/62/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 20.03.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/62/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , вирішив, що справа № 920/62/24(578/69/25) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Оскарженим рішенням господарський суд першої інстанції, встановивши невиконання відповідачем зобов'язань за договором з повернення кредиту, зі сплати відсотків річних та комісії за отримання кредиту, позов задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 43656 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та без з'ясування обставин всіх обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала від 20.03.2025 надіслана відповідачу в його електронний кабінет 20.03.2025 о 19:05 і вважається врученою 21.03.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону щодо надсилання ухвали від 20.03.2025, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині щодо неналежного повідомлення про розгляд справи належить відхилити.
При цьому, доводи про те, що суд не впевнився в тому, чи отримав відповідач ухвалу та матеріали позовної заяви, а лише зазначив про доставку ухвали до електронного кабінету, належить відхилити як такі, що не ґрунтуються на процесуальному законі. Одночасно слід зазначити, що копія позовної заяви була надіслана відповідачу в його електронний кабінет при зверненні до Краснопільського районного суду Сумської області і відповідач скориставшись своїми процесуальними правами подавав в суд клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відкриттям справи про неплатоспроможність, тобто був обізнаний про пред'явлення даного позову. Також, матеріали справи містять докази вручення відповідачу ухвали Краснопільського районного суду Сумської області від 20.02.2025 (вручена 28.02.2025) про передачу даної справи для розгляду Господарським судом Сумської області в межах справи про неплатоспроможність. Отже, відповідач був обізнаний про розгляд справи як в суді загальної юрисдикції так і в господарському суді.
Разом з тим, позов заявлений про стягнення 12000 грн основного боргу за кредитним договором, 30816 грн - відсотки річних, 840 грн - комісія за надання кредиту.
Відсотки нараховані за період з 24.11.2023 по 07.03.2024 в сумі 30816 грн, тобто в межах терміну кредитування.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.02.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, припинено нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями ОСОБА_1 з 20.02.2024.
Отже, нарахування відсотків з 20.02.2024 є безпідставним, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині в заявленому позивачем розмірі. Обґрунтованим належить визнати нарахування та стягнення відсотків річних за період з 24.11.2023 по 20.02.2024 в сумі 26124 грн, як про те вірно зазначив відповідач в апеляційній скарзі.
Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність стягнення 840 грн комісії за надання кредиту, позаяк таке нарахування зі сторони кредитодавця є незаконним і свідчить лише про безпідставне збагачення за рахунок позичальника.
За положень статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування/видачу кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Тобто, комісія за надання кредиту вже включена (є складовою частиною) до річної процентної ставки.
Згідно зі статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то додаткова плата за його виконання у вигляді окремої комісії не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цього невиправданого платежу спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. При цьому згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" така комісія вже включена до річної процентної ставки, тобто умови договору містять подвійну плату за користування грошовими коштами.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з комісії за видачу кредиту є необґрунтованими з вищевказаних підстав і до задоволення не підлягають.
З огляду на наведене колегія суддів відзначає, що до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за кредитом в сумі 12000 грн, за відсотками річних за період з 24.11.2023 по 20.02.2024 в сумі 26124 грн, а в решті позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2025 у даній справі ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права, та визнається підставою для його скасування у відповідності із п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим належить також задовольнити апеляційну скаргу.
Згідно із частинами 1, 4, 8, 14 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки апеляційна скарга та позов підлягають до часткового задоволення, то судовий збір належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2025 у справі № 920/62/24 (578/69/25) скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236) 38124 грн (тридцять вісім тисяч сто двадцять чотири) грн заборгованості та 2115 грн (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн 44 коп. судового збору.
6. В решті позову відмовити.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 575,47 судового збору за подання апеляційної скарги.
8 Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.10.2025.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх