Справа № 712/2638/25
Провадження 2/712/3848/25
20 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ШЕВЧЕНКО О.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Дашковича 62) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що на позивача покладено виконання важливої державної соціальної програми - забезпечення підприємств, установ, організацій та населення міста тепловою енергією для потреб опалення та гарячого водопостачання. Все майно, що є у підприємства належить державі в особі Черкаської міської ради.
Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_2 здійснюється КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго».
Відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати за використану теплову енергію та постачання гарячої води, що призводить до втрати можливості підприємства проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом і впливають на якість наданих послуг.
Станом на 31.08.2024 борг відповідача перед КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за спожиту теплову енергію складає 96 099 грн. 01 коп.
Просить стягнути з відповідача на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» ЧМР вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням від 26 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
16 червня 2025 року відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року заочне рішення від 26 травня 2024 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26 липня 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
14 серпня 2025 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просили позовні вимоги задовільнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 01.08.2024 року в сумі 54 458 грн. 47 коп.
17 жовтня 2025 року представником відповідача подано заяву про приєднання доказів.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав частково та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.08.2024 року в сумі 54 458 грн. 47 коп., судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу просив відмовити.
Представник відповідача адвокат Манзар Т.В. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.08.2024 року в сумі 52 458 грн. 47 коп. А також стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 12 000 грн.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами житлового законодавства.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», квартиронаймач (споживач житлово-комунальних послуг) житла та члени його сім'ї зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно.
Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_2 здійснюється КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго».
Правовідносини між постачальником теплової енергії і споживачами регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» та Постановою КМУ № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг являється фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630. Таким чином, обов'язок укласти договір законодавець покладає саме на споживача, який отримує житлово-комунальні послуги.
Отже відповідачє споживачем комунальних послуг (послуг з теплопостачання), які надаються позивачем, тому між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», та Правилами надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до змісту ст.ст.13,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», централізоване опалення віднесено до житлово-комунальних послуг. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, в порядку визначеному КМУ.
При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст.ст. 156,162 ЖК України плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється з затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Звертаючись до суду, позивач у своєму позові вказав, що у відповідності до наданого позивачем розрахунку, станом на 31.08.2024 року відповідач має заборгованість за теплову енергію та постачання гарячої води в сумі 96 099 грн. 01 коп.
При цьому, відповідач ОСОБА_2 частково визнала позовні вимоги, а саме за період часу починаючи із 01 січня 2022 року по 01 серпня 2024 року на суму 52 458,47 грн.
Судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2023 року по справі № 712/1706/22 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.12.2021 рік в сумі 46 966,14 грн., інфляційні збитки в сумі 981,84 грн., 3% річних в сумі 337,22 грн., та судовий збір в розмірі 1324,85 грн., а всього 49 610,05 грн. Отже, даним рішенням чітко встановлено, що відповідачка на 01.12.2021 рік має заборгованість 46 966,14 грн., які останньою були сплачені, про що надано копію відповідної квитанції від 03 квітня 2024 року. Вказане рішення було залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 27 березня 2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач вказала, що позивачем неправомірно було нараховано заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 96 099 грн. 01 коп., в той час як заборгованість відповідача за період з 01.01.2022 року по серпень 2024 року, згідно доданого позивачем розрахунку становить 52 458, 47 грн. Тобто, в цій частині відповідач визнала позовні вимоги.
Представник позивача у поданій до суду заяві вказав, що аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву та посилання на справу № 712/1706/22 цілком обгрунтовані та мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи те, що відповідач частково визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.08.2024 рік в сумі 52 458, 47 грн., КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог з урахуванням рішення Соснівського районного суду та Черкаського апеляційного суду по справі № 712/1706/22.
Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення даного позову, до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.08.2024 року в сумі 54 458 грн. 47 коп.
Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 652,92 грн., що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (52 458,47 грн. х 100% / 96 099,01 грн. х 3 028 грн.).
Крім того, представником відповідача заявлена вимога про стягнення з позивача витрат з надання правничої допомоги в розмірі 12 000 гривень.
Так, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 137 ЦПК України регулює витрати на професійну правничу допомогу, а саме: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем був укладений Договір №44 від 12.06.2025 про надання правової допомоги з адвокатом Манзар Т.В., додатковий договір від 23 вересня 2025 року, відповідно до якого вартість послуг за договором є фіксованою і складає 12 000 грн., які сплачені відповідачем згідно квитанції №44 від 23.09.2025 року, обсяг наданих послуг викладено в акті №44 від 23.09.2025 року. Згідно договору виданий Ордер про надання правничої допомоги СА №1053883.
Так, представник позивача проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу заперечував, у поданій до суду заяві вказав, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не відповідає реальним обставина справи. Окрім того, докази про понесення таких витрат подано представником відповідача з порушенням вимог ЦПК України, зокрема, що строку для подання таких доказів, а квитанція про сплату таких послуг підписана лише адвокатом та не містить банківських реквізитів, а тому не може бути належним доказом.
Разом з цим, суд звертає увагу, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд встановлює, що справу розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представником відповідача подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу до початку розгляду справи разом з доказами понесення таких витрат.
Відповідач дійсно отримала правову допомогу від адвоката Манзар Т.В., а тому не викликає сумнівів, що відповідачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Але, з урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 8 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням того, що позовні вимоги були задоволені частково, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, ст. 68 ЖК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, (юридична адреса: м. Черкаси, вул. О. Дашковича 62, р/р НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 02082522) заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 01.08.2024 року в сумі 54 458 грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 652 грн. 92 коп., а всього 56 111 грн. 39 коп.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.