вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"27" жовтня 2025 р. Справа№ 911/2081/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства «Кінто» про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 (повне рішення складено 11.07.2025)
у справі №911/2081/24
та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 (повний текст додаткового рішення складено 14.07.2025)
у справі №911/2081/24 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кінто», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний Стандарт»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 5 754 716, 60 грн
Приватне акціонерне товариство «Кінто», що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний Стандарт» (далі за текстом - позивач/позивачі) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі за текстом - відповідач) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 3% річних та інфляційних витрат у загальному розмірі 5 754 716, 60 грн.
Господарський суд Київської області рішенням від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 позовні вимоги задовольнив.
Стягнув з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 785 242, 15 грн інфляційних втрат та 203 201, 49 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_1 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний»; 442 344, 11 грн інфляційних втрат та 114 467, 85 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_2 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток»; 3 138 817, 25 грн інфляційних втрат та 812 249, 24 грн трьох процентів річних на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25-Б, код ЄДРПОУ 33151991) на рахунок НОМЕР_3 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658; 205 274, 49 грн інфляційних втрат та 53 120, 02 грн трьох процентів річних на користь Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25-Б, код ЄДРПОУ 33058272) на рахунок НОМЕР_4 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658).
Стягнув з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Кінто» судовий збір у розмірі 69 056, 60 грн.
Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 13.03.2025 у справі №911/2081/24 заяву Приватного акціонерного товариства «Кінто» про розподіл понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/2081/24 задовольнив частково. Стягнув з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Кінто» 22 500, 00 грн витрат на правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; змінити додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/2081/24 та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягали стягненню з відповідача.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.10.2025 у справі №911/2081/24 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/2081/24 залишив без задоволення. Оскаржувані рішення залишив без змін.
На адресу Північного апеляційного господарського суду 22.10.2025 від Приватного акціонерного товариства «Кінто» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Кінто» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду даної справи Північним апеляційним господарським судом, у розмірі 5 000, 00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.10.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.10.2025 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Кінто» про ухвалення додаткового судового рішення призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
У суді апеляційної інстанції представництво інтересів позивача здійснював, зокрема, адвокат Кологойда Олександра В'ячеславівна на підставі ордера Серії АІ №1371365, виданого 30.06.2021.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
29.07.2019 між Приватним акціонерним товариством «Кінто» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Інтеракціо» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги №153-АО/2019, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати правову допомогу замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її у встановленому цим договором порядку.
Згідно з п. 2.2 договору правова допомога, що надається на підставі цього договору, може мати одноразовий чи систематичний характер і складається з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.
Відповідно до п. 2.3 договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки надання правової допомоги визначаються сторонами в умовах даного Договору.
Окремі вимоги щодо предмету даного договору, що не встановлені у п. 2.1, 2.2 договору, визначаються в окремому додатку до нього (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору абонентська плата за надання правової допомоги за цим договором складає 2 800 грн без ПДВ, і сплачується замовником виконавцю в строк до 5 числа місяця, наступного за звітнім. Розмір додаткової винагороди виконавця за виконання робіт (надання послуг) за окремими категоріями справ встановлюється виходячи з обсягу фактично наданих послуг. Вартість послуг за даним договором визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід'ємною частиною цього договору та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 5.4 договору при належному виконанні умов цього договору, сторони підписують акт про виконання робіт (надання послуг). Указаний акт підписується сторонами щомісячно та після виконання окремих робіт (надання послуг), що випливають з цього договору, і є підставою для перерахунку винагороди виконавцю, яка є платою за виконані роботи (надані послуги).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту його розірвання. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з попереднім письмовим повідомленням про розірвання іншої сторони не пізніше, ніж за місяць до розірвання договору, або за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п. 8.1 договору).
Відповідно до п. 8.2. договору зміни та доповнення до даного договору оформлюються додатковою угодою до нього, яка підписується виключно за взаємною згодою сторін.
19.08.2022 сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019, яка визначає порядок оплати правової допомоги щодо захисту прав та законних інтересів замовника, пов'язаних із захистом інтересів замовника в процедурі обов'язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» емітентом на підставі ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» та договорів купівлі-продажу цінних паперів №69ДC та №103КЛ, укладених за рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2021 по справі № 911/3473/20.
30.06.2023 сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019, яка визначає порядок оплати правової допомоги щодо захисту прав та законних інтересів замовника, пов'язаних із захистом інтересів замовника в процедурі обов'язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» емітентом на підставі ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» та договорів купівлі-продажу цінних паперів №62CK та №83НПФ, укладених за рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2021 по справі №911/975/21 із змінами, внесеними Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди правова допомога включає: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень; збір доказів; підготовку справи до розгляду в суді; складення позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав і представництво інтересів замовника у господарських судах, в тому числі, але не виключно, Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, Великій Палаті Верховного Суду; складення та подання процесуальних та інших юридичних документів, вчинення інших, необхідних для захисту прав та представництва інтересів замовника, юридичних дій, в тому числі захист прав і представництво інтересів замовника у будь-яких інших органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях, перед юридичними і фізичними особами, що випливають із суті правової допомоги, яка надається замовнику згідно з положеннями дійсного договору.
Пунктом 6 додаткової угоди встановлено, що правова допомога за цією додатковою угодою надається адвокатом Кологойдою О.В.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди вартість послуг з надання правової допомоги включає: збір, аналіз та оцінку доказів та матеріалів по справі, не включаючи плату за отримання доказу 500, 00 грн за 1 годину; усна консультація замовника, визначення правової позиції по справі 500, 00 грн за 1 годину; складення і подання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги на ухвалу або рішення суду 5 000 грн за 1 документ; складення і подання процесуальних документів: заперечень на відзив на позовну заяву, заяв та заперечень, відзивів на апеляційну або касаційну скаргу, письмових пояснень по справі, клопотань, заперечень проти відкриття апеляційного або касаційного провадження тощо 3 000 грн за 1 документ; участь у судових засіданнях 2 000 грн судодень; надання правової допомоги на стадії примусового виконання судового рішення 1 000 грн за 1 годину.
Згідно з п. 6, який міститься на сторінці 2 додаткових угод, виконання робіт за договором та цією додатковою угодою посвідчуються розрахунками витрат на надання правової допомоги по справі, в тому числі по окремій інстанції.
Між замовником та виконавцем підписано розрахунок витрат на надання правової допомоги від 19.08.2025, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у апеляційній інстанції у справі №911/2081/24 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 та додаткової угоди від 30.06.2023, відповідно до якого сторони погодили надання таких послуг: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу вартістю 3 000,00 грн (за 1 документ) та участь у судових засіданнях вартістю 2 000,00 грн (за 1 судодень), загальна вартість послуг складає 5 000, 00 грн.
У судовому засіданні 20.10.2025 представник відповідача вказав, що не заперечує щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач своїм правом, визначеним у частині 5 статті 126 ГПК України, не скористався та не надав заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання представника позивача про розподіл судових витрат взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг.
За висновком суду апеляційної інстанції розмір витрат на правничу допомогу, які представником позивача заявлені до стягнення у суді апеляційної інстанції, не є завищеними та є співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами; часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи подання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судових засіданнях.
Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що за подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у відповідності до статті 129 ГПК України у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника Приватного акціонерного товариства «Кінто» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Приватного акціонерного товариства «Кінто» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25-Б, код ЄДРПОУ 16461855) 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №911/2081/24 у Північному апеляційному господарському суді.
3. Видачу наказів на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи №911/2081/24 повернути до Господарського суду Київської області.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська