вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Справа № 910/10113/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 23.10.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025
про відмову у відкритті провадження
у справі № 910/10113/25 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан"
до Міністерства юстиції України
про визнання наказу протиправним та його скасування, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги" та роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан", що даний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги позивач обґрунтовує саме порушенням Міністерством юстиції України вимог законодавства при розгляді скарги (строку розгляду скарги), тобто процедури її розгляду, що свідчить про відсутність спору про право щодо речових прав на нерухоме майно, тому даний спір є публічно-правовим і за суб'єктним складом сторін, а також за предметною ознакою не може розглядатись в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25, 29.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 про відмову у відкритті провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та за неповного з'ясування обставин справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спір у даній справі є господарсько-правовим і належить до юрисдикції господарських судів, оскільки оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги про скасування записів про стверджуванні речові права на земельні ділянки, щодо яких позивач, як сторона спору, заявляє певні речові права користування у певний період часу, стосується відповідного акту, ухваленого відповідним органом, визначеним позивачем як особою, яка порушила його права, визначивши такий орган стороною відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" у справі № 910/10113/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/10113/25.
15.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10113/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10113/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 та призначено розгляд справи на 02.10.2025.
В судовому засіданні 02.10.2025 оголошувалась перерва до 23.10.2025.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 скасувати, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги", виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.07.2025 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів" від 27.03.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № СК-1080-25.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги" прийнято з порушенням положень ст. 19 Конституції України, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 4, 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги" та роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Родючий Лан", що даний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивач обґрунтовує саме порушенням Міністерством юстиції України вимог законодавства при розгляді скарги (строку розгляду скарги), тобто процедури її розгляду, що свідчить про відсутність спору про право щодо речових прав на нерухоме майно, тому даний спір є публічно-правовим і за суб'єктним складом сторін, а також за предметною ознакою не може розглядатись в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва про відмову у відкриті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги".
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу; 16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
Згідно з частиною 2 цієї статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а виснувала, що спір про скасування наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Реєстрі. Участь Мін'юсту та державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Оскарження рішення про скасування наказу Мін'юсту безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельних ділянок з ПАФ «Вікторія», яка заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за СТОВ «Подільська зоря» права оренди цих же земельних ділянок. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як зазначалось судом, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 2003/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро-Львів», визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області Лотоцької Оксани Ярославівни від 03.02.2025 №№ 76973827, 76970790, 76971233, 76973458, 76975075, 76969861, 76974760, 76974145, 76975628, 76972152, 76971759, 76967865, 76970243, 76975328, 76968270, 76972754, 76973104, 76969304, 76968710, 76974461, 76973951, 76970944, 76971405, 76973612, 76975158, 76970017, 76974889, 76974269, 76975743, 76972535, 76971934, 76968002, 76970509, 76975439, 76968437, 76972887, 76973248, 76969543, 76968960, 76974574, від 04.02.2025 №№ 76995497, 76994527, 76994927, 76996367, 76995950, 76994670, 76995098, 76996671, від 05.02.2025 №№ 77020671, 77019732, 77025320, 77024845, 77022542, 77021269, 77024042, 77020397, 77020957, 77020139, 77023021, 77019561, 77021729, 77022126, 77020758, 77019817, 77020023, 77025548, 77025071, 77022700, 77021424, 77024406, 77020491, 77021060, 77020248, 77023300, 77019620, 77021901, 77022261. В іншій частині вимог відмовлено.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (інших суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
Спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про анулювання рішень державного реєстратора (право оренди ТОВ «Родючий Лан» на земельні ділянки), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийнятий відповідачем оскаржуваний наказ про анулювання рішень державного реєстратора ухвалено за скаргою іншої особи, а не позивача.
За висновком колегії суддів, правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із майнових відносин.
Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише прийняття оскаржуваного наказу Мін'юсту на предмет дотримання процедури його прийняття, але й правомірності анулювання права оренди ТОВ «Родючий Лан» на земельні ділянки та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що на спір у даній справі не поширюється юрисдикція адміністративних судів і він підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до постановлення неправомірної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та передачі справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У цій справі неправильне застосування місцевим господарським судом порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Судові витрати
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Родючий Лан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/10113/25 - скасувати.
3. Матеріали справи № 910/10113/25 передати для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко