вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Справа№ 920/1226/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 23.10.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025
про відмову в забезпеченні позову
у справі № 920/1226/25 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за заявою Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG
про забезпечення позову до подання позовної заяви
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І"
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 відмовлено Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 920/1226/25.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заява Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG (Німеччина) про забезпечення позову до подання позову не підлягає задоволенню, а зазначений захід забезпечення позову не є адекватним та співмірним із майбутнім предметом спору. Заявник не довів, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання майбутнього рішення суду. Поряд з цим, застосування такого заходу забезпечення позову порушить права та охоронювані законом інтересів третіх осіб та призведе до надмірних обмежень їх прав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25, 04.09.2025 Компанія Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25 та ухвалити нову, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І".
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неповно з'ясовано всі обставини справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 матеріали апеляційної скарги Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG у справі № 920/1226/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
08.09.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Сумської області копії матеріалів господарської справи № 920/1226/25, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025.
19.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи №920/1226/25, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1226/25 за апеляційною скаргою Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 та призначено розгляд справи на 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2025 оголошувалась перерва до 23.10.2025.
06.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25 без змін, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 3, 5 статті 269 Господарського процесуального України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
Судом встановлено, що Компанія Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG звернулась до Господарського суду Сумської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" - будівлі, сонячної електростанції потужністю 5.7 мВт ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3493481.5048629.20240618.64.0000.59, РНОНМ: 2977393059040, складається з: будівлі ЗПК, А-1 площею 12.1 кв.м.; господарської будівлі, Б-1 загальною площею 13,9 кв.м.; вбиральня, В; столів ФЕМ (фотоелектричних модулів) - 768 шт. з компонентами, ФЕМ, а саме: сонячний ФЕМ АС-320VH/120S - 6814 шт., сонячний ФЕМ АС-325МН/120І - 4508 шт., сонячний ФЕМ АС-360МН/120V - 11202 шт., інвертор Sunny Tripower Core 2 STP 110-60 - 48 шт.; КТП (8 шт.), І-IV, VII-X; - КТП власних потреб (1 шт.), V; РП 10 кВ, VI; - пост охорони (2 шт.), ПО RRP-4HLFDOMP; огорожі, 1-5 у виконавчому провадженні №78174474 від 23.05.2025.
Подану заяву мотивовано тим, що 21.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" та Компанією Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG укладено контракт на купівлю та доставку № 1, за яким Компанією Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG поставлено ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" обладнання сонячної електростанції на суму 2 863 120,00 Євро, що на дату подання заяви за офіційним курсом НБУ складає 138 784 302,07 грн.
Виконання зобов'язань за контрактом на купівлю та доставку № 1 від 21.09.2020 забезпечено договором застави від 06.12.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І", як заставодавцем, та Компанією Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG, відповідно до якого в заставу передано обладнання сонячної електростанції, власником якої є ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І".
16.03.2023 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні записи про реєстрацію обтяження рухомого майна.
Як встановлено заявником, приватним виконавцем Авторговим А.М. відкрито виконавче провадження ВП № 78174474 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі № 920/457/21 про стягнення з ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" на користь ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" заборгованості за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001 в розмірі 37 108 792,47 грн.
31.07.2025 приватним виконавцем Авторговим А.М. виставлено на електронні торги майно ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" до складу якого увійшло заставне майно, заставодержателем якого є Компанія Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG. Відповідні оголошення про продаж майна були опубліковані на сайтах: СЕТАМ: https://setam.net.ua/auction/578342; Український універсальний майданчик: https://uub.in.ua/auction/578342; Національна електронна біржа: https://arestsale.neb.org.ua/auction/578342.
Враховуючи, що договір застави було укладено, а заставу зареєстровано до відкриття виконавчого провадження ВП № 78174474, тому накладення арешту на майно, заставодержателем якого є Компанія Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG, в рамках цього виконавчого провадження, порушує права Компанії та перешкоджає реалізувати право, як заставодержателя, на звернення стягнення на предмет застави на погашення заборгованості ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" за контрактом на купівлю та доставку № 1 від 21.09.2020, який має пріоритетні права на предмет застави. Оскільки заставне майно виставлено на торги, Компанія звертається до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову про скасування арешту майна та виключення його з опису, з яким Компанія має намір звернутися до суду, оскільки внаслідок продажу майна на публічних торгах всі арешти та обтяження з майна буде припинено і їх поновлення стане неможливим.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 відмовлено Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 920/1226/25.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що зазначений захід забезпечення позову не є адекватним та співмірним із майбутнім предметом спору. Заявник не довів, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання майбутнього рішення суду. Поряд з цим, застосування такого заходу забезпечення позову порушить права та охоронювані законом інтересів третіх осіб та призведе до надмірних обмежень їх прав.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
За приписами частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 статті 137 ГПК України).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов'язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.
Отже, положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, у поданій заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви Компанія Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" - будівлі, сонячної електростанції потужністю 5.7 мВт ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3493481.5048629.20240618.64.0000.59, РНОНМ: 2977393059040, складається з: будівлі ЗПК, А-1 площею 12.1 кв.м.; господарської будівлі, Б-1 загальною площею 13,9 кв.м.; вбиральні, В; столів ФЕМ (фотоелектричних модулів) - 768 шт. з компонентами, ФЕМ, а саме: сонячний ФЕМ АС-320VH/120S - 6814 шт., сонячний ФЕМ АС-325МН/120І - 4508 шт., сонячний ФЕМ АС-360МН/120V - 11202 шт., інвертор Sunny Tripower Core 2 STP 110-60 - 48 шт.; КТП (8 шт.), І-IV, VII-X; - КТП власних потреб (1 шт.), V; РП 10 кВ, VI; - пост охорони (2 шт.), ПО RRP-4HLFDOMP; - огорожа, 1-5 у виконавчому провадженні № 78174474 від 23.05.2025.
Так, з інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 23.05.2025 приватним виконавцем Авторговим А.М. відкрито виконавче провадження ВП № 78174474 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі № 920/457/21 про стягнення з ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" на користь ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" заборгованості за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001 в розмірі 37 108 792,47 грн.
Отже, виконавче провадження ВП № 78174474 відкрито з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі № 920/457/21, тобто на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Матеріалами справи підтверджується, що 31.07.2025 приватним виконавцем Авторговим А.М. на електронні торги на сайтах СЕТАМ: https://setam.net.ua/auction/578342; Український універсальний майданчик: https://uub.in.ua/auction/578342; Національна електронна біржа: https://arestsale.neb.org.ua/auction/578342 виставлено лот № 582988: будівля сонячної електростанції потужністю 5.7 мВт ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3493481.5048629.20240618.64.0000.59, РНОНМ: 2977393059040, складається з: будівлі ЗПК, А-1 площею 12.1 кв.м.; господарської будівлі, Б-1 загальною площею 13,9 кв.м.; столів ФЕМ (фотоелектричних модулів) - 768 шт. з компонентами, ФЕМ, а саме: сонячний ФЕМ АС-320VH/120S - 6814 шт., сонячний ФЕМ АС-325МН/120І 4508 шт., сонячний ФЕМ АС-360МН/120V - 11202 шт., інвертор Sunny Tripower Core 2 STP 110-60 48 шт. панелі з урахуванням змін у зв'язку з пошкодженням внаслідок бойових дій; КТП (8 шт.), І-IV, VII-X; КТП власних потреб (1 шт.), V; РП 10 кВ, VI - 1 шт.; пост охорони (2 шт.), ПО RRP-4HLFDOM5P; четверо воріт та огорожа. Дата проведення аукціону 01.09.2025, місцезнаходження майна: Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55.
Як зазначалося судом, у поданій заяві заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" у виконавчому провадженні № 78174474 від 23.05.2025, яке 31.07.2025 приватним виконавцем Авторговим А.М. виставлено на торги.
Тобто, фактично реалізація майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" здійснюється в межах виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
За таких обставин, заходи забезпечення позову, що пов'язані із зупиненням продажу нерухомого майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" в рамках виконавчого провадження № 78174474, визначеному у заяві, не можуть бути застосовані судом, оскільки вони підпадають під пряму заборону закону встановлену в ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
З усталеної позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень вбачається: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, пункт 34).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви № 34297/02 та № 39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява № 22774/93, пункт 74).
Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява № 589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04), відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Крім того, у пункті 33 рішення ЄСПЛ "Сокур проти України" (заява № 29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
При виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/309/21).
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 01.10.2020 у справі № 524/188/18, від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18, від 05.10.2022 у справі № 705/3587/21-ц, від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20, від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21).
Враховуючи вищевикладене, зупинення продажу майна ТОВ "Глобал Грін Енерджі Солар І" у виконавчому провадженні № 78174474 від 23.05.2025, про яке просить заявник, не відповідає процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при ухваленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25 залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Компанії Mohring Energiemontage GmbH & Co.KG на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.08.2025 у справі № 920/1226/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 920/1226/25 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний тест постанови складено та підписано 23.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко