24 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/6444/25 пров. № А/857/22165/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №460/6444/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій (головуючий суддя першої інстанції Максимчук О.О., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 30 квітня 2025 року),-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) в якому просить суд
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в обчисленні розміру пенсії позивача без встановлення збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017,
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, встановивши з 02.10.2024 збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, як пенсіонер перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію з 2000 року і має більше ніж 41 рік стажу, тому на позивача розповсюджується дія статті 56 Закону №796-ХІІ, а отже обчислення розміру пенсії позивача має здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад 15 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, однак відповідач не здійснює таких нарахувань і виплат для позивача і відмовився це зробити за зверненням позивача, тому на підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №460/6444/25 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в обчисленні пенсії ОСОБА_1 без встановлення збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній до 01.10.2017, починаючи з 02.10.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції чинній до 01.10.2017, починаючи з 02.10.2024.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційні скаргу, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви, тобто 03.02.2025. Тобто на підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормовий стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
При винесенні рішення щодо проведення перерахунку пенсії з врахуванням пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області керується законодавством яке діє на момент спірних правовідносин, а саме коли позивач звернувся із заявою.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Суд встановив з матеріалів справи наступне, що ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.
Позивач є пенсіонером, як пенсіонер перебуває на обліку у відповідача, де з 15.11.2000 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з 31.12.2003 переведена на пенсію за віком, що підтверджується даними з наявного у матеріалах справи листа відповідача від 11.02.2025 №1853-3461/Б-02/8-1700/25.
Водночас, відповідно до Закону №796-ХІІ позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим позивачу 12.11.2019 Рівненською обласною державною адміністрацією безстроково, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії відповідно до статті 56 Закону №796-ХІІ. Відповідач розглянув вказане звернення позивача, про результати розгляду повідомив позивача листом від 11.02.2025 №1853-3461/Б-02/8-1700/25, копія якого наявна у матеріалах справи. У вказаному листі-відповіді відповідач зазначає про те, що згідно з електронною пенсійною справою на дату звернення розмір пенсійної виплати позивача становить 13211,07 грн, в тому числі: 10245,27 - основний розмір пенсії визначений з урахуванням страхового стажу 41 рік 2 місяці 1 день та осучасненої середньомісячної заробітної плати 24887,10 грн, 495,81 грн - доплата за 21 рік понаднормового стажу, обчислена відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Відповідач також зазначає, що враховуючи положення частини 2 статті 27 Закону та обмеження розміру пенсії за віком обчисленої за раніше діючим законодавством, яка не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, проводити перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ недоцільно.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що ОСОБА_1 з 02.10.2024 має право, а відповідач має відповідний обов'язок, провести нарахування та виплату з 02.10.2024 збільшення пенсії позивача за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції чинній до 01.10.2017.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів правомірності своєї поведінки в спірних правовідносинах, а тому суд вважає, що у цій справі є фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про повне задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з 02.10.2024 збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, та зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату з 02.10.2024 збільшення пенсії позивача за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції чинній до 01.10.2017.
Апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-XII, яка діяла на час призначення позивачці пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесено зміни у частину 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку доповнено реченням «уразі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Закон набрав чинності 11.10.2017 року.
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яка набрала чинності з 11.10.2017 року, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, свідчить про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені цим загальним Законом або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 року у справі № 300/3435/21 дійшов до переконання, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважав за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні висновки:
«(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
56. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.».
Враховуючи викладене, а також наведені вище висновки Верховного суду, апеляційний суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №460/6444/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін