головуючий суддя у першій інстанції: Ланкевич А.З.
24 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/7945/25 пров. № А/857/30321/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 380/7945/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
22.04.2025р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 04.02.2025р. №134550005577 про відмову у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за №36-Ф від 27.01.2024р., з урахуванням фактично виплачених сум, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 24.01.2024р..
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 11.07.2019р. отримувала пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; з 25.08.2021р. - позивача переведено на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.
08.01.2024р. з метою призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила видати їй довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023р.; про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року.
У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.01.2024р. №104-Ф станом на 31.12.2023р. та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 23.01.2024р. №108-Ф за період з 16.12.2022 року - 31.12.2023 року.
Поряд з тим, листом від 22.01.2024р. №1300-5603-8/11643 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовив позивачу у видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, оскільки стаж роботи позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно Законом України «Про державну службу», станом на 01.05.2016 року, складає 12 років 03 місяці 12 днів.
24.01.2024р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 24.01.2024р. відмовлено позивачу у призначенні зазначеного виду пенсії у зв'язку із тим, що позивач з 20.01.2004р. обіймала посади в органах місцевого самоврядування та їй було присвоєно ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, що не дає підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу».
Не погодившись із зазначеним рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу», позивач звернулась з відповідним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024р. у справі №380/3092/24, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 24.01.2024р. пенсію відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу», п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу», врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №104-Ф від 23.01.2024р. та №108-Ф від 23.01.2024р.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024р. у справі №380/3092/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу призначив пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу», п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №104-Ф від 23.01.2024р. та №108-Ф від 23.01.2024р..
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025р. у справі №380/15392/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017р. №1-3, за грудень 2023 року.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025р. у справі №380/15392/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видав ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №36-Ф від 27.01.2025р., за формою, встановленою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017р. №1-3, за грудень 2023 року.
28.01.2025р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року №36-Ф від 27.01.2025р., виданої Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
За принципом екстериторіальності його заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів пенсійний орган прийняв рішення від 04.02.2025р. №134550005577 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідки №36-Ф від 27.01.2025р.. Рішення мотивовано тим, що «…Згідно матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , за заявою від 24.01.2024р. та на підставі рішення суду від 25.04.2024 р. №380/3092/24 переведено з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 23.01.2024р. №104-Ф та довідки про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією від 23.01.2024р. №108-Ф.
Оскільки пенсія за Законом України «Про державну службу» призначена ОСОБА_1 на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести обчислення пенсії згідно довідок №104-Ф та №108-Ф від 23.01.2024р., тому підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки №36-Ф від 27.01.2025р., долученої до заяви від 28.01.2025р., відсутні.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.46 Конституції України видно, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 095.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців у період до 01.05.2016 року визначалися Законом України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).
Згідно ч.1 ст.37 Закону «Про державну службу» №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про державну службу» №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і п.12 цього розділу.
п.10, п.12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення згаданого Закону, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016р. певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016р. на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови - у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону «Про державну службу» №3723-ХІІ після 01.05.2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 згаданого Закону і п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016р. (дата набрання чинності Законом «Про державну службу» №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік та страховий стаж.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.04.2018р. у зразковій справі №822/524/18 та у постановах від 26.06.2018р. у справі №676/4235/17, від 10.04.2019р. у справі №607/2474/17.
Порядок призначення пенсії колишнім державним службовцям передбачено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок №622).
Відповідно до п.4 Порядку №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
-посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
-розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
-у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
-матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
17.01.2017р. Правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу», зокрема:
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025р. у справі №380/15392/24 та на підставі особових рахунків за грудень 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу видав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №36-Ф від 27.01.2025р.
При цьому, вказана довідка відповідає вимогам Постанови №1-3 щодо форми відповідних довідок. Доказів протилежного відповідачами не надано.
Стаж державної служби Чайківської О.М. на дату звільнення становив 20 років 3 дні, що встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025р. у справі №380/15392/24.
Отже, враховуючи, що позивач має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і на момент виходу на пенсію не перебувала на державній службі, відтак, у силу вимог абз.6 п.4 Порядку №622, вона має право на обчислення пенсії із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє покликання апелянта про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024р. №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024р. та, відповідно, підлягає застосуванню саме з цієї дати, в той час, як позивача було переведено на пенсію державного службовця у січні 2024 року.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001р. №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч.1 ст.58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020р. у справі №160/1088/19).
Отже, зазначення у п.3 Постанови №823 того, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024р., не відповідає вимогам ст.58 Конституції України щодо незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а тому вказана норма не береться судом до уваги.
Стосовно покликань апелянта на те, що Закон «Про державну службу» не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій, то суд зауважує, що позивачу пенсія на підставі означеного закону призначена з 24.01.2024р. вперше, що має наслідком обчислення відповідного розміру на підстав довідки №36-Ф від 27.01.2025р, а не перерахунок пенсії.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України Волинській області від 04.02.2025р. №134550005577 є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому його слід визнати протиправним та скасувати.
При цьому, суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за її заявою від 28.01.2025р., яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024р. у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024р. у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 380/7945/25 -без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель