Справа № 240/23207/24
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
16 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника позивача: Коваля А.Д.
представника відповідача: Орленка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісіі, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанови №1930 від 13.11.2024 року про застосування санкцій за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року задоволено позов Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправно та скасування постанови №1930 від 13.11.2024 року про застосування санкцій:
-визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1930 від 13.11.2024 року за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
-судові витрати Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у вигляді судового збору в сумі 4 956,58 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Відповідача від 17.09.2024 року №1624 уповноваженими особами Відповідача (комісією) в період з 01.10.2024 року по 17.10.2024 року була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання Позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.
Проведення спірної позапланової виїзної перевірки АТ "Житомиробленерго" було зумовлено постановою НКРЕКП від 17.09.2024 року №1624.
Як зазначено в даній постанові, НКРЕКП постановило провести спірну позапланову виїзну перевірку АТ "Житомиробленерго" у "частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу" відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" та з урахуванням листа НЕК УКРЕНЕРГО" від 06.09.2024 року №01/55461.
На думку представника Позивача, така перевірка проведена з порушенням строків її проведення, так як Відповідач безпідставно продовжив строки її проведення. Така перевірка не може вважатися виїзною перевіркою, так як не проводилася за місцем знаходження суб'єкта господарювання. При прийнятті висновків за результатами перевірки не було враховано доводів позивача, викладених в письмових поясненнях від 23.10.2024 року, та доводів НЕК Укренерго, наведених в листі від 11.10.2024 року щодо відсутності випадків невиконання розпоряджень диспетчерів.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, так як прийнята з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. Так, на думку позивача, збільшення строку проведення перевірки проведено без відповідного рішення НКРЕКП. В постанові в порушення вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" не наведені обставини щодо вчинення Позивачем конкретних видів порушень, докази на їх підтвердження, не зазначено про врахування чи не врахування доводів АТ "Житомиробленерго", тощо.
Крім того, на думку позивача, уповноваженими особами відповідача не були враховані конкретні доводи, що інформація про застосування заходів аварійного розвантаження систематично розміщувалася на власному вебсайті Товариста, а актуалізація кожні 60 хвилин інформації про графіки погодинних відключень взагалі не передбачено.
Позивач вважає, що порушення вимог чинного законодавства при призначенні і проведенні перевірки та недоліки самої оскаржуваної постанови є підставами для визнання її протиправною та скасування.
При розгляді даної справи суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є такими, що відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 46 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний: дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи передачі та оператори систем розподілу (далі - ОСР) мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи передачі/розподілу. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, що затверджуються Регулятором та оприлюднюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила № 312).
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 глави 1.1 розділу I Правил № 312).
Абзацом 67 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил № 312 визначено, що споживання електричної енергії - користування споживачем відповідно до укладених договорів електричною енергією за допомогою струмоприймача (струмоприймачів) для задоволення його потреб, у тому числі для здійснення діяльності з надання послуг із зарядки електромобілів на електрозарядних станціях.
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (абзац 68 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил № 312).
Згідно із п. 10.5.8 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс систем розподілу) при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.
Отже, вказані правові норми визначають, що послуги з розподілу електричної енергії повинні надаватися споживачам на недискримінаційних засадах та ОСР зобов'язаний забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.
Законодавство у сфері електроенергетики визначає перелік випадків, коли ОСР може припиняти розподіл електричної енергії.
Аналіз правових норм свідчить про те, що у разі виникнення порушення сталої роботи системи розподілу чи недопущення розвитку аварійної ситуації оператор системи розподілу зобов'язаний на підставі графіків погодинного відключення вжити заходів для аварійного розвантаження системи розподілу.
При цьому слід зазначити, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Під час повномасштабного військового вторгнення в Україну російські війська неодноразово завдавали масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України, внаслідок яких пошкоджено важливі об'єкти інфраструктури, що призвело до порушення сталої роботи системи розподілу, знеструмлення, дефіциту електричної потужності та перебоїв з електропостачання України.
Водночас, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулюється Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.
Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов затверджено Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок № 428).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 Закону № 1540 встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Згідно із ст. 3 Закону № 1540 регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 19 Закону № 1540 передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідно до п. 4.1 Порядку №428 підставами для здійснення позапланових виїзних перевірок, зокрема, є: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення ліцензіатом її законних прав; обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
За приписами п. 4.2 Порядку №428 під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, НКРЕКП має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до ліцензіата відповідальності, передбаченої законодавством.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем процедури проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки ним з грубими порушеннями вимог частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII призначено позапланову виїзну перевірку відносно позивача, визначено та змінено строки її проведення та визначено питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення такої перевірки.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що зроблені без належної оцінки доказам у справі з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до Регулятора надійшов лист Державної інспекції енергетичного нагляду України від 12.08.2024 № 7/5.4-3211-24, яким повідомлено НКРЕКП, що за результатами позапланових заходів на об'єктах, зокрема, АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» були виявлені зауваження, які суттєво впливали на справедливе застосування графіків погодинних відключень (ГПВ) до споживачів електричної енергії, що впливало на соціальну напругу населення України.
Держенергонаглядом були видані приписи зазначеному вище ОСР на усунення виявлених порушень, копії якого були надіслані НКРЕКП.
Відповідно до матеріалів справи, листом від 15.08.2024 № 26/1.1-4.4-20144 Міністерство енергетики України також поінформувало НКРЕКП, що Держенергонаглядом видані приписи, зокрема, АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» на усунення виявлених порушень та у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування електроенергетичного комплексу в частині застосування заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, запропонувало це питання включити до заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики щодо виконання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.
Листом від 01.10.2024 № 7/5.2-3877-24 Держенергонагляд повідомив НКРЕКП, що оператори систем розподілу, у тому числі АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», поінформували територіальні органи Держенергонагляду про виконання приписів у повному обсязі.
До НКРЕКП надійшов лист ПАТ «УКРЕНЕРГО» від 06.09.2024 № 01/55461, відповідно до якого, зокрема за результатами проведених спільних заходів Держенергонагляду та НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо перевірок введення операторами систем розподілу протиаварійних заходів встановлено, що протягом червня та липня 2024 року оператори систем розподілу, зокрема, АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» не дотримувалось в повному обсязі встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування протиаварійних заходів з припинення постачання електричної енергії споживачам, що вводиться оперативними командами НЕК «УКРЕНЕРГО» та такі дії впливають на справедливе застосування графіків погодинного відключення до споживачів електричної енергії, що у свою чергу призводить до зростання соціальної напруги серед населення України .
НЕК «УКРЕНЕРГО» листом від 16.09.2024 № 01/57376 повідомила, що за результатами проведених спільних заходів Держенергонагляду та НЕК «Укренерго» щодо перевірок введення, у тому числі, АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» протиаварійних заходів виявлені зауваження, які суттєво впливали на справедливе застосування графіків погодинних відключень до споживачів електричної енергії, що впливало на соціальну напругу населення, які відзначено у відповідних Актах складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання, та надано їх додатками.
17.09.2024 за результатом розгляду листа НЕК «УКРЕНЕРГО» від 16.09.2024 №01/57376, прийнято постанову № 1624 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу та посвідчення на здійснення позапланової перевірки від 26.09.2024 № 134 та від 11.10.2024 № 153 в яких зазначено перелік питань, щодо яких буде здійснюватись перевірка.
В листі НЕК «Укренерго» від 06.09.2024 № 01/55461 зазначено: «За результатами проведених спільних заходів Держенергонагляду та НЕК «Укренерго» щодо перевірок введення операторами систем розподілу протиаварійних заходів встановлено, що оператори систем розподілу АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» та ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» не дотримуються в повному обсязі встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування протиаварійних заходів з припинення постачання електричної енергії споживачам, що вводяться оперативними командами НЕК «УКРЕНЕРГО».
У зв'язку з чим в діях АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» та ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» можуть бути ознаки порушень ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 р. № 1470 в частині невиконання ними вимог:
- підпункту 31 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата припиняти електроживлення споживача у порядку та у випадках, визначених кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку;
- підпункту 52 пункту 2.2 щодо обов'язку ліцензіата дотримуватися стандартів операційної безпеки.»
Отже, Лист НЕК «Укренерго» від 06.09.2024 № 01/55461 містить інформацію про можливе недотримання Позивачем вимог конкретних положень Ліцензійних умов, відповідно дослідження наявності чи відсутності яких і потребувало проведення НКРЕКП позапланової виїзної перевірки.
В посвідченнях на здійснення позапланової перевірки від 26.09.2024 № 134 та від 11.10.2024 № 153 зазначений перелік питань, щодо яких буде здійснюватись перевірка виходячи з інформації отриманої від Державної інспекції енергетичного нагляду України, Міністерства енергетики України та НЕК «Укренерго», які стосувались перевірки справедливого застосування АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» графіків погодинного відключення до споживачів електричної енергії, тобто з дотриманням вимог ч. 7 статті 19 Закону про НКРЕКП, у зв'язку з чим є помилковим висновок суду першої інстанції, що вказаний лист не містить жодної інформації про недотримання Позивачем вимог конкретних положень Ліцензійних умов, конкретних положень Закону України "Про ринок електроенергії", конкретних положень Кодексу систем розподілу, та конкретних положень Постанови №349, які перелічені в посвідченні №134 від 26.09.2024 року та посвідченні №153 від 11.10.2024 року на проведення спірної позапланової перевірки як питання, що підлягають перевірці в ході спірної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи передачі/розподілу. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, що затверджуються Регулятором та оприлюднюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пунктів 10.5.8, 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс систем розподілу) при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.
ОСР несе відповідальність згідно з ліцензійними умовами та укладеними договорами за обґрунтованість своїх рішень про застосування заходів аварійного розвантаження, обґрунтованість обсягів розвантаження та їх недискримінаційний розподіл між споживачами, своєчасне попередження та введення графіків.
Підпункт 6 п. 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 "Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури" передбачає, що операторам систем розподілу необхідно забезпечити розміщення на власному офіційному вебсайті в мережі Інтернет інформації про час початку та закінчення перерви електропостачання споживачам із зазначенням назв населених пунктів, вулиць, будинків, корпусів тощо та назв перерв (планова, аварійна, застосування графіків обмеження споживачів). Оператор системи розподілу зобов'язаний кожні 30 хвилин актуалізовувати зазначену інформацію.
Згідно із підпунктами 5, 8, 12, 22 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (далі - Ліцензійні умови) при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:
виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;
забезпечити функціонування веб-сайту ліцензіата у мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації (поштову адресу, номер телефону для звернення, адресу електронної пошти для прийому повідомлень) та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства;
надавати послуги з розподілу електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі за тарифами, встановленими НКРЕКП;
оприлюднювати та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті:
інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг з розподілу електричної енергії та іншу інформацію відповідно до законодавства;
іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог чинного законодавства України.
Суд першої інстанції, дослідивши посвідчення №134 від 26.09.2024 року та №153 від 11.10.2024, зазначив, що відповідачем безпідставно надано оцінку дотриманню АТ «Житомиробленерго» термінів перерв в електропостачанні, комісія не наділялася повноваженнями на перевірку питань щодо дотримання, зокрема:
- дотримання вимог підпункту 21пункту 2.2, підпункту 32 пункту 2.2. та підпункту 52 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 12.12.2017року №1470 (надалі - Ліцензійні умови);
- частини 6 статті 44 та пункту 1 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електроенергії";
- пунктів 10.5.4, 10.5.8 та 10.5.12 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018року №310 (надалі - Кодекс систем розподілу);
- пункту 1.5 глави 1 розділу VII Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018року №309 (надалі - Кодекс системи передачі) та підпункту 3 пункту 2.3 Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є додатком 7 до Кодексу системи передачі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що посвідченнями №134 від 26.09.2024 року та №153 від 11.10.2024 чітко визначено необхідність дослідження відповідачем в межах перевірки, зокрема, питання дотримання АТ «Житомиробленерго» Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині надання послуг з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, Кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
При цьому, підставою для проведення перевірки слугував лист НЕК «Укренерго» від 06.09.2024 № 01/55461 відповідно до зміст якого: «За результатами проведених спільних заходів Держенергонагляду та НЕК «Укренерго» щодо перевірок введення операторами систем розподілу протиаварійних заходів встановлено, що оператори систем розподілу АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» та ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» не дотримуються в повному обсязі встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування протиаварійних заходів з припинення постачання електричної енергії споживачам, що вводяться оперативними командами НЕК «УКРЕНЕРГО»", що підтверджується зі змісту посвідчення на її проведення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно проводив перевірку, зокрема з дотриманням переліку питань щодо яких планувалось здійснення перевірки відповідно до посвідчень на проведення позапланової виїзної перевірки №134 від 26.09.2024 року та №153 від 11.10.2024.
Щодо висновків суду першої інстанції, що позапланова перевірка була проведена Відповідачем з пропуском встановленого статтею 19 Закону № 1540 строку, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 7 статті 19 Закону України № 1540 встановлено строк проведення позапланової виїзної перевірки та який не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до п'яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
П.3 Постанови від 01.03.2022 № 335 «Про врегулювання деяких питань на строк запровадження (введення) воєнного стану в Україні» визначено, що якщо при проведенні планової або позапланової виїзної перевірки виникли обставини (тривалі екстрені або аварійні відключення електричної енергії, повітряні тривоги тощо), що перешкоджають здійсненню заходів контролю та/або унеможливлюють проведення перевірки протягом одного або більше робочих днів, за умови наявності доповідної записки голови комісії з перевірки з наданням інформації та/або документів, що підтверджують такі обставини, такий день (дні) не враховуються при обчисленні строку проведення перевірки та оформлюється нове посвідчення на проведення відповідної перевірки.
В своїй апеляційніій скарзі апелянт зазначає, що при проведенні позапланової виїзної перевірки виникли обставини, що перешкоджали здійсненню заходів контролю та унеможливлювали проведення перевірки протягом декількох робочих днів, про що детально зазначено в доповідній записці №137/34СЛ-24 від 11.10.2024 голови комісії з перевірки Поліщук Т., що підтверджується матеріалами справи.
В посвідченні від 11.10.2024 № 153 зазначено: «на підставі постанови НКРЕКП від 17 вересня 2024 року № 1624 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», постанови НКРЕКП від 01 березня 2022 року № 335 «Про врегулювання деяких питань на строк запровадження (введення) воєнного стану в Україні» та доповідної записки голови комісії з перевірки - завідувача Сектору НКРЕКП у Житомирській області від 11 жовтня 2024 року № 137/34СЛ-24» позапланова виїзна перевірка проводиться в строк: «01» жовтня 2024 року, «03» жовтня 2024 року, з «07» жовтня 2024 року по «10» жовтня 2024 року, з «14» жовтня 2024 року по «17» жовтня 2024 року.
Отже, строк проведення позапланової виїзної перевірки в сукупності не перевищує 10 днів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що НКРЕКП здійснено позапланову виїзну перевірку дотримання АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії за наявності обґрунтованих та передбачених чинним законодавством України підстав, в межах повноважень наданих Регулятору та з дотриманням встановленої Законом про НКРЕКП процедури.
Крім того позивач не погоджується з порушеннями, що були встановлені контролюючим органом під час перевірки та зафіксованими в акті позапланової виїзної перевірки від 17.10.2024 року №360, за які на АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 413049,00 грн. за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оцінюючи доводи позивача щодо протиправності притягнення до відповідальності за порушення підпункту 31 пункту 2.2 Постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 « Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії», а саме щодо обов'язку ліцензіата припиняти електроживлення споживача у порядку та у випадках, визначених Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою КРЕКП від 14.03.2018 року №310 та правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 31 пункту 2.2. Ліцензійних умов визначено, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема: припиняти електроживлення споживача у порядку та у випадках, визначених кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до підпункту 5 пункту 11.5.2 глави 11.5 розділу XI до випадків припинення розподілу електричної енергії відносять форс-мажорні обставини, у тому числі:
- застосування графіків та протиаварійних систем зниження електроспоживання з метою запобігання порушенню режиму роботи ОЕС України;
- аварійні перерви електропостачання.
У пункті 6 Порядку зазначено, що визначення граничної потужності здійснюється оператором системи передачі з метою справедливого доступу споживачів до електроенергії за пропорційним принципом розподілу, враховуючи технічний стан енергетичного обладнання об'єднаної енергетичної системи України.
Згідно з пунктом 35 Порядку, для забезпечення виконання граничної потужності оператори систем розподілу використовують графіки погодинного відключення електроенергії, розроблені відповідно до вимог Інструкції про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії, затвердженої наказом Міненерговугілля від 15 жовтня 2015 року № 654, і графіки обмеження та аварійного відключення споживачів, розроблені відповідно до вимог Інструкції про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, затвердженої наказом Міненерговугілля від 23 листопада 2006 року № 456.
Оператор системи розподілу зобов'язаний забезпечити справедливу і рівномірну черговість розподілу граничної потужності між іншими споживачами, які не входять до переліку, передбаченого пунктом 30 цього Порядку, що не було дотримано позивачем відповідно до змісту листа НЕК «Укренерго» від 06.09.2024 № 01/55461.
З урахуванням зазначеного, НКРЕКП належним чином встановлено та зафіксовано Актом № 360 порушення Позивачем підпункту 31 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.
Щодо встановлення відповідачем порушення пп. 52 пункту 2.2 Ліцензійних умов колегія суддів вважає обгрунтованими висновки контролюючого органу, оскільки підпунктом 52 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу визначено обов'язок Ліцензіата дотримуватися стандартів операційної безпеки та своєчасно і ефективно здійснювати обмін інформацією про функціонування електричних мереж згідно із стандартами операційної безпеки.
Відповідно до матеріалів справи та згідно з поясненнями відповідача, на час проведення перевірки Ліцензіатом, на запити Комісії з перевірки, надано відповідну інформацію та документи, на підставі яких комісією з перевірки встановлено порушення вимог чинного законодавства України, які зафіксовані Актом № 360.
Отже, НКРЕКП обгрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства зафіксовано Актом № 360 порушення позивачем підпункту 52 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи позивача про відсутність порушень пунктів 10.5.4, 10.5.8 глави 10.5 розділу X Кодексу системи розподілу, оскільки, відповідно до матеріалів справи листом НЕК «Укренерго» від 06.09.2024 № 01/55461 зазначено, що: «За результатами проведених спільних заходів Держенергонагляду та НЕК «Укренерго» щодо перевірок введення операторами систем розподілу протиаварійних заходів встановлено, що, зокрема, АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» не дотримуються в повному обсязі встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування протиаварійних заходів з припинення постачання електричної енергії споживачам, що вводяться оперативними командами НЕК «УКРЕНЕРГО». Такі дії впливають на справедливе застосування графіків погодинного відключення до споживачів електричної енергії, що у свою чергу призводить до зростання соціальної напруги серед населення України».
Статтею 45 розділу VI Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 10.5.4 глави 10.5 розділу X Кодексу систем розподілу встановлено, що порядок застосування аварійного розвантаження повинен забезпечувати мінімізацію наслідків таких заходів для споживачів та недискримінаційне ставлення до всіх Користувачів, на яких впливають ці заходи та пунктом 10.5.8 глави 10.5 розділу X Кодексу систем розподілу встановлено, що при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.
Отже, з урахуванням обставин, зафіксованих в Акті №360, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок відповідача, що Ліцензіат не дотримувався порядку застосування аварійного розвантаження та не забезпечував мінімізацію наслідків таких заходів для споживачів та недискримінаційне ставлення до всіх ористувачів, на яких впливають ці заходи, а персонал оператора системи озподілу допустив дискримінацію між користувачами (споживачами та/або ктропостачальниками) та не забезпечив максимально можливий івномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами при астосуванні аварійного розвантаження оперативним та під час складання графіків.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, спірна постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1930 від 13.11.2024 року за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та підстави для її скасування відсутні, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами протиправність дій позивача.
Натомість, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим необгрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національної комісіі, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 жовтня 2025 року
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.