Справа № 636/2201/25 Провадження № 2/636/1924/25
Дата
16 жовтня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Карімова І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Процент» в особі представника Руденка Костянтина Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Процент» ( далі по тексту -ТОВ «ФК «Процент») в особі представника Руденка К.В. звернулося до суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5771-3557-2 від 23.01.2024 року у розмірі 36500 грн. та судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесених витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що
23.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №5771-3557-2, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4000 грн. строком на 365 днів до 22.01.2025 року шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ ПриватБанк зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим її заборгованість за Кредитним договором станом на 19.02.2025 становить 36500 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за кредитом; 32500 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.01.2024 по 22.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів. На підставі вказаного представник позивача просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 20.03.2025 року прийнято до розгляду судом даний позов, відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Подалі представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, у судове засідання не з'явилась, своїм правом на подачу відзиву не скористалась.
У зв'язку із зазначеним та на підставі вимог ст. ст. 247, 279 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи. Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим
Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 23.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5771-3557-2, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальниці грошові кошти в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, річна процентна ставка становить 912,50%. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «ФК «Процент», які розміщені на сайті https://procent.com.ua. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб, що належить позичальникові -платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір та додаток №1 до нього - Графік платежів - підписано відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 593581 із зазначенням інших анкетних даних, в тому числі мобільного телефону НОМЕР_2 . Хронологія дій щодо укладення кредитного договору №5771-3557-2 від 23.01.2024 підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Процент» https://procent.com.ua.
З наданих АТ КБ ПриватБанк на ухвалу суду інформації від 16.04.2025 та виписки за договором №б/н за період 23.01.2024-28.01.2024 вбачається, що банківську картку № НОМЕР_3 емітовано на ім'я ОСОБА_1 на вказану банківську картку 23.01.2024 було зараховано переказ на суму 4000 грн. Фінансовий номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою - НОМЕР_2 .
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 19.02.2025 становить 36500 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за кредитом; 32500 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 23.01.2024 по 22.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Можливість укладення договору вищевказаним способом також зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19 від 23 березня 2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на вебсайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір).
Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-УІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІУ а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» № 675-УІІІ.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-УШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ).
Таким чином, відповідачка прийняла умови та правила надання банківських послуг, кредитний договір №5771-3557-2 від 23.01.2024 був підписаний електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є однією із форм укладення кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Оскільки судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом, суд приходить до наступного.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.
Оскільки позивач звертає стягнення по кредитному договору №№5771-3557-2 від 23.01.2024 за період з 20.01.2024 року по 22.01.2025 року, суд приходить до висновку про необхідність перерахунку денної процентної ставки за даним кредитним договором з урахуванням дії ч.5 ст.8 та п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими процентами підлягає частковому задоволенню в розмірі 24280 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 28280 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення понесених у справі судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог в розмірі 1876,86 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору № 03-06/24 про надання правничої допомоги від 03.06.2024, укладений між ТОВ «ФК «Процент»» та адвокатом Руденко К.В., копія платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 29.11.2024; Акт приймання - передачі наданих послуг №7 від 27.11.2024 до договору про надання юридичних послуг та витяг з реєстру №1 до Акту приймання - передачі наданих послуг №7 від 27.11.2024, згідно з якими загальна вартість наданих юридичних послуг становить 10000,00 грн.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
При розгляді зазначеної справи по суті до суду від ОСОБА_1 не було ні подано, ні заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, не були наведені нею також і обставини, за яких, на її думку, такі витрати не підлягали б задоволенню.
Між тим, суд оцінюючи надані адвокатом послуги, зазначені у витягу з реєстру №1 до Акту приймання - передачі наданих послуг №7 від 27.11.2024, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, не є співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом. У зв'язку із чим суд, виходячи з критерію розумності розміру витрат на правничу професійну допомогу та конкретних обставин справи, вважає достатнім стягнення з відповідачки на користь позивача зазначених витрат в сумі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 141, 178, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 279, 353,354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в особі представника Руденка Костянтина Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором №5771-3557-2 від 23.01.2024 року у розмірі 28280 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят) гривень, з яких: 4000 грн. - заборгованість за кредитом; 24280 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1876,86 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн. 86 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000(дві тисячі) гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41466388.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Карімов