Справа № 636/4435/25 Провадження 2/636/2629/25
14.10.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Селевко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної шахрайством,
встановила:
Представник позивача звернувся до суду в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної шахрайством, у розмірі 40155,45 грн, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 09.05.2025 року відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 09.05.2025 року установлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним із порядком проходження військової служби, несення внутрішньої служби, в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст. ст.11, 12, 16, 49, 127, 128, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст.1, 17 Закону України «Про оборону України» з 13 вересня 2024 року, був незаконно відсутнім на службі без поважних причин та не з'являвся до військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, перебуваючи на території Центрально-міського району міста Черкаси, Черкаської області, 08.08.2024 року у ОСОБА_1 виник умисел на протиправне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 відповідно до встановленого порядку та обсягах визначеним діючим законодавством, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_1 . Перебуваючи на території АДРЕСА_1 , з 08 серпня 2024 року фактично, не перебуваючи на військовій службі, ОСОБА_1 у серпні, вересні та жовтні 2024 року отримав чергові виплати грошового забезпечення у загальному розмірі 40155 гривень 45 копійок від військової частини НОМЕР_1 , зрозумів, що будучи незаконно відсутнім за місцем несення служби з 08 серпня 2024 року по кінець жовтня 2024 року, йому безпідставно продовжують нараховувати грошове забезпечення. Маючи на меті подальше безпідставне отримання грошового забезпечення за місцем проходження військової служби, яке виділялось з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , не пізніше кінця жовтня 2024 року у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , про нібито його перебування на лікуванні, задля здійснення подальших нарахувань та виплат як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 . Реалізуючи вказаний протиправний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, які виділялись з державного бюджету України, що належать військовій частини НОМЕР_1 , у вигляді безпідставно нарахованого грошового забезпечення, солдат ОСОБА_1 шляхом обману, фактично не перебуваючи на військовій службі, переслідуючи корисливу мету, вирішив не повертатися до військової частини НОМЕР_1 та повідомив командуванню військової частини, в якій він проходив службу, про своє лікування, що не відповідало дійсності та продовжив повідомляти командуванню неправдиві відомості про поважність причин не з'явлення до місця несення служби. За таких обставин, ОСОБА_1 , постійно вводячи в оману своє безпосереднє керівництво військової частини НОМЕР_1 щодо поважності причин неприбуття до військової частини, діючи умисно, в період часу з 08 серпня 2024 року по кінець жовтня 2024 року, тобто за час своєї незаконної відсутності на службі, безпідставно отримав грошове забезпечення у розмірі 40155 гривень 45 копійок.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за неявними доказами, що містяться в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 09.05.2025 по справі №636/3705/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 190 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Із змісту вироку вбачається, що ОСОБА_1 з 08 серпня 2024 року по кінець жовтня 2024 року діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, діючи шляхом обману, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що у зв'язку з перебуванням військовослужбовця на лікуванні в лікарняних закладах такому військовослужбовцю продовжується виплата грошового забезпечення, всупереч дійсності ввів в оману посадових осіб командування військової частини НОМЕР_1 , повідомляючи неправдиві відомості про своє перебування на лікуванні у медичних закладах, внаслідок чого останній продовжував отримувати грошове забезпечення як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , що призвело до безпідставного отримання ним грошового забезпечення за період з 08 серпня 2024 року по кінець жовтня 2024 року в розмірі 40155 гривень 45 копійок, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на загальну суму 40155 гривень 45 копійок в особі військової частині НОМЕР_1 .
Зі змісту вироку вбачається, що при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 цивільний позов військової частини НОМЕР_1 не вирішувався.
Отже, в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_1 військовій частині НОМЕР_1 завдано матеріальну шкоду в розмірі 40155 гривень 45 копійок.
Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 про те, що він зобов'язується відшкодувати збитки, завдані ним військовій частині НОМЕР_1 .
В силу з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В силу положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановленим судом обставинам, відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.
У п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 40155 гривень 45 копійок, що становить вартість майна, яким незаконно шляхом обману заволодів ОСОБА_1 , є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної шахрайством - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) користь військової частини (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на p/p UA НОМЕР_4 , МФО 820172, завдану матеріальну шкоду в розмірі 40155 грн 45 коп (сорок тисяч сто п?ятдесят п?ять гривень сорок п?ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Клочківська, 228-ж.
Позивач: військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Cуддя: С.А. Оболєнська