ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/9385/25
№ провадження 2/646/4699/2025
17.10.25 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» в особі представника Панченко Юлії Валеріївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» в особі представника Панченко Ю. В. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 гривень.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Згідно із частинами першою та третьою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною першою статті 47 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.
Відповідно до частини третьої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою та третьою статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної чи юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 по справа № 303/4297/20) зазначено, що самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Як убачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» Панченко Ю. В. На підтвердження повноважень представника позивача до позовної заяви додано довіреність № 2-З/2025 від 02 січня 2025 року.
Відповідно до вказаної вище довіреності Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» в особі Голови Правління Василини Н. В. уповноважує Панченко Ю. В., зокрема, бути представником компанії у судах всіх інстанцій.
Суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять жодного доказу (як-то трудового договору (контракту), посадової інструкції, або витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо) на підтвердження права Василини Н. В. діяти від імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша».
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Ураховуючи викладене вище, позивач при зверненні до суду із позовною заявою зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, однак, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За змістом частин п'ятої та сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, у пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 6 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
У разі звернення до суду з позовною заявою через підсистему "Електронний суд" позивач зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему "Електронний суд" поданих до суду документів або у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого "Електронного кабінету" докази надсилання таких документів листом з описом вкладення. У разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого "Електронного кабінету", докази надсилання документів іншим учасникам справи має бути виключно листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження факту надсилання позивачем через підсистему "Електронний суд" до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів або у разі відсутності відомостей про наявність у відповідача зареєстрованого "Електронного кабінету" докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача; доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень та доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у встановлений законом спосіб.
Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» в особі представника Панченко Юлії Валеріївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків: долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача; доказів сплати судового збору у порядку та розмірі встановлених законодавством; доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у встановлений законом спосіб.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко