Справа № 626/3552/24
Провадження № 1-кс/626/1497/2025
27 жовтня 2025 року м. Берестин
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42024222100000067 , -
Старший слідчий СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024222100000067 від 10.09.2024, за ознаками ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, яке погоджено заступником керівника Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
На обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого відділу Берестинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222100000067 від 10.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до рішення єдиного учасника №1-0224 від 22.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-БЕТОН» обіймала посаду директора Товариства з 23.02.2024. 21.11.2023 АТ «Укргазвидобування» та ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН» (Підрядник) укладено договір підряду №23П-226 на облаштування майданчика (ів) та під'їзних шляхів на родовищах АТ «Укргазвидобування». При здійсненні будівельних робіт, директор ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН» ОСОБА_5 достовірно знала вимоги до виконання робіт та технічного завдання, строки їх виконання, що є невід'ємними додатками до Договору. Однак, в період лютого 2024 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, але не пізніше 28.02.2024, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном на свою користь, як директор ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН», шляхом зловживання своїм службовим становищем, порушуючи договір, технічне завдання на виконання робіт з облаштування майданчика та під'їзних шляхів свердловини на родовищі на об'єкті: «Свердловина №250 Єфремівського ГКР ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування с. Єфремівка, Лозівського району, Харківської області), виконала частково роботи, шляхом підписання відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт №7 від 28 лютого 2024 року, склала відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт із завідомо неправдивими відомостями щодо обсягів завершених будівельних робіт, а саме в розділ №1 Покриття під'їзної дороги, пункт 5/6 Улаштування вирівнюючих шарів основи автогрейдером, вартістю 2 527 328,59 грн., що перевищувало вартість фактично виконаних робіт на суму 400 458,00 грн.
В результаті чого, після підписання акту виконаних робіт, замовником - АТ «Укргазвидобування» згідно платіжної інструкції №1000016696 від 29.03.2024 на рахунок ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН» було перераховано грошові кошти в сумі 2 527 328,59 грн.
В результаті умисних противоправних дій, директор ТОВ «ЛЕМАН-БЕТОН» ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, незаконно заволоділа грошовими коштами в сумі 400458,00 грн., чим спричинила АТ «Укргазвидобування» матеріальну шкоду на вказану суму, що є великий розміром.
На підставі достатніх даних, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Донецьк, Донецької області, громадянці України, з вищою освітою, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а також згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2022 будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім цього, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а також згідно договору купівлі-продажу від 30.06.2015 квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 191 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. За ч.2 ст.366 України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 , які перебувають у власності підозрюваної ОСОБА_5 , необхідно накласти арешт шляхом заборони розпоряджатися ними. Вказаний захід забезпечення кримінального провадження слугуватиме для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення і запобігатиме можливості його відчуження.
Слідчий суддя розглянувши вказане клопотання, дослідивши надані до нього матеріали, якими слідчий його обгрунтовує , прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за№42024222100000067 від 10.09.2024, за ознаками ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
07.08.2025 складене письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_5 , яке вручене з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та кримінального правопорушенні (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а саме - службове підроблення, тобто складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки це слугуватиме забезпеченням можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення і запобігатиме можливості його відчуження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна ОСОБА_5 ..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна- задовольнити .
Накласти арешт на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися та відчуження.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , власником якої вона є, шляхом заборони розпоряджатися та відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Берестинського районного суду ОСОБА_1