П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1917/25
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дій ВЧ НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 провести нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн, за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, компенсації громадянам втрат частини доходів у випадку порушений встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінет' Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Під час проходження позивачем служби, відповідач нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі, не виплачував індексацію-різницю, починаючи з березня 2018 року.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 4090,51 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 4 090,15 грн, за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що при визначенні суми індексації - різниці грошового забезпечення позивача, суд першої інстанції не врахував, що оскільки розмір підвищення позивачу доходу з березня 2018 року перевищував суму можливої індексації, то правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі за спірний період, з урахуванням абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку № 1078 немає. Розрахунок можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року з врахуванням при обчисленні величини приросту індексу споживчих цін базовий місяць січень 2008 року (1762,00 грн. х 253,3% = 4463,15 грн) має штучний характер, є порушенням вимог чинного законодавства та принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 26.09.2018 року, де перебував на грошовому забезпеченні.
21 вересня 2018 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) року №14-РС позивач звільнений з військової служби.
26.09.2018 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №218 позивач виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
За період проходження військової служби, позивачу з 01.03.2018 по 26.09.2018 року не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
03 серпня 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача з приводу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.02.2018 по 26.09.2018 року, на яку отримав відмову відповідача, викладену у листі від 13.08.2024 року №350/174/308/1440/пс.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2001 року № 1282-ХІІ визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами ч.2 ст.5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Як встановлено п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Посилання відповідача на п.6 Порядку №1078 та ст.5 Закону № 1282-XII, якими визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, як на підтвердження правомірності своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення судова колегія вважає помилковим, оскільки невиплата індексації є обмеженням права позивача на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.
Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 варто зазначити, що право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору.
В свою чергу, військовою частиною позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація - різниця за період з 01 березня 2018 року до 26.09.2018 року.
З огляду на приписи пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 30 липня 2020 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У цій категорії спорів Верховний Суд неодноразово зауважував, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 19.12.2024 року у справі № 420/11410/23).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту, а саме зобов'язання нарахувати індексацію, без визначення її конкретного розміру, не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
Як зазначено вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн.
Пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
З викладеного вбачається, що винагорода за січень 2018 року виплачена позивачу у лютому 2018 року, а за лютий 2018 року виплачена у березні 2018 року.
Крім того, варто врахувати, що до грошового забезпечення для обрахунку індексації - різниці не включаються виплачені у лютому 2018 року одноразові виплати, а саме суми грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань.
З архівної відомості позивача вбачається, що у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 8 486,64 грн, при посадовому окладі 685 грн.
У березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило 8 908,50 грн, при посадовому окладі 3000 грн (а.с.15).
Отже, грошовий дохід позивача, з урахуванням постійних його складових, за березень 2018 року збільшився на 421,86 (8 908,50-8 486,64) грн.
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року становило 421,86 грн, а тому не перевищило суму можливої індексації (4 463,15), то позивач має право на отримання щомісячної індексації - різниці за спірний період, виходячи з фіксованої величини у розмірі -4 041,29 грн (4 463,15 - 421,86) щомісячно, до того періоду, як підвищення його грошового забезпечення перевищить суму можливої індексації чи до звільнення.
Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий, у зв'язку із чим порівняв грошове забезпечення позивача за січень - лютий 2018 року, тобто суми, які виплачені та нараховані до збільшення посадових окладів.
Тобто, суд першої інстанції вірно встановивши, що позивач має право на нарахування індексації - різниці за спірний період, не вірно розрахував суму індексації - різниці, яка підлягає виплаті позивачу за спірний період.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині сум індексації різниці за спірні періоди підлягає зміні, шляхом визнання протиправними дій та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 4 041,29 грн, за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінку рішенню Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в цій частині.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про виплату позивачу індексації - різниці грошового забезпечення, однак невірно обрахував такі суми, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзаців другого та третього його резолютивної частини в новій редакції. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишаться без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 березня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - змінити, виклавши абзац другий та абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції: 4041,29
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 4 041,29 грн за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) провести нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) у розмірі 4 041,29 грн щомісячно, за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко