23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1833/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. у справі № 280/1833/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
13.03.2025р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та 01.04.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/1833/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно відмовив їй у поновленні пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняв протиправне рішення, оскільки відсутні підтверджуючі документи, стосовно того, що вона не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії, тому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.02.2025 №084050019827 про відмову у призначенні пенсії; - зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 27.09.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. у справі №280/1833/25 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.02.2025 №084050019827 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву про поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні; у решті позовних вимог відмовлено /а.с.37-41/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 26.06.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №280/1833/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Запорізькій області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 30.05.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач правом на подачу відзиву не скористалася.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , з 27.01.2005р. перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У період з 2013 по 2017 року позивач мешкала на території АРК, у зв'язку з чим отримувала пенсію за місцем її фізичного перебування.
З 2017 року позивач проживала, а з 2021 року і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , при цьому виплата пенсії в АРК продовжувалась до 2021 року.
27.09.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії у відповідному розмірі згідно із ст. 49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; але відповідач 04.02.2025 прийняв рішення №084050019827 про відмову у призначенні пенсії, оскільки позивач відповідно до заяви від 27.09.2024 отримувала пенсію в АРК по 2021 рік, при цьому документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії за місцем перебування (АРК), до заяви не додано.
Саме вищезазначене рішення відповідача обумовило звернення позивача до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно ч.1 ст.47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
Так у Рішенні Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 зазначено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Отже, кожен громадянин України, включно пенсіонер, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 1.5 Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234.
Відповідно до п. 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно з п. 4.12 розділу IV Порядку №22-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
При цьому, для переведення виплати пенсії позивача з Автономної Республіки Крим за новим місцем проживання ГУ ПФУ в Запорізькій області:
- має надіслати запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначив пенсію за попереднім місцем проживання, з огляду на захоплення АРК росією, то до компетентного органу російської федерації;
- отримати підтвердження припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу, акціонерне товариство Укрпошта з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, тому відповідач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Натомість, військова агресія російської федерації проти України, є форс-мажорною обставиною, яка не залежить ні від позивача, ні від відповідача.
При цьому, ГУ ПФУ в Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення.
Як встановлено судом, раніше позивачу була призначена пенсія за віком згідно українського законодавства, вона має трудову книжку на підтвердження зайняття трудовою діяльністю на території України (АР Крим) та є громадянкою України, згідно наданої копії паспорта громадянина України, переїхала з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а тому вона має право для переведення виплати пенсії з Автономної Республіки Крим за новим місцем проживання.
Пенсія для позивача є основним джерелом надходження коштів, а тому має продовжуватись виплачуватись згідно чинного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 7 Угоди визначено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається у відповідності до законодавства держави-учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 Угоди.
Відтак, Угодою не передбачено повторного призначення пенсії.
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17, де суд дійшов висновку, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на день звернення до ГУ ПФУ в Запорізькій області (27.09.2024) проживала за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що пенсія для позивача є основним джерелом надходження коштів, та те, що відповідач відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач повинен був поновити виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 27.09.2024, однак відмовив у цьому шляхом прийняття протиправного рішення від 04.02.2025 №084050019827, яке підлягає скасуванню.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, з огляду на те, що право на прийняття рішення про поновлення пенсії та визначення підстав, за яких поновлюється пенсія або приймається рішення про відмову в її поновленні належить до компетенції органів пенсійного фонду, зробив висновок щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим частково задовольнив позовні вимоги позивача у цій частині.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 30.05.2025р. в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. у справі №280/1833/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 23.10.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова