23 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4184/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
глянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/4184/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 позов задоволено:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", надану листом від 20.05.2021 р. №1100-0201-8/21421;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 року з пенсії по інвалідності за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 року №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», надану листом від 20.05.2021 №1100-0201-8/21421;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу»;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено:
- постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року скасовано;.
- рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №340/4184/21 залишено в силі.
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду із стягненням з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь позивача коштів в сумі 104248,62 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року заява задоволена, змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року в адміністративній справі №340/4184/21, на стягнення коштів у сумі 98027,21 грн.
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Вказує, що такою ухвалою фактичне змінено рішення суду, що набрало законної сили, по суті та по способу захисту, що є неможливими, адже судове рішення є незмінним.
Крім того, вважає, що рішення суду виконано в межах повноважень відповідачем, а невиконання рішення в частині виплати коштів через відсутність відповідних бюджетних асигнувань не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання, оскільки виплата буде здійснена при надходженні коштів з бюджету.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення суду у цій справі, зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з 11.05.2021 року з пенсії по інвалідності за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 року №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2, із врахуванням вже проведених виплат, набрало законної сили 27.01.2023 року.
Виконання цього рішення суду зобов'язального характеру передбачало обов'язок відповідача перевести ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.05.2021 року №04.1-26/18/2 та №04.1-26/19/2.
На виконання вищезазначеного судового рішення головним управлінням переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 11.05.2021 року. Тоді ж відповідач склав розрахунок на доплату пенсії за минулий час, а саме за травень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, січень 2023 року у якому донарахував заборгованість 98027,21 грн, однак ці кошти позивачу не виплачені.
Врахувавши, що приписами абзацу 2 частини третьої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, чинній з 19 грудня 2024 року, за якими при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а рішенням суду в цій справі виконано відповідачем лише в частині здійснення нарахування позивачу суми пенсійних виплат, проте сума доплати не виплачена, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахованої та невиплаченої заборгованості пенсії.
Суд визнає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, сума розрахованої заборгованості у розмірі 98027,21 грн на виконання рішення суду не виплачена.
За повідомленням ГУ ПФУ виплата донарахованої суми може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з державного бюджету.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За змістом статті129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами статті 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.
Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення у цій справі набрало законної сили 27.01.2023 року.
Суб'єктом владних повноважень - відповідачем виконане судове рішення в частині переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та нараховано заборгованість у розмірі 98027,21грн.
На дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі (30 березня 2025 року), тобто більше ніж через два місяці після набрання рішенням законної сили, нарахована сума пенсії позивачу не виплачена, ця сума обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Кіровоградській області нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 98027,21 грн.
Доводи апелянта про те, що ухвалою фактично змінено рішення суду, що набрало законної сили, по суті та по способу захисту, що є неможливими, адже судове рішення є незмінним, суд відхиляє з тих підстав, що з 19 грудня 2024 року законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ унормовано питання наслідків невиконання суб'єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Аргумент апелянта про відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат не спростовує висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення, позаяк процесуальна норма щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення про обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат у разі його невиконання протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є імперативною.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Згідно частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/4184/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/4184/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак