29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"05" вересня 2006 р. Справа №9/284-нА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд-плюс" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0003871502\0\1979
від 16.06.06, № 0003871502\1\2243 від 6.07.06, № 0003871502\2\2559 від 2.08.06
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Римар Н.М.
Представники сторін:
Від позивача - Калита Д.В. -за дов. № 17 від 31.08.2006 ,
Михайлівська Н.М. -за дов. № 18 від 4.09.06,
Від відповідача - Мельник В.В. - за дов. № 21879\9\10 від 18.08.06,
Керебко Л.В. -за дов. № 21878\9\10 від 18.08.06
У судовому засіданні згідно ст. 160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Позивач у позовній заяві просив визнати спірне податкове повідомлення - рішення , посилається на те, що незаповнення одного рядку Декларації не призвело до заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ. Тому вимог п.17.2 «а» ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не було порушено. Крім того, посилається на наявність переплати, що унеможливлює застосування санкцій.
У судовому засіданні позивачем уточнено позовні вимоги -просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0003871502\0\1979 від 16.06.06, № 0003871502\1\2243 від 6.07.06, № 0003871502\2\2559 від 2.08.06. Зазначене прийнято судом згідно ст. 137 КАС України.
Представники позивача у судовому засіданні підтримують викладені у позовній заяві підстави визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідачем у запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на норми Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Зауважується, що у ході перевірки було встановлено, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ позивач задекларував: в березні 2006 р. (звітний період, за який випраляюхься помилки - січень 2006 р.) збільшення податкових зобов'язань у зв'язку з випраленням помилки, в сумі 91 627,00 грн. Проте у порушення вимог п. 17.2 "а" ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 -III , штрафні санкції в розмірі 5% у зв'язку із самостійним виправленням помилок платника податків в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ останнім не нараховано. Згідно пункту 17.1 ст.17 Закону штрафні санкції, передбачені пунктом 17.2 самостійно нараховуються платником податків, а відповідно до пункту 17.2 ст.17 Закон платник податків, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і платити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п"яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Згідно картки особового рахунку позивач станом на 01.02.2006 р. має переплату в сумі 387114,75 гри. Однак, згідно п.2.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання. Згідно підпункту 1.5 статті 1 Закону, штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткувань визначених відповідними законами. Оскільки статтею 1 цього Закону податковим зобов'язанням визначене зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, то недоплата і штраф, які нараховуються платником податків згідно пункту 17.2 статті 17 Закону є складовими податкового зобов'язання платника податків.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази , встановлено наступне.
За результатами документальної невиїздної (камеральної ) перевірки податкових декларацій позивача з ПДВ і уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ ( Декларації з ПДВ , поданої за січень 2006р. ( вх. № 7312 від 20.02.06 ) , уточнюючого розрахунку , наданого в березні 2006р. ( вх. № 12078 ) у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок складено акт від 9.06.06 № 2754. Перевіркою встановлено, що позивачем в Декларації з ПДВ за січень 2006р. задекларовані: обсяг операцій, що оподатковується за ставкою 20 % - 546825 грн., ПДВ - 109365 грн., експортні операції в сумі 127202 грн., обсяг придбання - 88690 грн., податковий кредит- 17738 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має позитивне значення і задекларована в сумі 91627 грн. Однак, допущена методологічна помилка - не заповнено рядок 27 Декларації ( сума ПДВ , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду) в сумі 91627грн.
Перевіркою визначено, що в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ задекларовано : за березень 2006 ( звітний період, за який виправляється помилка -січень 2006р. ) задекларовано збільшення суми , яка підлягала сплаті в сумі 91627 грн. В результаті збільшується сума ПДВ , яка підлягала сплаті до бюджету у зв'язку з виправленням помилки , визначена в розмірі 91627 грн.
Враховуючи , що сума штрафу у розмірі 5 % у зв'язку з виправленням помилок платником в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ самостійно не нарахована, відповідачем визначено порушення вимог п. 17.2 « а» ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" . Сума штрафу складає 4581 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення- рішення № 0003871502\0\1979 від 16.06.06р. про визначення суми податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій) за платежем ПДВ в сумі 4581 грн. ( основним платежем по ПДВ) за порушення п.17.2 «а» ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
Рішенням відповідача № 17820\10\25-028 від 6.07.06 скарга позивача в порядку адміністративного оскарження не задоволена. Відповідно відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003871502\1\2243 від 6.07.06 на ту ж суму.
Рішенням ДПА у Хмельницькій області № 10231\М\25-036 від 31.07.06 скарга позивача в порядку адміністративного оскарження не задоволена. Відповідно відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003871502\2\2559 від 2.08.06 на ту ж суму.
Позивач, вважаючи ці спірні податкові повідомлення- рішення такими, що не відповідають чинному законодавству , просить з врахуваннмя уточнення визнати їх нечинними.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ , наданого позивачем відповідачу , позивачем уточнено показник рядку 27 Декларації (збільшено податкові зобов'язання на 91627 грн. ), а остання графа Уточнюючого розрахунку ( 9) «сума штрафу , нарахована платинком самостійно у зв'якзу з виправленням помилки» позивачем не заповнена.
Згідно карток особового рахунку позивача по ПДВ за 2006рік станом на 4.01.06 у позивача була наявна переплата в розмірі 250928,75 грн., в січні місяці податкові зобов'язання по ПДВ по податковій декларації за с ічень 2006 не відображені, 17.03.06 збільшено податкові зобов'язання на 91627 грн. згідно Уточнюючого розрахунку.
Досліджуючи надані сторонами докази , аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності , судом враховується наступне.
Згідно підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо податковий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Сторонами не заперечується допущена позивачем методологічна помилка у податковій декларації позивача з ПДВ січень 2006р. У зв'язку з чим позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ в березні 2006р. Тому відповідачем підставно проведена камеральна перевірка.
Згідно п.п. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. із змінами і доповненнями платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний крім іншого надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
У зв'язку з цим обов'язок по обчисленню недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати покладено на платника податків. Тому у формі уточнюючих податкових декларацій , затв. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого Міністерством Юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, передбачено рядки для декларування платниками податків сум недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.
Згідно п. 1.2 ст.1 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, тому недоплата і штраф, які нараховуються платником податків відповідно по пункту 17.2 статті 17 цього Закону N 2181, є складовими податкового зобов'язання платника податків.
Тому відповідачем підставно визначено податковим зобов'язанням у спірних податкових повідомленнях -рішеннях саме за основним платежем суму не нарахованого і невідображеного в уточнюючому розрахунку суму штрафу.
Посилання позивача на неправомірність застосування до нього санкцій судом не враховується, так як відповідачем до нього штрафні санкції не затосовувались , а визначалось податкове зобов'язання як основний платіж , який позивач не відобразив в гр. 9 уточюючого розрахунку.
При цьому судом враховується, що згідно пункту 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України від 17.03.2001р. N 110 , зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.03.2001р. за N 268/5459, недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди. Тому доводи позивача по наявність у нього переплати і того факту, що він до бюджету взагалі нічого не повинен був сплачувати , не відповідає нормам чинного законодавства.
У спірному моменті позивач у Декларації з ПДВ за січень 2006 не визначив свої податкові зобов'язання , так як не заповнив рядки з 21 по 28.3 Декларації і відповідач обґрунтовано в карточці особового рахунку позивача по ПДВ не зазначив будь-якої узгодженої суми за декларацією. Подання позивачем уточнюючого розрахунку підтверджує це. Тому відповідачем правомірно зазначається про недоплату за податковий ( звітний ) період - січень 2006року.
За таких обставин суд вважає правомірним проведення відповідачем камеральної перевірки , встановлення методологічної помилки, допущеної при обчисленні податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону , яка призвела до заниження суми податкового зобов'язання (тобто встановлення заниження суми штрафу), і відповідне визначення суми податкового зобов'язання платника податків , а саме збільшення суми податкового зобов'язання платника податків на суму заниження податкового зобов'язання (заниження суми штрафу).
У зв'язку з цим позовні вимоги безпідставні і у їх задоволені належить відмовити.
Враховуючи відмову у позові згідно ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно квитанції № 101\189 від 9.08.06.) , покладається на нього.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
У ПОЗОВІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « ЄВРО-ТРЕЙД-ПЛЮС» М.ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У М. ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРО ВИЗНАННЯ НЕЧИННИМИ ПОДАТКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ - РІШЕНЬ № 0003871502\0\1979 від 16.06.06, № 0003871502\1\2243 від 6.07.06, № 0003871502\2\2559 від 2.08.06 ВІДМОВИТИ.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС Україин Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.