Дата документу 27.10.2025Справа № 554/7958/25
Провадження № 2/554/3651/2025
Іменем України
27 жовтня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.,
за участі секретарів судового засідання Васюти А.Є., Станкевич Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позов обґрунтований тим, що 23.03.2022 року було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення донька залишилася проживати з відповідачем та згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року йому було присуджено сплачувати аліменти на користь відповідача для утримання їх доньки у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття. На час звернення до суду з позовом позивач не має заборгованості зі сплати аліментів.
З травня 2025 року малолітня ОСОБА_4 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Усі витрати на утримання та виховання їх з відповідачем доньки ОСОБА_1 несе самостійно. Надавати кошти на утримання доньки в добровільному порядку відповідач відмовляється.
Тому ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до досягнення нею повнолітня, а також стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі частини її заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до її повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду.
30.09.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про доручення до матеріалів справи копій документів, а саме: рішення № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком; копію постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 03.07.2025 року у справі № 554/7620/25, копію постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.09.2025 року у справі № 554/7622/25, копію вироку Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.03.2025 року у справі № 554/744/24, копію заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.03.2022 року у справі № 554/11898/21; витяги з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596 від 16.09.2025 року, № 2025/013713092 від 18.09.2025 року; копію довідки Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області від 22.09.2025 року № 01-20/141; копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гальченко Н.Г. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі з викладених у позові підстав.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Зокрема, надісланий на адресу реєстрації відповідача рекомендований лист з повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_3 не було вручено, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 17, 18, +1 дошити). Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд судом цивільної справи, учасницею якої вона є.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 отримала копію позовної заяви із додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та судову повістку, що підтверджено її розпискою у матеріалах справи (а.с. 28-29).
Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізувала та не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.
Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З цих підстав суд, відповідно до ч.4 ст. 223, ст.280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд зазначеної справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2022 року розірвано шлюб, зареєстрований 27.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 772 (а.с.35).
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року у справі № 554/4005/22 постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.06.2022 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із копіями розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тригубець І., наданих позивачем, за період з вересня 2023 року по серпень 2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів (а.с.5, 6, 39).
До справи позивачем долучено рішення Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком», згідно з яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).
Із Витягу з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596, сформованого 16.09.2025 року вбачається, що місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з 16.09.2025 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).
Із наданої позивачем копії довідки директора Опорного закладу «Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ф.П.Борідька Шишацької селищної ради Полтавської області» Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області Зуба О. від 22.09.2025 року № 01-20/141 слідує, що ОСОБА_4 навчається в Опорному закладі «Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ф.П.Борідька Шишацької селищної ради Полтавської області» в 3-Б класі (а.с.38).
Також судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.08.2025 року у справі № 554/6455/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів ухвалено задовольнити позов та змінити стягнення аліментів, зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року, справа №554/4005/22 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Завданням цивільного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
У статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, а також їх призначення.
Верховний Суд зауважує, що тлумачення приписів статті 179 СК України дає підстави зазначити, що аліменти - це кошти особливого призначення, їх належить використовувати для потреб дитини. На одержувача аліментів покладається обов'язок розпоряджатися аліментами лише за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Під цільовим призначенням необхідно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким дитина не проживає, не відповідає її інтересам і не забезпечує розпорядження аліментами виключно за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, пред'явивши вказаний позов ОСОБА_1 посилався на ч.2 ст.273 СК України та на проживання його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 ., самостійне виховання та утримання доньки позивачем, несення самостійно усіх витрат на утримання доньки позивачем та відмову відповідача добровільно надавати кошти на утримання доньки.
На підтвердження зазначених доводів позивачем надано рішення № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком; витяги з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596 від 16.09.2025 року, № 2025/013713092 від 18.09.2025 року про реєстрацію з 16.09.2025 року місця проживання малолітньої ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; копію довідки Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області від 22.09.2025 року № 01-20/141; копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тригубець І. за період з вересня 2023 року по серпень 2025 року про те, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Вказані письмові докази, надані позивачем, суд оцінює як належні, тобто ті, які містять інформацію щодо предмета доказування у справі. Проте зазначені докази не є достатніми та не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі про звільнення від сплати аліментів.
Суд не бере до розгляду докази, надані позивачем, а саме: копію постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 03.07.2025 року у справі № 554/7620/25, копію постанови Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.09.2025 року у справі № 554/7622/25, копію вироку Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.03.2025 року у справі № 554/744/24, оскільки зазначені докази не стосуються предмета доказування та не підтверджують заявлені позивачем вимоги.
Ураховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, досліджені судом докази, дослідивши матеріали справи №554/4005/22, які стали підставою для ухвалення судом рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 для утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, дослідивши рішення суду Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.08.2025 року у справі № 554/6455/25 про зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки до 1/6 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту проживання з батьком малолітньої ОСОБА_4 , а відтак і недоведеність підстав для звільнення позивача від сплати аліментів на утримання малолітньої доньки та стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки.
Таким чином, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено обставини, які мають істотне значення для звільнення його від сплати аліментів та стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки, суд не вбачає підстав для припинення стягнення аліментів та звільнення позивача від їх сплати.
За викладених обставин, у задоволені позову слід відмовити.
Крім того, рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.07.2025 року у справі № 554/11091/25, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_3 відмовлено, встановлено наявність спору щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 .
Суд ураховує, що проживання дитини з батьком не є безумовною підставою для стягнення з матері на користь батька аліментів на утримання дитини за наявності судового рішення про стягнення з батька на користь матері аліментів на утримання тієї ж дитини, оскільки є невирішеним спір між батьками дитини щодо визначення місця проживання дитини. Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у позові - на позивача.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ураховуючи положення ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя І.М. Михайлова