Справа № 541/3498/25
Номер провадження 2/541/1740/2025
іменем України
(заочне)
24 жовтня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавська області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Непокупної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
04 вересня 2025 року представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200710985201 від 17 вересня 2016 року у розмірі 42 469,11 грн, яка утворилась станом на 07 травня 2025 року, що включає: 20 138,76 грн - заборгованість за кредитом; 22 330,35 грн - заборгованість за процентам, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір, зобов'язання за яким відповідач не виконує, тому за нею утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути у судовому порядку.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання. Причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направила.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 24.10.2025 про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17 вересня 2016 року ОСОБА_1 підписала заяву №200710985201 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій зазначено, що відповідач (клієнт) просить надати споживчий кредит із встановленням кредитного ліміту на суму 1000 грн, який було збільшено до 22 800,00 грн, на платіжну картку в АТ «ПУМБ.
Відповідно до виписки про рух грошових коштів відповідач активно користувалася кредитними коштами, однак свої зобов'язання щодо здійснення щомісячних платежів виконувала неналежним чином, у зв'язку з чим розмір заборгованості станом на 07 травня 2025 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, становить 42 469,11 грн, з яких: 20 138,76 грн - заборгованість за кредитом; 22 330,35 грн - заборгованість за процентами.
09 травня 2025 року позивач направив на адресу відповідача (позичальника) письмове повідомлення про виконання зобов'язань за укладеним договором з вимогою повернення боргу в строк не пізніше 30 днів з дня отримання даного повідомлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилом статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Таким чином, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» доведено факт укладення 17 вересня 2016 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору №200710985201.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наданий позивачем суду на дослідження розрахунок заборгованості є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником Банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому фіксується розмір сплачених коштів на погашення кредиту та їх розподіл на погашення заборгованості.
Отже, свого договірного зобов'язання по поверненню кредиту відповідач не виконала, таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом ґрунтується на законі, підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому необхідно стягнути з відповідача на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 42 469,11 грн станом на 07 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованість за кредитним договором №200710985201 від 17 вересня 2016 року станом на 07 травня 2025 року в розмірі 42 469 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 11 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський