Справа № 539/3645/25
Провадження № 2/539/1619/2025
27 жовтня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
23 липня 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса місця знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ - 14360570) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просить суд:
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса місця знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 жовтня 2024 року у сумі 34 784 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні 94 копійки станом на 03 червня 2025 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 березня 2021 року позивач провів ідентифікацію відповідача, який 19 жовтня 2024 року виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами» та ознайомився із умовами кредитування і підписав їх за допомогою ОТР пароля (далі - кредитний договорі). Позивач виконав свої зобов'язання, але відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором у результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 626, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо обов'язковості умов укладених договорів; статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» щодо належної форми кредитного договору - електронної форми; статей 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України щодо обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву, а також інших документів, які підтверджують його позицію, не надіслав.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; не заперечує проти винесення заочного рішення.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 25 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначив на 15 вересня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 15 вересня, відкладалося на 16 жовтня 2025 року
Ухвалою від 16 жовтня 2025 року суд постановив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з'явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вимоги частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - юридична особа, основним видом діяльності якої є 64.19: Інші види грошового посередництва (основний) (а.с.12-13) та має відповідну банківську ліцензію (а.с.15).
23 березня 2021 року відповідач підписав власноручним (цифровим) підписом Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якій зазначено, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складає договір про надання банківських послуг (а.с.21).
19 жовтня 2024 року відповідач підписав з використанням простого електронного підпису Заяву про надання кредиту «Оплата частинами» 24101937335955 (далі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 він отримав кредит у сумі 40 554,00 грн (а.с.25-26). Загальний строк кредитування - від 1 місяця до 24 місяців. Мінімальний розмір власного платежу - 5 793,43 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 24,36 грн (пункт 1.10 кредитного договору).
Аналогічна інформація міститься у Паспорті споживчого кредиту (а.с.27-30).
19 жовтня 2024 року відповідач електронним підписом підтвердив зобов'язання за договором 24101937335955 від 19 жовтня 2024 року про отримання кредиту у сумі 40 554,00 грн і доручив позивачу встановити регулярний платіж з картки/рахунку НОМЕР_2 . Кількість платежів - 7, оплата щомісяця у сумі 5 797,49 грн. Перший платіж - 19 листопада 2024 року, останній платіж - 29 квітня 2025 року (а.с.23).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування на кредитну картку відповідача 19 жовтня 2024 року встановлено ліміт - 40 554,00 грн(а.с.20).
Відповідно до виписки за кредитним договором за період з 19 жовтня 2024 року до 05 червня 2025 року відповідачем погашено частково кредит - у сумі 5 793,42 грн, залишок становить 34 784,94 грн (а.с.19).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором у відповідача обліковується заборгованість, розмір якої станом на 03 червня 2025 року складає 34 784,94 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 34 760,58 грн, заборгованість за відсотками - 24,36 (а.с.18).
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись із відповідачем, який не сплачував заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (частина третя статті 207 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав умови укладеного ним в електронному вигляді кредитного договору, а тому заборгованість слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором, не висловив.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
По-перше, як було зазначено вище, стаття 205 ЦК України надає право укладати договір, серед іншого у письмовій (електронній) формі. Крім того, Закон України «Про електронну комерцію» визначає, що договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, якому передував обмін електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач уклав із позивачем кредитний договір шляхом підписання своїм електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, як того вимагає кредитний договір і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Таким чином, аналізуючи норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію», а також матеріали справи, зокрема умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.
Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладений з дотриманням вимог закону.
Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані та використані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому позивач обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості за кредитом.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 26 серпня 2024 року у справі №753/4606/20).
Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
Враховуючи, що позивач виконав свою частину зобов'язання згідно з умовами кредитного договору (надав кошти відповідачу), а відповідач не виконав свої зобов'язання - не повернув суму кредит та не сплатив відсотки за його користування, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем слід стягнути, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач - не надавши своєї позиції, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 червня 2025 року (а.с.1).
Оскільки суд задовольняє заявлені вимоги, судовий збір слід стягнути із відповідача.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 526, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса місця знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 жовтня 2024 року у сумі 34 784 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні 94 копійки, станом на 03 червня 2025 року.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса місця знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», адреса місця знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ - 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва