Справа № 535/721/25
Провадження № 3/535/281/25
21 жовтня 2025 року с-ще Котельва
Суддя Котелевського районного суд Полтавської області Гуляєва Г.М. розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов з СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області відносно:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Куземин Охтирського району Сумської області, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
26.07.2025 року о 05 год.26 хв. у с-щі Котельва Полтавського району Полтавської області, по вул.Берегова, 20, водій ОСОБА_2 керував т/з spark, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер та у медичному закладі- Полтавському обласному центрі терапії залежностей, відмовився, з застосуванням відеофіксації на на боді камеру № 1113030404/11, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху , за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. 07.04.2025 до суду надійшло письмове пояснення захисника Фомінова Р.М., який діє на підставі ордера серії СМ б/н, виданого 27.08.2025 року (а.с. 17), у справі про адміністративне правопорушення.
У даному поясненні захисник зазначає, що ОСОБА_2 не вважає себе винуватим. У матеріалах справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні беззаперечні дані, які б підтверджували факт, що саме він у стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом.
Як стверджує ОСОБА_2 , 26.07.2025 року о 05 год. 26 хв., він не керував т/з spark НОМЕР_2 , так як ним користувалася інша особа, тобто не порушив жодних правил дорожнього руху, тому мав законне право відмовитись від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З приводу обставин справи ОСОБА_2 пояснив, що 25.07.2025 р. приїхав до батьків в с. Куземин, звідти взяв мотоцикл у батька та поїхав до своїх друзів в смт Котельва, де залишився на ночівлю. Наступного дня, тобто 26.07.2025 приблизно о 05- 00 год поїхав на місцеве озеро, де перебувала його дівчина. За кермом мотоцикла був його товариш, а він, як власник т/з їхав разом із ним пасажиром. Коли на озеро приїхали працівники поліції, його товариш, який саме керував мотоциклом, злякавшись проблем з військоматом, утік з місця події. Після цього поліцейські почали перевіряти в ОСОБА_2 документи, однак останній наголошував, що в цей час за кермом він не перебував. Проте на його заперечення, що він не керував транспортним засобом, поліцейський уваги не звернув, та склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. І ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова від проходження огляду на стан такого сп'яніння. Доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не вбачається ані факту керування т/з, ані зупинення цього т/з працівниками поліції, натомість, відео починається з моменту, коли працівники поліції підходять до ОСОБА_2 , який стоїть на відстані від т/з. Протягом спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 заперечував факт керування т/з, не змінюючи свою позицію.
Відеозапис підтверджує виключно відмову ОСОБА_2 від проходження на стан алкогольного сп'яніння, що не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності доказів керування цією особою т/з.
У матеріалах справи містяться письмові пояснення військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_3 , в яких він стверджує, що 26.07.2025 року перебував на службі у спільному патрулюванні разом із поліцейськими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Як зрозуміло, він їхав у транспортному засобі з поліцейськими та нібито бачив, як мотоциклом керувала особа, яку пізніше було ідентифіковано як ОСОБА_6 . Вважали такі пояснення неналежними та недопустимими доказами з наступних підстав:
По перше, у матеріалах справи немає жодного документу, який би підтверджував факт залучення ОСОБА_3 до спільного патрулювання разом з поліцейськими (наказ, табель обліку робочого часу або графіка чергувань, тощо). Без цих документів неможливо встановити, чи дійсно ОСОБА_3 мав право перебувати у патрулі та чи взагалі ніс службу в зазначений у протоколі час.
Окрім того, захист звертає увагу суду на відсутність ОСОБА_3 на жодному із відеозаписах з нагрудних камер поліцейських та патрульного автомобіля - ні у салоні патрульного автомобіля, ні поряд з ним, ні в безпосередній близькості до місця події'. Це дає підстави сумніватися у самому факті його перебування на місці події та ставить під сумнів правдивість його показань. Відсутність будь-якої фіксації ОСОБА_3 робить неможливим підтвердження того, що він дійсно був свідком подій, про які дає пояснення. У зв'язку з відсутністю будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження протилежного, показання ОСОБА_3 є лише припущенням, яке не може бути використане як належний доказ вини ОСОБА_2 , що робить його пояснення необгрунтованими та недостовірними.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі, на підставі п. 1ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Також у даних поясненнях просив про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_2 (а.с.24,25).
Вивчивши протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №402943 від 26.07.2025 року з якого вбачається, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за керування ОСОБА_2 транспортним засобом spark, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Драгер та у медичному закладі - Полтавському обласному центрі терапії залежностей, відмовився, з застосуванням відеофіксації на на боді камеру № 1113030404/11, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2025, яке містить інформацію про відмову від його підписання (а.с.2);
-відеозаписами до протоколу серії ЕПР1 №402943 від 26.07.2025 з нагрудної камери поліцейського №1113030404/11 на 10 файлах, на яких зафіксовано транспортнспортний засіб spark, д.н.з. НОМЕР_2 момент його зупинки. На відеофайлі №1 чітко видно, що ОСОБА_2 встає з водійського місця мопеда знімає мотошолом, ставить мопед на підніжку. З пасажирського місця встає дівчина. Будь якого іншого чоловіка, який, зі слів ОСОБА_2 , ніби то керував вказаним транспортнспортним засобом на відео не зафіксовано. Під час спілкування з патрульними поліцейськими також про це не зазначалось. На відеофайлі №2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим було запропоновано пройти огляд на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер або в медичному закладі, на що ОСОБА_2 відповів відмовою. Після цього поліцейський пояснює, що у такому випадку на нього буде складено адміністративний протокол по ст.130 КУпАП і виписує направлення на медичний огляд (відеофайл №3). На відеофайлі №4 ОСОБА_2 повідомляє, що дійсно вживав алкоголь. На наступних відеофайлах зафіксовано складання протоколу про аміністративне правопорушення, друкування протоколу і його копію, роз'яснення його змісту, пропозиція підписати протокол, отримати його копію. Від підпису протоколу і отримання його копії ОСОБА_2 відмовляється. На відеофайлі №8 також зафіксовано складання патрульними поліцейськими постанови щодо керування транспортним засобом без посвідчення водія (а.с.6);
- довідкою СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області №160152-2025 від 28.07.2025 про відсутність інформації про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Повторність відсутня.
Зазначений протокол складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст.251 КУпАП є доказом у справі.
Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Однак ОСОБА_2 не скористався цим правом, та не заявив про необхідність залучення адвоката.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Доводи адвоката, викладених у письмових поясненнях, стосовно того, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, а їхав, як пасажир, спростовуються дослідженими вище доказами. Крім того ні у письмових поясненнях, ні на досліджуваних відеофайлах ОСОБА_2 не вказує на будь яку конкретну особу, та не заявляв клопотань про виклик цієї особи у суд для надання свідчень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні.
Оглянувши диск із відеозаписом, суд встановив, що зйомка є безперервною, з нагрудної камери поліцейського. Упередженого ставлення до ОСОБА_2 та провокації з боку працівників поліції щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'янінняпід час спілкування з ОСОБА_2 чи здійснення будь-якого тиску, не встановлено.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Тобто таким чином, поліцейські повинні вказувати ті ознаки сп'яніння, які вони виявили на місці, шляхом візуального огляду, запаху від особи, оцінки її поведінки в разі складання протоколу за відмову від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, адже факт перебування в стані сп'яніння встановлюється за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору, або в медичному закладі лікарем-наркологом.
Згідно із п. 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння належать запах алкоголю з порожнини рота, що і було підставою для пропозиції ОСОБА_2 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Інші твердження захисника, зазначені у письмових поясненнях не впливають на встановлені судом фактичні обставини, та не спростовують їх.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При накладенні стягнення обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника не вбачаю.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно з довідкою Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції №160152-2025 від 28.07.2025 ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Повторність відсутня.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання. Особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових правопорушень, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Отже, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини за адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок Платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення дорожнього руху (штрафів ДАІ): Отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959255, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Р/рахунок - UA048999980313050149000016001, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати гр. ОСОБА_2 шрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34 000.00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок Платіжні реквізити для перерахування судового збору після рішення суду
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Стягувач: Державна судова адміністрації України.
Копію постанови направити до СПД №1 Полтавського РУП №4 ГУНП в Полтавській області, для виконання стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Термін позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів згідно ст.321 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови про позбавлення цього права, яка набрала законної сили.
У разі ухилення від здачі документа, строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанови про застосування стягнення, передбаченого ст.32 цього кодексу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя: Г.М. Гуляєва