Справа №534/2451/25
Провадження №2/534/999/25
22 жовтня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача в якому прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №002/12787674-CK_SB від 26.11.2021 року, у розмірі 72892,1 грн.
Позов обґрунтований тим, що, зокрема, 26.11.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 26.11.2021 слід розуміти як Кредитний договір №002/12787674-CK_SB від 26.11.2021.
Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах.
Разом із тим представник Позивача повідомляє, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Як наслідок, станом на травень 2025 року, заборгованість за кредитним договором №002/12787674-CK_SB від 26.11.2021 року, становить 72892,1 грн., що складається із: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 50000 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 22892,1 грн. Зазначені суми підтверджуються відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представником Відповідача направлено відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін не надав.
Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що зазначає, зокрема, 26.11.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 26.11.2021 слід розуміти як Кредитний договір №002/12787674-CK_SB від 26.11.2021.
Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Таким чином суд погоджується з доводами представника Відповідача Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування є кредитним договором №002/12787674-CK_SB від 26.11.2021 року, не може бути належним доказом укладення такого договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. В той же час підписання усіх документів щодо укладення спірного кредитного договору відбувалося саме за допомогою удосконаленого електронного підпису.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530
ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц).
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 07 червня 2023
року по справі № 234/3840/15-ц, зазначивши наступне: «У справах про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором».
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують перерахування Відповідачу певної суми можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Так, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді, а саме: меморіальний ордер; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; платіжна вимога; розрахунковий чек; інкасове доручення (розпорядження). Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів та відповідних главах цієї Інструкції.
Вищевикладена позиція стосовно необхідності дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знаходить відображення у Постанові Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.
В Постанові Верховний Суд зауважив, що: «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час
здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її
закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних
документів можуть складатися зведені облікові документи.».
У вищезгаданій Постанові Верховний Суд також вказував на те, що суди мотивували
свої рішення недоведеністю банком позовних вимог належними доказами.
Аналогічна позиція стосовно первинних документів відображена і в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.
В ухвалі Верховного Суду України від 15.06.2011 по справі №6-4882св11 згідно якої, належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.
Як доказ перерахування коштів, Позивачем надано до суду копію платіжної інструкції № І242442749 від 04.12.2020 року.
Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій. Є такі види розрахункових документів, як: платіжне доручення, платіжна вимога- доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер.
Згідно п.41-46, 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
Згідно п. 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) клієнтські рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно- сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Отже, слід зробити висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Такі висновкам дійшов Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №630/366/16-ц та від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Також, відповідно до частини 2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. п. 41-46, 59-60 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
Також у п. 52-53 зазначеного Положення, вказано наступне: «Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Унесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Банк не приймає до виконання платіжні інструкції в електронній формі з негативним результатом перевірки електронного підпису.»
Суд звертає увагу, що у наданій Позивачем «виписці по рахунку» відсутній підпис,
ПІБ особи, відповідальної за створення такої виписки, як і печатка банківської установи.
А тому, відповідно до п. 52-53 Положення про організацію бухгалтерського
обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року вказана роздруківка є недійсною та не може бути підставою для бухгалтерського обліку, а тому й не може бути належним доказом отримання Відповідачем коштів.
Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 95 ЦПКУ Письмові докази подаються в оригіналі або в
належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог, встановлених п.5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно- розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затв. наказом ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис «Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Суд вбачає із наданої Позивачем роздруківки, що в ній відсутній напис про
засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії, як і відсутня нумерація сторінок, яка повинна бути на кожному аркуші, якщо посвідчується пакет документів.
А отже, надана, Позивачем «Виписка» подана до суду із порушенням вимог чинного
процесуального законодавства, тому суд не бере її до уваги. Також суд звертає увагу, що надана Позивачем «виписка» не містить інформації про отримання Відповідачем 50 000,00 грн кредитних коштів, 26.11.2021 року.
З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достатніми доказами наявності у Відповідача заборгованості та не спростовано доводів відповідача, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, за приписами якої судовій збір у разі відмови у позові покладається на позивача.
Керуючись ст. 12, 141, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування позивача: Акціонерне товариство «ТАКСОМБАНК», ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30.
Відомості, які суддя не оголошує при проголошенні рішення
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025.