Справа № 533/737/25
Провадження № 2/533/439/25
27 жовтня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Козир В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Виклад заяв сторін по суті спору
01 вересня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 у розмірі 11440,20 гривень.
Також позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень, розгляд справи проводити без участі представника.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» інформацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 445468452 на суму 6000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Позивач зазначав, що відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4VA69.
13.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 6000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
У подальшому право вимоги за кредитним договором до відповідача неодноразово відступалося. Останнім кредитором є позивач.
Загальна сума заборгованості відповідача, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить - 11440,20 грн., яка складається зі: 6000,00 грн - заборгованість по кредиту; 5440,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на ст. 204, 205, 525, 530, 599, 610-612, 625, 627, 638, 1054-1055, 641, 644, 1077-1078, 1082 України, статті 133-134, 137, 141, 175 Цивільного процесуального кодексу України статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтю 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та правові висновки Верховного Суду України у справі № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020 року), у справі № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), у справі № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), у справі № 2-383/2010 (постанова від 14 листопада 2018 року), у справі № 6-979цс15 (постанова від 23 вересня 2015 року).
Відповідач, у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду справи ( а.с. 112, 125-126). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надав.
У зв'язку з ненаданням відзиву відповідачем суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.
Процесуальні дії/рішення у справі
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 27 жовтня 2025 року (а.с. 107-111).
Цією ж ухвалою суду частково задоволено клопотання позивача та витребувано від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» інформацію.
16.09.2025 від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с. 123-124).
Справу розглянуто 27.10.2025 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
13.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (за договором - кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 445468452 (надалі - кредитний договір або договір кредиту), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 4.10.5, 4.10.6, 14.2, р. 15 кредитного договору (а.с. 12-20).
Кредитний договір містить такі терміни та визначення, що використовуються у договорі:
- дисконтний період кредитування або дисконтний період - період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору (п. 1.1.2 кредитного договору);
- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником та пересилаються кредитодавцю (п. 1.1.5 кредитного договору);
- заявка - анкета встановленої кредитодавцем форми, що інтегрована в інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця, яка заповнюється позичальником через телекомунікаційний ресурс кредитодавця. Заявка заповнюються з метою вчинення електронного правочину, ідентифікації в Інформаційно-телекомунікацій системі кредитодавця, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та містить дані що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення щодо видачі чи відмови у видачі кредиту. (п. 1.1.8 кредитного договору);
- термін платежу - календарна дата, коли позичальник має повернути суму кредиту та/або сплати проценти за користуванням ним, визначена за правилами описаними в договорі (п. 1.1.31 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 8400 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - правила).
Згідно з п. 2.2 кредитного договору сума кредитного ліміту, вказана у п. 2.1 договору, - це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 6000 грн 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 15.03.2022 (п.2.3 кредитного договору).
У відповідності до п. 3.6 кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) у межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується у порядку, передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не у день укладення договору, строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш). Максимально доступна сума кредиту, яка доступна позичальнику і яку позичальник може отримати другим та наступними траншами, вказана у п. 2.1 договору як сума кредитного ліміту та визначається кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу позичальника.
У п. 4.7 кредитного договору зазначено, що … верифікація позичальника здійснена шляхом отримання інформації про позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме таким способом: спосіб верифікації - Система BankID НБУ; дата отримання інформації - 12.12.2021; ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації - 1711b267-61a0-4f39-ab68 03deff815968.
Відповідно до п. 4.10.5 кредитного договору позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом уведення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, відповідно, з цього моменту кредитодавець повідомлений про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є направлення кредитодавцю повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор.
Згідно з п. 5.1.1 кредитного договору за вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику у наступний спосіб: шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається до 3-х банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе.
На момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 7.2.2 кредитного договору дата повернення кредиту, що вказана у п. 7.1 договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні таких відкладальних обставин: у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Згідно з п. 7.3 кредитного договору проценти за договором сплачуються у такому порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (п. 7.3.1); після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.3.2).
Відповідно до п. 8.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено.
У відповідності до п. 8.2 кредитного договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку у сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується у порядку, описаному нижче.
За умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - базова процентна ставка) (п. 8.3 кредитного договору).
Згідно з п. 8.4 кредитного договору зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 8.5.1 кредитного договору загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту може бути змінена у сторону зменшення у порівнянні з описаним у п. 8.3 та п. 8.12 договору, при умові виконання позичальником однієї з описаних нижче умов, а саме: якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом будуть визначається за процентною ставкою 744,60 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,04 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - дисконтна процентна ставка).
Згідно з п. 9.1.1.1 кредитного договору кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим договором.
У відповідності до п. 9.1.1.5 кредитного договору кредитодавець має право без згоди позичальника укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого кредитодавець у будь-який час, у тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту у вигляді кредитної лінії, що визначається з врахуванням факту настання чи не настання обставин, передбачених цим договором, або до моменту дострокового розірвання договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. (п. 11.1 кредитного договору).
Невід'ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 кредитного договору).
Згідно з п. 14.2 кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У р. 15 кредитного договору зазначено реквізити сторін, зокрема, і позичальника, а саме: зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідача « ОСОБА_1 », місце проживання ( АДРЕСА_1 ); ідентифікаційний номер відповідача ( НОМЕР_2 ); адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер телефону: НОМЕР_3 та одноразовий ідентифікатор: MNV4VA69, відправлено 13.02.2022 19:17:06, введено 13.02.2022 19:22:15.
У заявці на отримання грошових коштів у кредит від 13.02.2022 зазначено такі відомості про відповідача як позичальника: прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_1 , договір (оферта) № 445468452; сума кредиту - 6000,00 грн; строк кредиту - 30 днів; зазначені персональні дані позичальника та номер карти - НОМЕР_1 (а.с. 28).
У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», яка сформована 30.08.2023 о 23:30:46, зазначено такі дані: позичальник - ОСОБА_1 ; адреса проживання АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; паспортні дані; сума кредиту - 6000,00 грн; строк кредитування - 30; процентна ставка - 2,04 % у день; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер телефону- НОМЕР_4 ; заявка на кредит подана - 13.02.2022 о 19:07; договір відправлений позичальнику 13 лютого 2022 року; акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор - MNV4VA69; ідентифікатор відправлено позичальнику - 13.02.2022 19:17:06; номер телефону - НОМЕР_4 ; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству - 13.02.2022 19:22:23; перерахування грошових коштів позичальнику - 13.02.2022 19:22:27 (а.с. 36).
У паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 445468452 від 13.02.2022 наведені такі умови кредитування: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 100 - 22000 грн; строк кредитування -1-65 днів, з можливістю продовження; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) у строк від 1 хвилини до 3-х дні. Процентна ставка, відсотків річних - дисконтна процентна ставка: 3,65 % - 722,7 %; індивідуальна процентна ставка: 361,35 - 722,7 % ; базова процентна ставка - 722,7 %; тип процентної ставки - фіксована. Дата надання інформації - 13.02.2022, інформація зберігає чинність та є актуальною до 16.02.2022 (а.с. 21-23).
У відповідності до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання кредитного договору № 445468452 від 13.02.2022, укладеного між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 та кредитодавцем/платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції за такими реквізитами: особа платника - товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», особа отримувача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_1 , термін дії: 03.2025; сума платіжної операції: 6000,00 грн; ідентифікатор платіжної операції: D25A6F866B250058E053AC11EC9647F4; дата ініціювання платіжної інструкції: 13.02.2022 19:22:23; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 13.02.2022 19:22:28 (а.с. 40).
Відповідно до копії платіжного доручення від 13.02.2022 № 19480e43-f777-461c-9770-cb6be237cfbe ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 6000,00 грн на карту № НОМЕР_1 отримувача « ОСОБА_1 », код отримувача: НОМЕР_2 ; призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 445468452 від 13.02.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 39).
Згідно з довідкою АТ «Райффайзен Банк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську картку № НОМЕР_1 ; фінансовий номер телефону НОМЕР_5 (а.с. 123).
З виписки по рахунку, наданої АТ «Райффайзен Банк», встановлено, що на картковий рахунок № НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 , 13.02.2022 відбулося зарахування переказу у сумі 6000,00 грн (а.с. 124).
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 81), виконаного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сума заборгованості відповідача за період з 13.02.2022 по 05.05.2022 становила 7647,00 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 6000,00 гривень; заборгованість за процентами - 1647,00 гривень.
Заборгованість нарахована за 82 дні, з яких за період з 13.02.2022 по 03.03.2022 з розрахунку 2,04 % у день користування кредитом, з 11.04.2022 по 30.04.2022 з розрахунку 0,2 % у день користування кредитом та з 01.05.2022 по 05.05.2022 з розрахунку 0,6 % у день користування кредитом.
Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість на загальну суму 979,20 грн, а саме: 04.03.2022 на суму 856,80 грн та 08.04.2022 - 122,40 грн.
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальність «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.46-49) та низку додаткових угод (а.с. 51 (на звороті), 52-55, 57, 57 (на звороті), 58).
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції (а.с. 52-55), за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) відступає ТОВ «Таліон плюс» (фактор) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора - ТОВ «Таліон плюс» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним реєстром прав вимоги (а.с. 52 на звороті).
31.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу, відповідно до якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 58).
З протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало, а ТОВ «Таліон плюс» прийняло за реєстром права вимоги до боржників у кількості 59073 осіб, загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 658118 469,41 грн (а.с. 61 на звороті).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 у загальній сумі 7647,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками - 1647,00 гривень (а.с. 59-60).
З акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 вбачається, що станом на 31.12.2022 відсутня заборгованість ТОВ «Таліон Плюс» перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 61).
Відповідно розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 82), сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за період з 05.05.2022 по 31.07.2023 (останнім днем нарахування процентів є 12.06.2022) становила 11440,20 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 6000,00 гривень; заборгованість за процентами - 5440,20 гривень. Заборгованість нарахована за 38 днів, з яких за 10 днів з розрахунку 0,6 % у день користування; за 28 днів користування кредитом - з розрахунку 2,04 % у день користування.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 05/0820-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах прав вимоги (а.с. 62-64), та низку додаткових угод (а.с. 66 (на звороті), 67).
Згідно з п. 4.1 договору факторингу № 05/0820-01 право вимоги переходять від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
30.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якої строк дії договору факторингу продовжено до 30 грудня 2024 року включно (а.с. 67).
З копії платіжної інструкції від 01.08.2023 № 4484 вбачається, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило грошові кошти ТОВ «Таліон Плюс» у сумі 2586694,30 грн відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 та договору факторингу № № 05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с. 70).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до договору факторингу № № 05/0820-01 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 у загальній сумі 11440,20 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками - 5440,20 гривень (а.с. 68-69).
З протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 10 від 31.07.2023 вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» передало, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 21 534 осіб, загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 433615757,09 грн (а.с. 70 на звороті).
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступає ТОВ «ФК «ЕЙС», а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах прав вимоги (а.с. 71-74).
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 08/07/25-Е за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.2 договору факторингу № 08/07/25-Е перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акта прийому-передачі реєстру боржників (додаток № 2) (п. 1.5 договору факторингу № 08/07/25-Е).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року (а.с. 78) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло реєстр боржників у кількості 4817 після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З копій платіжних інструкцій від 17.07.2025 № 297, від 12.08.2025 № 316, від 13.08.2025 № 319, вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти у загальній сумі 2 501 429,88 грн відповідно до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року (а.с.79-80).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 у загальній сумі 11440,20 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками - 5440,20 гривень (а.с. 76-77).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором від 13.02.2022 № 445468452, наданої позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2025 становить 11440,20 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 6000,00 гривень; заборгованість по відсоткам - 5440,20 гривень (а.с. 83).
Застосовані судом норми права
Згідно зі ч. 1, 2 статті 207 ЦК України (ЦКУ) (у редакції чинній на дату укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦКУ (у редакції чинній на дату укладення договору) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (тут та на далі - у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:
«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.».
У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).
Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).
Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 445468452, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу у користування грошові кошти (кредит) у сумі 6000,00 грн з дисконтним періодом користування кредитними коштами - 30 днів до 15.03.2022 з можливістю продовження періоду користування кредитом на умовах, визначених договором.
Договір було укладено в електронній формі, що згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.
Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним позикодавцем не було б укладено.
Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору та додатків до нього, які містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім'я, по батькові відповідача; дату народження та податковий номер відповідача, номер паспорта, номер телефону; маску банківської картки; адресу місця проживання; електронну адресу тощо.
Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.
Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.
Також суд уважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт видачі первісними кредитором кредиту у сумі 6000,00 грн та перерахування коштів саме у такій сумі у день укладення договору на картковий рахунок відповідача.
Доказів повного погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором перед первісним кредитодавцем чи перед позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять, відповідачем суду не надано.
Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти у повному обсязі не повернув.
З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором у сумі 6000,00 суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору.
Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами. ТОВ «ФК «Ейс» станом на дату розгляду справи у суді є кредитором по відношенню до відповідача ОСОБА_1 , має законне право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі.
Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом суд висновує таке.
У дослідженому судом кредитному договорі було встановлено строк користування кредитом (дисконтний період) - 30 днів з можливістю продовження строку кредитування на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, тобто максимальний строк кредитування за договором становить 120 днів.
За користування кредитом відповідач зобов'язаний був сплачувати проценти у розмір, встановленому кредитним договором (п. 8.1).
У договорі була встановлена процентна ставка за користування кредитними коштами протягом дисконтного періоду кредитування (30 днів - у разі не продовження позичальником дисконтного періоду) - 2,04 % у день, у випадку продовження дисконтного періоду - 2,10 %, а також процентна ставка за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду - 2,98 % у день (у разі не продовження позичальником строку дисконтного періоду).
З доказів, наданих позивачем та досліджених судом, які зазначені вище у розділі «Фактичні обставини…» вбачається, що сума кредиту за договором становить 6000,00 грн; строк дисконтного користування періоду - 30 днів; процентна ставка за весь строк дисконтного періоду - 2,04 % у день; процентна ставка за продовжений дисконтний період - 2,10 % та процентна ставка за користування кредитом після дисконтного періоду - 2,98 % у день.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості встановлено, що відповідачу нараховувалися проценти за користуванням кредитом з розрахунку 0,2 % у день; 0,6 % у день; та 2,04 % у день за користування кредитом. Загальна сума процентів, нарахованих за користування кредитом, у межах строку кредитування, встановленого договором (120 днів), становить 5440,20 грн.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив.
Проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування, встановленого договором, та не перевищують суму процентів, нарахованих за ставками, визначеними умовами кредитного договору.
Відповідач наведене у позовній заяві не спростував, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за кредитним договором позивачеві або первісному кредитору, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надав. Тому суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.
Розподіл судових витрат
Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 127).
З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 2422,40 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):
1) договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (а.с. 84-85), відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; гонорар складається зі суми вартості послуг, тарифи які узгоджені сторонами у протоколі погодження вартості послуг до цього договору (додаток № 1 до цього договору) (п. 3.3); сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта, сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта (п. 3.6);
2) протокол погодження вартості послуг до цього договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, що є додатком № 1 до договору № 09/07/25-01 (а.с. 85 на звороті);
3) додаткову угоду від 09.07.2025 № 25770544640 до договору про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01, відповідно до якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором від 13.02.2022 № 445468452 відносно боржника ОСОБА_1 (а.с. 86);
4) акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 09/07/25-01, відповідно до якого адвокатське бюро «Тараненко і партнери» надало, а ТОВ «ФК «Ейс» отримало послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 - кількість годин 2 - вартість послуг 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 - кількість годин 2 - вартість послуг 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , - кількість годин 1 - вартість послуг 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 445468452 від 13.02.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , - кількість годин 1 - вартість послуг 500,00 грн (а.с. 87).
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачеві.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідача заявлено не було.
Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.
Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.
Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.
Також у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:
«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».
Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, враховуючи власну практику розподілу судових витрат на правничу допомогу в аналогічних справах, суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідача, тому суд уважає, що пред'явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у сумі 2000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідача на користь позивача 5000,00 грн (7000,00 - 2000,00 = 5000,00) у рахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
На думку суду, судові витрати, понесені позивачем, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (2000,00 грн) слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором від 13.02.2022 № 445468452 у сумі 11440 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090; ідентифікаційний код юридичної особи: 42986956; електронна пошта: FincomEICE@gmail.com; тел.: НОМЕР_7).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено та підписано суддею 27 жовтня 2025 року.
Суддя В.П. Козир