Справа № 529/566/25
Провадження № 2/529/358/25
(заочне)
16 жовтня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
ТОВ “ФК "ЕЙС" звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 238344793 від 13.01.2024 у розмірі 16990,96 грн, в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 13.01.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 238344793. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 8600,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, зокрема щодо продовження строку його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» підписали реєстр прав вимоги № 281 від 23.04.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право вимоги до відповідача.
В свою чергу ТОВ “Таліон Плюс» відступило право вимоги до боржників ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відповідно до договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024. ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання договору підписали реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024, за яким передано право грошової вимоги до відповідача.
В подальшому, 29.05.2025 між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “ФК “ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відступило ТОВ “ФК “ЕЙС» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача у сумі 16990,96 грн.
09.07.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та вказав про відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, останньому надсилалась ухвала про відкриття провадження за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверти з вказаним документом повернулися до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до довідок про доставку електронного документу ОСОБА_1 отримував виклики до суду. Проте, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.01.2024 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 238344793, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 9890,00 грн, чиста сума кредиту складає 8600,00 грн., комісія за надання кредиту становить 1290 грн та утримується з суми кредиту при видачі, строк кредитування - 91 день, тип процентної ставки - фіксована, та становить за дисконтною процентною ставкою - 0,990 % у день від суми кредиту, та у розмірі 0,40% в день від суми кредиту за час користування ним за базовою процентною ставкою. (а.с. 12-21).
Разом з договором відповідачем в електронній формі підписано паспорт споживчого кредиту продукту “ТРЕНД» до договору №238344793 (а.с. 10-11).
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.01.2024 (а.с. 48).
Крім того згідно інформації, наданої АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . За період з 13.01.2024 по 18.01.2024 на вказану платіжну картку зараховано платіж у сумі 8600 грн. (а.с. 143-146).
28.11.2018 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ “Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога». Строк дії договору закінчується 28.11.2019 (а.с. 56-61). Додатковою угодою № 19 строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31.12.2020 (зворот а.с. 61). Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 договір факторингу викладено у новій редакції, відповідно до якої строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2021 (а.с. 62-66). Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 сторони продовжили строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022 (а.с. 67). Додатковими угодами №№ 31, 32 від 31.12.2022 та 31.12.2023 сторони продовжили строк дії договору факторингу до 31.12.2024 (зворот а.с. 67, а.с. 68).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 281 від 23.04.2024 до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ “Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 від 31.01.2024 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 16990,96 грн., з яких 9890,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 7100,96 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 69-70).
Згідно акта звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 заборгованість фактора перед клієнтом відсутня. Сторони погодили, що станом на 31.12.2024 фактором здійснено повну оплату суми фінанування за відступлення прав вимог за реєстром прав вимоги № 281 від 23.04.2024 за договором факторингу № 28/1118-01 (а.с. 72).
19.12.2024 між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до якого ТОВ “Таліон Плюс» зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти (а.с. 73-77).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 до вищезгаданого договору факторингу ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 16990,96 грн., з яких 9890,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 7100,96 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 78-79).
Згідно платіжної інструкції від 20.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» здійснило оплату за право вимоги згідно договору факторингу № 19/1224-01 та реєстру № 1 від 19.12.2024 (а.с. 80).
29.05.2025 між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “ФК “ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» передає (відступає), а ТОВ “ФК “ЕЙС» приймає права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 81-85).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ “ФК “ЕЙС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №238344793 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 16 990,96 грн., з яких 9890,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 7100,96 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 86-87).
У матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договорами факторингу.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 13 січня 2024 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон плюс», був укладений 28.11.2018. Тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і в первісного кредитора не виникло права вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Оскільки ТОВ «Таліон плюс» право вимоги стосовно відповідача як боржника у зобов'язанні не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 19.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати таке право на підставі договору факторингу від 29.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №238344793, укладеним 13.01.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Таким чином, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором № 238344793 від 13 січня 2024 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», відповідно від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та відповідно від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274 - 279, 280 - 284, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "ЕЙС», місце знаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий: К.В. Чуб