Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа № 528/1309/25
Провадження № 3/528/274/25
Іменем України
27.10.2025 м. Гребінка
27 жовтня 2025 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., без участі особи, яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління ДПС в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої продавцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Із протоколу №12110 від 15 жовтня 2025 року, складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Литвин В.Ф. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , будучи особою, що проводить розрахунки в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), допустила порушення, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції із застосуванням РРО при продажу алкогольних напоїв зі створенням в паперовій та/або електронній формі та видачею розрахункового документа встановленої форми та змісту, а саме в розрахункових документах відсутній реквізит «Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), чим порушено п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР, в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ із змінами та доповненнями;
не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, чим порушено п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ із змінами та доповненнями. Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за що передбачена ч. 1 ст.155-1 КУпАП.
27.10.2025 року у судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі, вину у скоєному правопорушенні визнала, щиро розкаялася, просила суворо не карати.
Так, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Крім особистого визнання вини, вина ОСОБА_1 , підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №12110 від 15.10.2025 року; актом фактичної перевірки, складеного головним державним інспектором відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Литвин В.Ф. від 15.10.2025 року №14953/16/31/РРО/ НОМЕР_2 , пояснюючою запискою до акту (а.с.1-4).
Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що дії ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП кваліфіковані вірно, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , визнано щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин, судом не встановлено.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії»).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер скоєного та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, її щире каяття, матеріальний стан, а також той факт, що будь-яких негативних наслідків та шкоди від її дій державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян не завдано, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а справа відносно неї закриттю, з оголошенням усного зауваження, яке, на думку суду, буде достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП, щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
У зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 155-1, ст. ст. 22, 23, 33, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП суддя,
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. О. Вітківський