Справа № 405/5527/25
Провадження №2/405/1839/25
02 жовтня 2025 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 67 643,75 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В свою чергу, при вирішенні питання про відкриття провадження за зазначеним вище позовом, при вивченні позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Зокрема, позовна заява, яка є заявою по суті справи, та з якою позивач звертається до суду в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування повинна відповідати вимогам щодо змісту та форми заяви, передбачені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В той же час, зі змісту поданої позивачем позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_2 за його наявності або номер і серію паспорта (якщо такі відомості позивачу відомі), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до п.п.8, 9, 10 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначених процесуальних вимог, позовна заява не містить інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не містить і попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; а також підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким відповідно є Закон України «Про судовий збір».
Із змісту пред'явленого позивачем позову встановлено, що позов містить дві позовні вимоги, а саме: 1) стягнення матеріальної шкоди та 2) стягнення моральної шкоди.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
Тим самим, позивачем пред'явлено позов до суду, який містить дві позовні вимоги майнового характеру: відшкодування матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.
Окрім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3028 грн. 00 коп.
При цьому, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.292321217.1 від 04.09.2025 року сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. Поряд з цим, при зверненні з зазначеним позовом до суду, який містить дві позовні вимоги майнового характеру, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в загальному розмірі 2422,40 грн., з якого 1211 грн. 20 коп. за вимогу майнового характеру про стягнення матеріальної шкоди та 1211 грн. 20 коп. за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди.
З огляду на зазначене вище, та приймаючи до уваги, що позивачем ОСОБА_1 при пред'явленні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., на підставі чого позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., надавши оригінал квитанції про доплату судового збору, або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення його (позивача) від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
При цьому, суд зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини, оскільки, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст. 175 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, ст. 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме:
зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_2 за його наявності або номер і серію паспорта (якщо такі відомості позивачу відомі), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; а також
надати підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, подавши позовну заяву в новій редакції,
а також доплатити судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп., за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Кропивницького (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.
В разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова