15 жовтня 2025 р. Справа № 520/10606/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Соколовської Антоніни Володимирівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025, суддя Заічко О.В., повний текст складено 04.08.25, по справі № 520/10606/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000047/2 від 03.04.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000252.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтовування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість сумнівів щодо заявленої митної вартості товару, визначеної за першим методом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 11.10.2024 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO.,LTD (продавець) укладено контракт № SW24515.
Згідно п. 1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар-велосипеди відповідно до цього договору. Товар поставляється в кількості, асортименті та за цінами, відповідно до узгоджених та підписаних обох сторін інвойсів. Інвойс є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3 Контракту умови постачання визначаються FOB TIANJIN згідно з правилами Incoterms 2010 якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару.
Згідно з п. 3.1 Контракту покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у доларах США, якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару.
У виконання умов зазначеного контракту на митну територію України надійшов придбаний позивачем товар: велосипеди з кульковими підшипниками: bicycle/велосипед 24" NEXT 295 сет (шт.); bicycle/велосипед 26" NEXT 244 сет (шт.); bicycle/велосипед 27.5" NEXT 189 сет (шт.); bicycle/велосипед 29" NEXT 733 сет (шт.). Для зручності транспортування поставляються у розібраному стані. Торгівельна марка - CROSSBIKE. Виробник - TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай.
З метою митного оформлення вказаних товарів позивачем 31.03.2025 до Київської митниці подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № 25UA100320011206U6.
На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією подано пакет документів: Декларація митної вартості; Контракт № SW24515 від 11.10.2024; Інвойс № SW24515 від 06.12.2024; Платіжна інструкція щодо оплати за товар від 03.01.2025; Пакувальний лист № SW24515 від 06.12.2024; Прайс-лист від 11.11.2024; Телекс-реліз коносаменту № S0124120120 від 15.12.2024; Коносамент № HLCUSZX2412APMF9 від 15.12.2024 (2 та 3 сторінка); CMR № 0939 від 27.03.2025; CMR № 5608 від 27.03.2025; CMR № 9322 від 27.03.2025; Сертифікат походження № C24MA06E3EH50011 від 23.12.2024; Договір транспортного експедирування з ТОВ «Клевер тім» № 0212/24/05 від 02.12.2024; Заявка на міжнародне експедирування №25168/6 від 04.12.2024; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/04 від 21.03.2025; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/05 від 21.03.2025; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/05 від 21.03.2025; Рахунок на оплату транспортних витрат ТОВ «Клевер тім» № РФ-24653 від 21.03.2025; Акт про проведення митного огляду № UA500110/2025/000285 від 28.03.2025; Експортна декларація № 020220240001208981 від 11.12.2024 з перекладом.
Митним органом направлено позивач повідомлення від 03.04.2025 до документа № 25UA100320011206U6 про необхідність надання додаткових документів, у зв'язку з встановленими розбіжностями стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару.
ФОП ОСОБА_1 у відповідь на повідомлення митного органу електронними повідомленнями від 03.04.2025 о 10:06:06, 10:06:14, 10:06:31, 10:06:39, 10:06:45 до документа № 25UA100320011206U6 додатково для забезпечення митного оформлення надано:
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-49/03-2025 від 31.03.2025;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 11.11.2024;
-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-24653 від 21.03.2025;
- копію митної декларації країни відправлення № 020220240001208981 від 11.12.2024;
- переклад копія митної декларації країни відправлення № 020220240001208981.
03.04.2025 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000047/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000252;
В обґрунтування вказаних рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) заявка на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2024 № 25168/6 не містить посилання на наданий договір транспортного експедирування від 02.12.2024 № 0212/24/05;
2) для підтвердження витрат на транспортування товару декларантом надані довідка щодо вартості транспортних витрат, рахунок на оплату від 21.03.2024 № РФ-24653, договір транспортного експедирування від 02.12.2024 № 0212/24/05 та заявка від 04.12.2024 № 25168/6. Зазначені документи видані компанією ТОВ «Клевер ТІМ», разом із тим, перевізником відповідно до коносаменту є компанія «HUNICORN SHIPPING Co. LTD». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Тобто, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №91955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» необхідно надання документів від осіб, залучених до перевезення (зазначені у транспортних документах), разом із тим, підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Від залучених компаній не надано перелічених документів, зокрема які містять числові значення складових митної вартості;
3) відповідно до п. 3 договору транспортного експедирування від 02.12.2024 № 0212/24/05 та рахунку на оплату від 21.03.2025 № РФ- 24653 від ТОВ «Клевер ТІМ» оплата витрат на транспортні послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку на оплату. Тобто на дату здійснення митного контролю та митного оформлення товару транспортні послуги вже мали бути сплачені. Декларантом не надано до митного оформлення жодного документа стосовно оплати транспортних витрат;
4) декларантом не надано до митного оформлення перший лист коносаменту від 15.12.2024 № HLCUSZX2412APMF9;
5) відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.searates.com) вантаж у контейнерах DFSU7710939, FANU1609322, FILBU1605608 завантажено на борт судна 14.12.2024, вибув із порту TIANJIN (Китай) 15.12.2024 та прибув у порт CFIORNOMORSK (Україна) - 15.03.2025. При цьому згідно даних сайту зазначеними контейнерами здійснено захід у порт BUSAN (KR) та порт ISTANBUL (TR) та зберігання у зазначених портах (BUSAN - з 19.12.2024 по 02.01.2025, ISTANBUL - з 27.02.2025 по 10.03.2025), разом із тим, витрати на зберігання та розвантаження контейнерів не включені до складових митної вартості, не відображені у графах ДМВ не підтверджені документально. Разом із тим, коносаментом № НLCUSZX2412АРМF9 та договором транспортного експедирування від 02.12.2024 № 0212/24/05 передбачена сплата додаткових коштів за зберігання вантажу. Отже, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки FOB - TIANJIN всіх витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Митного кодексу;
6) додатково наданий прайс-лист має іменний характер (складений для Individual entrepreneur Zapolskyi Denys Leinidovich). Таким чином, наданий прайс-лист не містить всього асортименту продавця, дати початку та періоду дії ціни, по суті є комерційною пропозицією одному покупцю, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року;
7) переклад МД країни відправлення від 11.12.2024 № 020220240001208981 містить відомості щодо іншої компанії відправника, зокрема відповідно до наданих до митного оформлення документів товар постачається на митну територію Україну на виконання положень Контракту від 11.10.2024 № SW24515, укладеного між компанією «TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD» (Китай) та ФОП ОСОБА_1 (Україна). Проте, відповідно до перекладу відправником товарів є ТОВ «Тяньцзіньська компанія спортивного обладнання Saiwei». Перекладачем також зазначено про наявність відтиску печатки компанії «Saiwei». Таким чином, встановлено розбіжності щодо відправника товарів;
8) наявні розбіжності у описі товару у митній декларації, інвойсі від 06.12.2024 № SW24515 та копії митної декларації країни відправлення;
9) у висновку від 03.04.2025 № 20-49/03- 2025 експертом проведений аналіз цін ринку Китаю на ідентичні та подібні товари без зазначення торгівельних марок та виробників.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є правомірними, оскільки позивачем до митного оформлення не надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України (далі МК України) декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.
Отже, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в розрізі висновків митного органу, що покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Стосовно доводів відповідача щодо недоведення взаємозв'язку між суб'єктами господарювання, які здійснювали доставку товару, колегія суддів суд зазначає наступне.
Щодо посилань митного органу на те, що заявка на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2024 № 25168/6 не містить посилання на наданий договір транспортного експедирування від 02.12.2024 № 0212/24/05, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що транспортно-експедиторські послуги надавались ТОВ «Клевер Тім» на підставі договору від 02.12.2024 № 0212/24/05 транспортного експедирування, за умовами якого експедитор має право залучати до виконання обов'язків за договором інші організації та особи.
Положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутній такий документ як заявка на міжнародне експедирування.
Отже, заявка на міжнародне експедирування не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Стосовно посилань відповідача на ненадання позивачем на підтвердження транспортних витрат документів, які містять числові значення складових митної вартості, від компаній, що були залучені до здійснення транспортування, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Так, відповідно до п.п. 1.1, 2.1.1 договору від 02.12.2024 № 0212/24/05 транспортного експедирування експедитор бере на себе зобов'язання виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень імпортних вантажів клієнта; для виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор має право укладати від свого імені договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України.
Отже, за умовами зазначеного договору експедитор бере на себе зобов'язання перед клієнтом по організації перевезення, для цього він може укладати договори з перевізниками, портами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
При цьому, взаємодія клієнта із залученими експедитором третіми особами погодженими сторонами умовами договору не передбачена.
Натомість на підтвердження вартості транспортних послуг позивачем до митного оформлення було надано CMR № 0939 від 27.03.2025; CMR № 5608 від 27.03.2025; CMR № 9322 від 27.03.2025; Договір транспортного експедирування з ТОВ «Клевер тім» № 0212/24/05 від 02.12.2024; Заявка на міжнародне експедирування №25168/6 від 04.12.2024; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/04 від 21.03.2025; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/05 від 21.03.2025; Довідка про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/05 від 21.03.2025; Рахунок на оплату транспортних витрат ТОВ «Клевер тім» № РФ-24653 від 21.03.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ-24653 від 21.03.2025.
При цьому, серед наданих документів наявні накладні CMR № 0939, № 5608, № 9322 від 27.03.2025, коносаменти № HLCUSZX2412APMF9, № S0124120120 від 15.12.2024, що видані суб'єктами господарювання, а саме морським та автомобільним перевізниками, які залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування.
Стосовно висновків митного органу щодо не підтвердження позивачем транспортних витрат з огляду на не включення до митної вартості витрат на зберігання та розвантаження контейнерів у портах BUSAN (KR), ISTANBUL (TR), колегія суддів виходить з наступного.
За змістом правил «Інкотермс 2010» базис поставки FOB («франко-борт», назва порту відвантаження) означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов на борт в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару несе покупець. Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі продажу, а також зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.
При визначенні митної вартості до ціни на товар за контрактом № SW24515 від 11.10.2024 позивачем додано витрати на транспортування за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 0212/24/05 від 02.12.2024, на підтвердження яких надано, зокрема, довідки про транспортні витрати ТОВ «Клевер тім» № 210325/04 від 21.03.2025; № 210325/05 від 21.03.2025; № 210325/05 від 21.03.2025.
При цьому, законодавчо не визначено яким саме документом має обов'язково підтверджуватись розмір витрат на перевезення, з огляду на що підстав вважати надані позивачем довідки неналежним доказом вартості транспортних послуг відсутні.
Щодо посилань митного органу на ненадання позивачем платіжних документів за рахунком-фактурою від 21.03.2025 № РФ-24653, колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару, тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 380/842/20.
Щодо посилань відповідача на неподання позивачем до митного оформлення першого листа коносаменту від 15.12.2024 № HLCUSZX2412APMF9 колегія суддів зазначає наступне.
Так, коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.
Відповідно до ст. 133 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Згідно зі ст. 135 Кодексу торговельного мореплавства України правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.
Статтею 138 Кодексу торговельного мореплавства України визначені обов'язкові реквізити коносаменту.
Дослідивши наданий позивачем коносамент від 15.12.2024 № HLCUSZX2412APMF9 слід зазначити, що останній містить всі необхідні реквізити, що дають можливість ідентифікувати вантаж, зокрема, найменування судна, найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу, найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), час і місце видачі коносамента.
Отже, декларантом був поданий до митного оформлення коносамент № HLCUSZX2412APMF9 від 15.12.2024, який оформлений у відповідності до положень ст. 138 Кодексу торговельного мореплавства України.
Крім того, коносамент не є самостійним документом, який підтверджує витрати на транспортування товару, а є одним із товарно-транспортних документів, який відображає шлях переміщення вантажу.
Щодо доводів відповідача про те, що наданий до митного оформлення наданий прайс-лист має іменний характер (складений для Individual entrepreneur Zapolskyi Denys Leinidovich), є комерційною пропозицією одному покупцю, не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як прайс-лист.
При цьому, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.
Слід вказати, що за умовами контракту № SW24515 від 11.10.2024 ціна за одиницю товару узгоджується та встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару, а не прайс-листами.
Прайс-лист (прейскурант) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Вказаний документ не є обов'язковими документами для підтвердження заявленої митної вартості товару, а отже особливості його оформлення, на які посилається відповідач, не свідчать про недостовірність заявлених декларантом відомостей, у зв'язку з чим наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.
Аналогічні висновки щодо оцінки прайс-листа, як документа, який підтверджує митну вартість товарів, сформовано Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.02.2024 № 815/1460/18.
Стосовно висновків митного органу щодо недоліків наданої позивачем митної декларації країни відправлення від 11.12.2024 № 020220240001208981 та розбіжності її даних із митною декларацією та інвойсом від 06.12.2024 № SW24515, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 1 Контракту № SW24515 від 11.10.2024 товар поставляється в кількості, асортименті та за цінами, відповідно до узгоджених та підписаних обох сторін інвойсів. Інвойс є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.3 Контракту умови постачання визначаються FOB TIANJIN згідно з правилами Incoterms 2010 якщо інше не обумовлено сторонами в інвойсі на конкретну партію товару.
Положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутній такий документ як митна декларація країни відправлення.
Отже, митна декларація країни відправлення не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення відноситься до переліку додаткових документів, надання яких може мати місце у випадку не підтвердження декларантом заявленої митної вартості документами, наведеними у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
З аналогічних підстав колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на недоліки наданого позивачем експертного висновку від 03.04.2025 № 20-49/03-2025, оскільки такий документ в контексті підтвердження митної вартості товару носить інформаційний характер та не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваних рішень.
Щодо посилання митного органу на відомості з бази даних АСМО «Інспектор», та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС), з урахуванням митних оформлень аналогічних товарів з вартістю вище ніж заявлено декларантом, колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.
Втім, суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим оскаржувані рішення відповідача є неправомірними та підлягають скасуванню.
З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції вищенаведене не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Соколовської Антоніни Володимирівни - задовольнити
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 по справі № 520/10606/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000047/2 від 03.04.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000252.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 24.10.25.