24 жовтня 2025 р. Справа № 520/8288/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 28.07.25 по справі № 520/8288/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 р.р., що становить 15 057,09 грн, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із врахуванням заробітної плати від 01.07.2000 до 15.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 р.р. (15 057,09 грн.), відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із врахуванням заробітної плати від 01.07.2000 до 15.01.2025 та з урахуванням висновків суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 задоволено позов.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у своїй діяльності повинно діяти у межах повноважень та у спосіб, визначений нормативно-правовими документами.
Вказує, що позивач перебуває на обліку і отримує пенсію за віком (робота за Списком № 1) призначену відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) з 22.05.2001 та з 01.01.2004 перераховану відповідно до Закону № 1058.
Нормами Закону №1058-IV не передбачено проведення перепризначення пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
З огляду на те, що статтею 13 Закону № 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Втім вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.
Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в межах спірних правовідносин є правомірними.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію за віком відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) з 22.05.2001, а з 15.01.2025 на підставі особистої заяви переведена на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просила розрахувати розмір пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три останні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки) та із врахуванням заробітної плати з 01 липня 2000 року до фактичного припинення трудової діяльності - 14.01.2025.
За принципом екстериторіальності заява розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 963280188210 від 18.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 , що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеного частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Пенсійним органом мало бути здійснено не переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначити пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно із частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Як зазначає позивач, що їй було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернувся вперше 11.03.2025, а тому має місце призначення іншої пенсії за іншим законом і пенсія має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2022-2024 роки.
Однак, такі доводи позивача є помилковими, адже з 2001 року вона отримує той самий вид пенсії у солідарній системі пенсійного страхування відповідно до Закону №1788-ХІІ (за віком), за призначенням якого відповідно до Закону №1058-ІV вон звернувся до пенсійного фонду у 2025 році.
Варто зауважити, що навіть при переведенні з пенсії за віком, призначеної за нормами одного закону на пенсію за віком, призначену за нормами, передбаченими іншим законом, зміни виду пенсії не відбувається.
Таким чином, у даному випадку зміни виду пенсії не відбувається, а тому й не застосовується правило щодо застосування при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Вказані висновки узгоджуються з висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 27.06.2023 у справі №500/4392/22 та від 30.11.2023 у справі №580/3792/23.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2024 в справі №300/5450/23 вказала, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулювала такі висновки:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених ч. 1 ст. 114 Закону №1058 (Список №1) не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
При цьому, суд вважає помилковим посилання позивача на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 з огляду на таке.
Так, у справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Натомість у справі, що розглядається позивач, який отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.
Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 520/8288/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц