Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук
24 жовтня 2025 р. Справа № 480/1221/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Коршун Олександр Вікторович в інтересах держави в особі Північного міжрегіолнального управління лісового та мисливського господарства, Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025, по справі № 480/1221/25
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми Язикова Олександра Володимировича в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
до Сумська міська рада
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Окружної прокуратури міста Суми Язиков Олександр Володимирович в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозаліснених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
- зобов'язати Сумську міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 і прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земель до самозаліснених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного Кодексу України.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо не розгляду та не вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012.
Зобов'язано Сумську міську раду розглянути подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 та за результатами такого розгляду прийняти акт у формі рішення.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Перший заступник керівника Сумської обласної прокуратури Коршун Олександр Вікторович в інтересах держави в особі Північного міжрегіолнального управління лісового та мисливського господарства не погодившись із рішенням суду першої інстанції просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Сумської міської ради прийняти за результатами розгляду подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, та ухвалити нове рішення в цій частині, яким зобов'язати Сумську міську раду прийняти за результатами розгляду подання рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
Сумська міська рада, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що до листа Позивача від 03.11.2023 № 02/992 не було додано переліку земельних ділянок з кадастровими номерами, які необхідно визначити як самозалісені та передати у користування Позивачу, останньому також було роз'яснено наступне: Сумська міська рада здійснює заходи для розвитку земельних відносин на території Сумської міської територіальної громади у відповідності до цільової Програми управління та ефективного використання майна комунальної власності та земельних ресурсів Сумської міської територіальної громади на 2022- 2024 роки, затвердженої рішенням СМР від 29.09.2021 (на сьогоднішній день у відповідності до цільової Програми управління та ефективного використання земельних ресурсів Сумської міської територіальної громади на 2025-2027 роки, затвердженої наказом Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області від 20.02.2025 № 37-СМВА (зі змінами)). Заходи із землеустрою на території Сумської міської територіальної громади, за вказаною програмою, забезпечує Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (копія витягу з Положення додається) здійснення яких передбачено з метою наповнення бюджету громади за рахунок продажу земельних ділянок та прав на них на земельних торгах (аукціонах), адміністративних стягнень з порушників земельного законодавства, а також із розміру нарахованої шкоди внаслідок вчинення порушення земельного законодавства та неотриманої вигоди від використання земельних ділянок з порушенням земельного законодавства, визначення чітких меж Сумської міської територіальної громади та її населених пунктів, земельних ділянок комунальної власності різного цільового призначення та не визначає можливість формування земельних ділянок комунальної власності для подальшої передачі їх в державну власність. Крім того, зазначає, що відповідно до частини 13 статті 123 Земельного кодексу України у разі надання земельних ділянок державної власності у постійне користування підприємствам, установам, організаціям комунальної власності одночасно здійснюється передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і навпаки. Тобто, з переходом земельних ділянок у постійне користування Позивачу одночасно відбудеться передача зазначених ділянок у державну власність.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, що 29.10.2024 Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулося до Сумської міської ради з поданням № 02/1012 щодо ухвалення рішення про віднесення 22 земельних ділянок, у межах Сумської міської об'єднаної територіальної громади, орієнтовно загальною площею 267,4771 га, до самозалісених земель та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
До вказаного подання додано інформацію про місце розташування цих самозалісених ділянок, а саме планово-картографічні матеріали ділянок (а.с. 11-17).
Відповідно до вказаного подання та доданих до нього матеріалів до самозалісених земель підлягають віднесенню наступні земельні ділянки:
- дві ділянки орієнтовною площею 3,4 га, розташовані поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924782200:09:003:3059 на території Велико-Чернеччинського старостинського округу;
- одна ділянка орієнтовною площею 6,76 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5910191500:01:014:0001, п'ять ділянок орієнтовною площею 15,3441 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5910191500:01:011:0001, одна ділянка орієнтовною площею 5,3 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:13:003:0112 на території м. Суми;
- дві ділянки орієнтовною площею 144,2129 га, розташовані поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924785900:20:001:0029, дві ділянки орієнтовною площею 12,54 га, розташовані поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924781500:03:001:0147, одна ділянка орієнтовною площею 18,9 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924781500:03:003:0166 на території Битицького старостинського округу;
- одна ділянка орієнтовною площею 6,4186 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:10:002:0824, одна ділянка орієнтовною площею 3,01 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:10:002:0390, одна ділянка орієнтовною площею 35,6596 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:12:001:0004, одна ділянка орієнтовною площею 6,8464 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:01:024:0099, дві ділянки орієнтовною площею 5,8855 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:01:016:0180, одна ділянка орієнтовною площею 2,1 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:07:002:0044, одна ділянка орієнтовною площею 1,1 га, розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5924787100:10:001:0019 на території Стецьківського старостинського округу.
Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради листом № 06.01-18/6352 від 14.11.2024 повідомлено Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про неможливість віднесення вказаних земельних ділянок до самозалісених за відсутності кадастрових номерів та відповідної землевпорядної документації, та запропоновано управлінню звернутись до міської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для подальшого їх визнання самозалісеними та надання у постійне користування.
Окружною прокуратурою м. Суми направлено до Сумської міської ради лист № 51-141вих.25 від 07.01.2025 про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів щодо надходження та розгляду подання Північного міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства у порядку, визначеному ст. 57-1 Земельного кодексу України, з питання віднесення 22 земельних ділянок орієнтовно загальною площею 267,4771 га до самозалісених земель та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
Окружною прокуратурою м. Суми направлено до Сумської міської ради лист № 51-137вих.25 від 07.01.2025, з проханням надати інформацію про результати розгляду подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливською господарства №02/1012 від 29.10.2024, а також повідомити чи вносилось вказане подання на розгляд сесії Сумської міської ради, надавши копії підтверджуючих документів (листи, рішення сесії, тощо), також повідомити, чи вживались Сумською міською радою заходи, спрямовані на забезпечення охорони, захисту, відтворення і продуктивності лісових насаджень, на територіях, які зазначені в поданні Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №02/1012 від 29.10.2024, посилення їх корисних властивостей та покращення родючості ґрунтів, ведення первинного обліку названих лісів, надання статистичної звітності та інформації про їх стан і використанні лісових ресурсів, а також зазначити про вжиті Сумською міською радою заходи для забезпечення формування вказаних у поданні земельних ділянок їх реєстрації у Державному земельному кадастрі та оформлення речових прав на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Сумська міська рада листом від 16.01.2025 № 06.01.-18/154 повідомила, що листом від 29.10.2024 № 02/1012 управлінням надіслано подання до Сумської міської ради про віднесення 22 земельних ділянок орієнтовною площею 267,4771 га, до самозалісених земель та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки. За результатами розгляду вказаного подання Департаментом управлінню надіслано лист від 04.11.2024 № 06.01-18/6352 (а.с. 23).
Вважаючи, що дії органу місцевого самоврядування не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи “Масштабне залісення України» та порушують інтереси держави у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових ресурсів та допущення відповідачем бездіяльності щодо віднесення угідь до самозалісених, що перешкоджає реалізації політики держави у сфері охорони самосійних лісів, визначеної, зокрема, Законом України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Сумська міська рада всупереч положенням статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 57-1 Земельного кодексу України (у редакції Закону № 2321-IX від 20.06.2022) не розглянула подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 на пленарному засіданні Сумської міської ради та за результатами такого розгляду не прийняла акт у формі рішення.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних відносинах відповідач Сумська міська рада не реалізувала своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданню Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 та доданим до нього документам, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок комунальної власності площею до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 57-1 Земельного кодексу України, - є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Указом Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» №228/2021 від 07.06.2021 (далі - Указ), з метою збереження лісового фонду України, належного захисту і відтворення лісів, створення сприятливих умов для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля започатковано з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України». З цією метою Кабінету Міністрів України велено:
1) розробити у двомісячний строк та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо удосконалення системи охорони, захисту і відтворення лісів, у тому числі самосійних, стимулювання лісорозведення, збереження та відновлення природних екосистем;
2) розробити та затвердити державну цільову програму «Масштабне залісення України», спрямовану на розв'язання проблемних питань лісовпорядкування, насамперед щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
3) ужити в установленому порядку заходів щодо:
- реформування лісового господарства, у тому числі удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами;
- ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України;
- забезпечення належного фінансування у 2022 році та наступних роках заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
- запровадження механізмів залучення інвестицій для відновлення лісів та лісорозведення.
20.06.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» (далі - Закон №2321-IX), набрав чинності 10.07.2022.
Цим Законом, зокрема, доповнено главу 11 ЗК України статтею 57-1 такого змісту: « 1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об'єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру».
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Колегія суддів зазначає, що Сумська міська рада всупереч положенням статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 57-1 Земельного кодексу України (у редакції Закону № 2321-IX від 20.06.2022) не розглянула подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 на пленарному засіданні Сумської міської ради та за результатами такого розгляду не прийняла акт у формі рішення.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. 4 і 16 ст. 26, п.1, 29 і 31 ст. 43 та ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Приписами ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, розгляд та вирішення питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства приймається органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на подання.
Тому, колегія суддів зазначає, що з урахуванням викладеного, подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 мало бути винесено на розгляд та обговорення цієї Сумською міською радою на пленарному засіданні з прийняттям рішення чи про віднесення земельної ділянки до самозалісених, чи про відмову у віднесенні земельної ділянки до самозалісених з зазначенням конкретних причин та обставин, що відповідачем в межах цих правовідносин вчинено не було.
Колегія суддів зазначає, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Таким чином, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
При цьому, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Враховуючи те, що відповідач подання не ухвалив рішення за поданням Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що в цьому випадку має місце протиправна бездіяльність Сумської міської ради.
З приводу доводів прокурора про те, що за таких фактичних обставин та правового регулювання єдиним правомірним та законно обґрунтованим варіантом поведінки суб'єкта владних повноважень є зобов'язання відповідача прийняти за результатами розгляду подання рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України., колегія суддів зазначає наступне.
Так, дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018 у справі № 816/303/16, від 06.03.2019 у справі №200/11311/18-а, від 16.05.2019 у справі № 818/600/17 та від 21.11.2019 у справі № 344/8720/16-а.
Враховуючи те, що станом на момент звернення прокурора до суду сільська рада не реалізувала своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянула відповідне питання та не надала оцінки поданню Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012, відповідно, не ухвалила рішення про задоволення подання чи про відмову в його задоволенні, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання зобов'язання Сумську міську раду розглянути подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 та за результатами такого розгляду прийняти акт у формі рішення.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Сумської міської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні питання про віднесення або про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених ділянок за поданням Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 та зобов'язання Сумську міську раду розглянути подання Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 29.10.2024 №02/1012 та за результатами такого розгляду прийняти акт у формі рішення.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стосовно доводів Сумської міської ради про те, що Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось безпосередньо до Сумської міської ради з поданням №02/1012 від 29.10.2024 про віднесення земель до самозалісених, а не до центру надання адміністративних послуг, що є порушенням процедури передбаченої ч. 8 ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги», колегія суддів зазначає, що оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Сумська міська рада згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Північного МУЛМГ від 29.10.2024 №02/1012, до самозалісених земель повинно було розглядатися саме на сесії цієї ради.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сумської міської ради - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури Коршун Олександр Вікторович в інтересах держави в особі Північного міжрегіолнального управління лісового та мисливського господарства - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 480/1221/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов