24 жовтня 2025 р.Справа № 440/8454/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 440/8454/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ»
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано своєчасно, відповідно до встановленого законодавством процесуального строку, однак у зв'язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута скаржнику.
Суд, перевіривши доводи клопотання, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 21.05.2025, копію якого отримана апелянтом 22.05.2025 о 15:59, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд", апеляційна скарга подана вперше 18.06.2025, тобто з дотриманням ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025 повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.
Копію вказаної ухвали апелянтом отримано 28.07.2025 о 17:08, згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
17.10.2025 Головне управління ДПС у Київській області повторно подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Як вбачається з наданих пояснень та документів, причиною неможливості своєчасної сплати судового збору під час первинного подання апеляційної скарги (18.06.2025) була відсутність фінансування, на підтвердження Головне управління ДПС у Київській області надає копії виписок, станом на 29.05.2025, 02.06.2025, 11.06.2025, 12.06.2025, 13.06.2025, 26.06.2025, 27.06.2025, 14.07.2025, 15.07.2025, 16.07.2025, 17.07.2025, 18.07.2025, 21.07.2025, 22.07.2025, 23.07.2025, 24.07.2025, 25.07.2025, 29.07.2025, 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025, 19.08.2025, 20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 01.09.2025, 02.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025, 08.09.2025, 10.09.2025, 22.09.2025, 23.09.2025, 24.09.2025.
Слід вказати, що надані до клопотання виписки за 29.05.2025, 02.06.2025, 11.06.2025, 12.06.2025, 13.06.2025, 26.06.2025, 27.06.2025, 14.07.2025, 15.07.2025, 16.07.2025, 17.07.2025, 18.07.2025, 21.07.2025, 22.07.2025, 23.07.2025, 24.07.2025, 25.07.2025, 29.07.2025, 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025, 19.08.2025, 20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025, 25.08.2025, 26.08.2025, 01.09.2025, 02.09.2025, 03.09.2025, 04.09.2025, 05.09.2025, 08.09.2025, 10.09.2025, 22.09.2025, 23.09.2025, 24.09.2025 не можуть слугувати належним доказом на підтвердження відсутності коштів на рахунках Головного управління ДПС України в Київській області для сплати судового збору, оскільки остання вказує лише на наявність чи відсутність коштів на дату складання таких виписок , а не на весь період, починаючи з дати ухвалення рішення суду першої інстанції (21.05.2025) до моменту подання первинної апеляційної скарги (18.06.2025).
Крім того, колегія суддів зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Крім того, своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Також скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги (28.07.2025) по день повторної подачі апеляційної скарги (17.10.2025).
Отже, звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску такого строку та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду з апеляційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок щодо належного її оформлення.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вказаних вище недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
На підставі наведеного та керуючись ст. 296, 298, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 440/8454/24 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 440/8454/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІБРА ОЙЛ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Жигилій