24 жовтня 2025 р.Справа № 520/25734/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Чалого І.С., Подобайло З.Г. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року по справі № 520/25734/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Національної поліції України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб ГУНП в Харківській області, які полягають у тривалому не виконанні ухвали суду від 04 липня 2024 року по справі №643/5565/24.
- визнати протиправними дії ОСОБА_2 щодо надання в листі ГУНП в Харківській області № 1519242025 від 11.08.2025 (318908) недостовірної інформації, що позивач 01.08.2024 року відмовився отримувати відеокарти Radeon RX 480, 2 шт; відеокарта Radeon AMD Radeon RX 480, 3 шт; жорсткого носія HP, 2 шт; жорсткого носія Hitachi, 2 шт.
- зобов'язати уповноважених осіб ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, які були завдані позивачу в результаті ущемлення його прав власності на майно, яке не повернуто у відповідності ухвали суду від 04 липня 2024 року по справі №643/5565/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги підлягають вирішенню в порядку різного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 та направити до суду першої інстанції для розгляду цього правового спору.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 520/25734/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 3 без виклику осіб, які беруть участь у справі.
21.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддям Катунову В.В., Чалому І.С., Подобайло З.Г..
В обґрунтування заявник вказує, що вказана судова колегія не може брати участь у розгляді цієї справи оскільки наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, а саме з тих підстав, що 22 та 27 липня 2025 року судова колегія Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/13538/25 у складі: головуючого судді:Катунова В.В., суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. - прийшла до висновку що з метою уникнення будь-яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо неупередженості суддів при розгляді справи № №520/13538/25 колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід зазначених вище суддів.
Колегія суддів, перевіривши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання про відвід підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, колегія суддів виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey . Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 року ХІ З'їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об'єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов'язання захистити інтереси громадянина та суспільства.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Перевіряючи доводи заяви про відвід, колегія суддів зазначає наступне.
В провадженні судді Катунова В.В. перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі № 520/13538/25.
В даній справі ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги, що була направлена 09 квітня 2025 року на електронну пошту info@police.gov.ua, pg.npu@police.gov.ua;
- визнати протиправною бездіяльність начальника управління дізнання ГУНП в Харківській області щодо не вжиття заходів на усунення порушень вимог законодавства в постанові від 28 грудня 2024 р. дізнавача ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про не можливість виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24;
- зобов'язати керівника відділу дізнання ГУНП в Харківській області скасувати постанову від 28 грудня 2024 р. дізнавача ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про не можливість виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24;
- визнати протиправною зняття з системного корпусу персонального комп'ютера, який знаходиться на відео доказі, - відео карти моделі RX-470P4L VA.4 (RY115994);
- визнати протиправною підміну відео карти моделі RX-470P4L VA.4 (RY115994) знятої з системного корпусу персонального комп'ютера на іншу відео карту з серійним номером 181635001605;
- визнати протиправною підміну та не повернення майна вказаного в ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24;
- стягнути з ГУНП в Харківській області витрати понесені позивачем через не повернення майна у розмірі 42000 гривень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснено позивачу що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 в складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В., суддів: Русанової В.Б., Бегунца А.О. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі № 520/13538/25 скасовано в частині відмови у відкритті провадження за позовною вимогою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльністі посадових осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги, що була направлена 09 квітня 2025 року на електронну пошту info@police.gov.ua, pg.npu@police.gov.ua. Справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі № 520/13538/25 скасовано в частині роз'яснення ОСОБА_1 , що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність начальника управління дізнання ГУНП в Харківській області щодо не вжиття заходів на усунення порушень вимог законодавства в постанові від 28 грудня 2024 р. дізнавача ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про неможливість виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24; зобов'язання керівника відділу дізнання ГУНП в Харківській області скасувати постанову від 28 грудня 2024 р. дізнавача ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про неможливість виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24; визнання протиправною зняття з системного корпусу персонального комп'ютера, який знаходиться на відео доказі, - відео карти моделі RX-470P4L VA.4 (RY115994); визнання протиправною підміну відео карти моделі RX-470P4L VA.4 (RY115994) знятої з системного корпусу персонального комп'ютера на іншу відео карту з серійним номером 181635001605; визнання протиправною підміну та не повернення майна вказаного в ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 р. по справі №643/11507/24 належить розглядати в порядку кримінального судочинства. Розгляд позовних вимог щодо стягнення з ГУНП в Харківській області витрат понесених позивачем через не повернення майна у розмірі 42000 гривен належить розглядати в порядку цивільного судочинства. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №520/13538/25 залишено без змін.
Окрім того, в провадженні судді Подобайло З.Г. перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/12868/25.
В зазначеній справі ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним розукомплектування системного корпусу персонального комп'ютера, який зображено на відео у загальному доступі: https://www.youtube.com/watch?v=XbJI2KBdeO0, яке полягало у знятті відеокарт; визнати протиправним не повернення відеокарт, що повинні були бути повернуті у відповідності до ухвали суду від 08 серпня 2022 року по справі №554/2878/22; визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Харківській області, що полягає в порушені права власності на майно, яке було розукомплектовано та не повернуто; витребувати з ГУНП в Харківській області п'ять відео карт, які повинні були повернуті дізнавачем СД Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області Худяєвим О.І. у відповідності до ухвали суду від 08 серпня 2022 року по справі №554/2878/22; стягнути з ГУНП в Харківській області моральну шкоду, завдану надмірною затримкою (більше трьох років) у виконанні судового рішення щодо повернення майна його власнику, у розмірі 6 000 000 грн (шість мільйонів гривень).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснено позивачу що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 в складі колегії: головуючого судді: Подобайло З.Г., суддів: Ральченка І.М., Чалого І.С. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі № 520/12868/25 скасовано в частині роз'яснення ОСОБА_1 , що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд позовних вимог про визнання протиправним розукомплектування системного корпусу персонального комп'ютера, який зображено на відео у загальному доступі: https://www.youtube.com/watch?v=XbJI2KBdeO0, яке полягало у знятті відеокарт; визнання протиправним не повернення відеокарт, що повинні були бути повернуті у відповідності до ухвали суду від 08 серпня 2022 року по справі №554/2878/22; визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб ГУНП в Харківській області, що полягає в порушені права власності на майно, яке було розукомплектовано та не повернуто; витребування з ГУНП в Харківській області п'яти відеокарт, які повинні були повернуті дізнавачем СД Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області Худяєвим О.І. у відповідності до ухвали суду від 08 серпня 2022 року по справі №554/2878/22 належить розглядати в порядку кримінального судочинства. Розгляд позовних вимог про стягнення з ГУНП в Харківській області моральної шкоди, завданої надмірною затримкою (більше трьох років) у виконанні судового рішення щодо повернення майна його власнику, у розмірі 6 000 000 грн (шість мільйонів гривень) належить розглядати в порядку цивільного судочинства. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №520/12868/25 залишено без змін.
Колегія суддів перевіривши позовні вимоги ОСОБА_1 у справах №520/25734/25, №520/13538/25, №520/12868/25 встановила, що підставами звернення з даними позовами слугувало невиконання ухвал Ленінського районного суду м. Харкова від 04.07.2024, Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2024, Октябрського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 щодо повернення ОСОБА_1 тимчасово вилученого майна та доказів, вилучених у кримінальному провадженні № 4202122040000017 від 15.04.2021 року. Тобто, подаючи дані позови ОСОБА_1 фактично спрямовує свої дії на повернення тимчасово вилученого майна та доказів, вилучених у кримінальному провадженні № 4202122040000017 від 15.04.2021 року.
Враховуючи наведене та те, що судді Катунов В.В., Чалий І.С., Подобайло З.Г. під час розгляду справ №520/13538/25 та №520/12868/25, з аналогічними позовними вимогами, як і у справі №520/25734/25, вже висловили свою правову позицію в подібних правовідносинах, та прийшли до висновку, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому з метою уникнення будь-яких сумнівів у позивача щодо неупередженості суддів Катунова В.В., Чалого І.С., Подобайло З.Г. при розгляді справи № 520/25734/25 колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід зазначених вище суддів.
Враховуючи вищенаведені положення ст. 36 КАС України, Кодексу суддівської етики, практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, навіть, презюмуючи особисту безсторонність суддів, поки не доведено протилежного, їх участь у справі може викликати у стороннього спостерігача сумніви у їх безсторонності та неупередженості.
Окрім того, з огляду на передбачену пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимогу щодо забезпечення судом умов, за яких були б неможливі будь-які сумніви у його безсторонності, враховуючи вищезазначені обставини, вважає за необхідне забезпечити розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою уникнення будь-яких сумнівів, а також доведення демонстрації сторонам про неупередженість суду.
Частиною 2 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 40, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Катунову В.В., Чалому І.С., Подобайло З.Г. від розгляду справи № 520/25734/25 - задовольнити частково.
Відвести суддів Катунова В.В., Чалого І.С., Подобайло З.Г.. від розгляду справи № 520/25734/25.
Матеріали справи передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматизованого розподілу згідно зі ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.