Головуючий І інстанції: А.Б. Головко
24 жовтня 2025 р. Справа № 440/4164/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4164/24
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН»
про стягнення штрафних санкцій,
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (надалі також позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН» (надалі також відповідач, ТОВ “ЕКОСОЛЮШН»), у якому позивач просив:
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 41359365) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у м. Полт.обл/тг м. Полтава, призначення платежу - оплата штрафу) штраф у розмірі 5083 (п'ять тисяч вісімдесят три) грн 00 коп.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на необгрунтованість встановлено порушення та протиправність рішення №14 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на підставі матеріалів справи та протоколу засідання №12 встановлено порушення частини 8 статті 8 Закону України "Про рекламу", у зв'язку з чим за порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами на Товариство було накладено штраф у розмірі 5 083,00 грн.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення ТОВ “ЕКОСОЛЮШН» до відповідальності.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2025 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 24.01.2024 був складений протокол про порушення законодавства про рекламу №12 відносно реклами, яка розміщена на офіційному сайті за посиланням в Google http://ecosolution.com.ua/ecorglass.com.ua/, де рекламується та пропонується придбати cонячні станції та обладнання. Цей протокол був складений за фактом недотримання встановлених Законом України "Про рекламу" щодо змісту реклами на сайті в розділі "ОБЛАДНАННЯ СЕС" зазначена в іноземній валюті (долари США), чим порушено ч. 8 ст. 8 Закону України "Про рекламу", а саме: інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються / надаються на території України, зазначається виключно у гривні.
Відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
24.01.2024 позивачем прийнято рішення №12 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно Товариства.
Начальник управління Аранчій Я. звернулася з листом-вимогою від 25.01.2024 №Вих-01-27/07.2/369 до директора Товариства Ходаковського Є.І., в якому просила надати за адресою: 36020, м. Полтава вул. Воскресенський узвіз, 7 у термін до 01.03.2024 наступні документи: належним чином завірені свідоцтво про державну реєстрацію або витяг з ЄДРПОУ підприємства; документи по організації замовлення та обслуговування інтернет-сайту за посиланням http://ecosolution.com.ua/ecorglass.com.ua/, а також документи, які підтверджують вартість вищезазначеної розповсюдженої реклами виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України; письмові пояснення з приводу виявлених порушень. У разі усунення порушення просив письмово повідомити про це з наданням відповідного фотозвіту та повідомив, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 13.02.2024 об 10:00 годині в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз 7.
У відповідь на вищезазначений лист-вимогу директор Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН» листом від 08.02.2024 №080224 повідомив про те, що Товариство на своєму сайті використовує тільки ціни в гривнях, при цьому здійснює реалізацію товарів як на території України так і за кордоном.
Протоколом №12 від 13.02.2024 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу зафіксовано, що відповідно до протоколу про порушення законодавства про рекламу №12 від 24.01.2024 було зафіксовано порушення законодавства про рекламу, а саме: щодо змісту реклами на сайті в розділі "ОБЛАДНАННЯ СЕС" зазначена в іноземній валюті (долари США), чим порушено ч. 8 ст. 8 Закону України "Про рекламу", а саме: інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються / надаються на території України, зазначається виключно у гривні.
На засіданні з розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 05.03.2024 керівник Товариства або його представники не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
13.02.2024 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області було прийнято рішення №14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на підставі матеріалів справи та протоколу засідання №12 встановлено порушення частини 8 статті 8 Закону України "Про рекламу", у зв'язку з чим за порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами на Товариство було накладено штраф у розмірі 5 083,00 грн.
Відповідач не сплатив штраф у розмірі 5083,00 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 14 від 13.02.2024 не оскаржувалось та сума штрафу добровільно не сплачена, то наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (надалі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №160, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
В силу вимог абзацу 4 підпункту 8 пункту 4 цього Положення, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України “Про рекламу» та “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» в межах наданих повноважень; здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Згідно з підпунктом 22 пункту 6 цього ж Положення, Головне управління має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.
Статтею 3 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" (надалі - Закон №270/96-ВР) встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.
Частиною 8 статті 8 Закону №270/96-ВР встановлено, що інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.
Відповідно до приписів частини 1 статті 26 Закону №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Згідно з приписами частини 2 цієї ж статті Закону, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Частиною першою статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону №270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.
Частиною п'ятою статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
За приписами частини 7 статті 27 Закону №270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб'єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (надалі - Порядок №693).
Відповідно до пункту 2 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Згідно з пунктами 16, 17, 19, 20, 21, 22 Порядку №693, у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб'єкту реклами або його представнику.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Сплата штрафу не звільняє суб'єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.
Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
Так, судовим розглядом встановлено, що 13.02.2024 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято рішення №14 про накладення штрафу на Товариство за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.
Доказів оскарження та скасування рішення №14 від 13.02.2024 або добровільної сплати суми штрафу, накладеної цим рішенням, відповідач суду не надав.
Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.02.2024 №14 відповідачем у визначені у ньому строки не оскаржено, штраф у добровільному порядку не сплачений, а факт вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена статтею 27 Закону України "Про рекламу", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що викладені у позовній заяві доводи позивача та сформульовані позовні вимоги є обґрунтованими.
У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем було порушено процедуру прийняття рішення рішення №14 від 13.02.2024 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 13.02.2024 не є предметом розгляду даної справи, а тому всі посилання скаржника на порушення порядку його прийняття, відсутності факту порушення законодавства про рекламу відхиляються судом, оскільки такі обґрунтування можуть бути предметом перевірки виключно у справі про оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку.
В той же час, жодних доказів оскарження рішення ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 13.02.2024 №14 в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що під час розгляду справи про стягнення добровільно несплачених штрафних санкцій суди не вправі перевіряти правомірність рішень про накладення таких штрафних санкцій, натомість предметом перевірки у таких справах може бути виключно дотримання суб'єктом владних повноважень порядку звернення до суду із відповідним позовом про стягнення таких фінансових санкцій.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОСОЛЮШН» - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 440/4164/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло