20 жовтня 2025 р.Справа № 520/18487/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 04.09.25 по справі № 520/18487/25
за позовом ОСОБА_1
до Вищого антикорупційного суду
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого антикорупційного суду, в якій просить суд: визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду з виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривні; зобов'язати Вищий антикорупційний суд здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, на підставі ч.ч.2 і 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 гривні).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні. Крім того, у відзиві на позов зазначено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду є адміністративна справа №320/35072/25 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ухвала про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання у справі за №320/35072/25 постановлена Київським окружним адміністративним судом 17.07.2025, а у цій справі провадження було відкрито ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 16.07.2025, тобто за один день раніше. Зазначає, що провадження у цій справі було відкрито раніше ніж у справі №320/35072/25, а тому правові підстави для залишення адміністративного позову у справі №520/18487/25, передбачені п.3 ч.1 ст.240 КАС України, відсутні.
Вищий антикорупційний суд подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 без змін. Зазначає, що позивачем ( ОСОБА_1 ) подано два позови до одного відповідача (ВАКС) з тим самим предметом та з однакових підстав, справи №520/18487/25 і №320/35072/25 збігаються за предметом спору (суддівська винагорода ОСОБА_1 за квітень 2025 року). Крім того, адміністративні справи №520/18487/25 і №320/35072/25 мають також тотожні підстави, позаяк обидві обґрунтовані тим, що ВАКС, на думку позивача, здійснював нарахування та виплату йому суддівської винагороди з використанням неправильної бази нарахування. У справах збігаються фактична й правова підстави позову.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду є адміністративна справа №320/35072/25 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому адміністративний позов по даній справі підлягає залишенню без розгляду.
Колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
При цьому, реалізація особою права на звернення до суду із позовом чи заявою (клопотанням) повинна здійснюватись з дотримання встановленого законодавством процесуального порядку, зокрема, з дотриманням вимог КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Вищенаведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого антикорупційного суду, в якій просить суд: визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду з виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривні; зобов'язати Вищий антикорупційний суд здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, на підставі ч.ч.2 і 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 гривні).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №520/18487/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Також, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень (справа №320/35072/25) ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого антикорупційного суду, в якій просить суд: визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду з виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривні; зобов'язати Вищий антикорупційний суд здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 квітня 2025 року, на підставі ч. ч. 2 і 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028,00 гривні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №320/35072/25 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів зауважує, що зміст, обґрунтування та прохальна частини позовних заяв по даній справі та по справі №320/35072/25 свідчать, що позивачем подано до цього суду та до Київського окружного адміністративного суду дві однакові позовні заяви, тобто про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому, суд враховує, що згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві, поданій до Харківського окружного адміністративного суду, позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову та/або позовів до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто, за письмовим підтвердженням позивача, на момент подачі позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, ним не подано іншого позову та/або позовів до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Колегія суддів звертає увагу, що зміст положення пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, з посиланням на наявність у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, свідчить про те, що позовна заява у тій справі, яка подана пізніше, може буде залишена без розгляду згідно з п.3 ч.1 ст.240 КАС України.
Суд першої інстанції не здійснив такого аналізу, а обмежився лише твердженням про те, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду та Київського окружного адміністративного суду наявні справи №520/18487/25 та №320/35072/25 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів наголошує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.45 КАС України).
Згідно з п.2 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України).
Однак, встановивши, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду та Київського окружного адміністративного суду наявні справи №520/18487/25 та №320/35072/25 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, судом першої інстанції не було досліджено, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду та чи мало місце зловживання процесуальними правами, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не в повній мірі з'ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі №520/18487/25 без розгляду.
За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає належними доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду.
Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За цим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 по справі № 520/18487/25 скасувати.
Справу № 520/18487/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 24.10.2025 року