23 жовтня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/8031/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Сил територіальної Оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Сил територіальної Оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Військова частина НОМЕР_1 та просить: визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини № НОМЕР_1 від 04.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення.
Позов мотивовано тим, що наказ командира військової частини № НОМЕР_1 від 04.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, є безпідставним, не обгрунтованим та порушує його права.
Ухвалою судді від 07.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 з 14.01.2022 по кінець 2024 року проходив військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_3 .
На підставі заяви Громадської організації “Громадська рада доброчесності» від 02.10.2023, поданої до Державного бюро розслідувань (вх.№8922зкп/к від 13.10.2023) про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 , та на виконання розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 07.11.2023 №623/р, командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 09.11.2023 №367 “Про проведення службової перевірки» щодо перевірки викладених у заяві фактів.
Відповідно до абз. 3 пункту 2 розділу 1 наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 “Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» (зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.12.2017 №1503/31371 (далі - Порядок), службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.
Пунктом 1 розділу Порядку передбачено, що службова перевірка призначається з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення.
Пунктом 2 розділу 7 Порядку передбачено, що під час службової перевірки встановлюються:
особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки;
наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту ЗС України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.
Отже, якщо по результатам службової перевірки, встановлено вину (протиправну дію або бездіяльність) військовослужбовця, службове розслідування не проводиться.
З огляду на вище наведені норми - проведення службового розслідування, після проведення службової перевірки, є правом, а не обов'язком командира.
В свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу II Порядку визначено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення).
З огляду на наявність у Доповідній записці (вих. №1433/259 від 04.12.2023) та зібраних матеріалах службової перевірки достатньої інформації для прийняття рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, за наявності правомірних підстав видано оскаржуваний наказ, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Визначаючи, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, стаття 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ наділяє командира дискреційними повноваженнями, в частині його дій направлених на правомірне притягнення винного військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та не залишення поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Щодо порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
В позовній заяві Позивачем зазначається про порушення строку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності командиром військової частини НОМЕР_1 , визначеного статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Вказане твердження аргументовано тим, що командиру військової частини НОМЕР_1 про правопорушення (відрядження Позивачем військовослужбовця до органу державної влади) стало відомо 09.11.2023, а наказ про накладення на Позивача дисциплінарного стягнення за вказане правопорушення видано 04.12.2023.
Виходячи з зазначеного, Позивач вважає,що “командир військової частини НОМЕР_1 мав накласти дисциплінарне стягнення не пізніше 20.11.2023 (10 діб з моменту коли командира повідомили про порушення).
Утім, вищенаведене твердження спростовується наступним.
По-перше, на час призначення службової перевірки 09.11.2023 командир військової частини НОМЕР_1 не мав інформації про склад правопорушення в діях саме командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_1 . Підтвердженням зазначеного є відсутність складу дисциплінарного правопорушення в діях Позивача за текстом заяви Громадської організації “Громадська рада доброчесності» від 02.10.2023, поданої до Державного бюро розслідувань (вх.№8922зкп/к від 13.10.2023).
По-друге, до 04.12.2023 (дати реєстрації доповідної записки) командиру військової частини НОМЕР_1 не могло бути доведено про виявлений в ході службової перевірки факт наявності складу дисциплінарного правопорушення в діях командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_1 , оскільки відповідно до пункту 3.9.1. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 (чинного на час прийняття рішення), подавати на розгляд командиру (керівнику) не зареєстровані документи заборонялося.
По-третє, навіть допускаючи, що командиру військової частини НОМЕР_1 було 09.11.2023 відомо про дисциплінарне правопорушення, то відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту ЗС України та абзацу третього пункту 2 розділу II Порядку, у посадової особи виникало право з'ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини та інші обставини, перш ніж прийняти рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення.
По-четверте, не відповідає дійсності зазначене в позовній заяві поняття “службова перевірка» та “службове розслідування» не ототожнюються, оскільки пункт 6 розділу VII Порядку визначає, що проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, але з урахуванням особливостей, передбачених розділом VII Порядку. За вказаним, у разі провадження службової перевірки виникають правові підстави застосовувати дисциплінарне стягнення у строки визначені статтею 87 Дисциплінарного статуту ЗС України для службового розслідування, а саме, протягом місяця від дня його закінчення.
Щодо зазначеного у позові порушення права Позивача, як особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.
В позовній заяві безпідставно зазначається, “під час проведення службової перевірки не було допитано Позивача або ж взято у Позивача письмові пояснення з приводу інформації, викладеної у заяві...".
Вказане спростовується тим, що відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку, до обов'язку комісії не відноситься обов'язкове відібрання пояснення в ході службового розслідування (перевірки).
Утім, положення пункту 3 розділу IV Порядку визначають право надання пояснень військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування.
В свою чергу, командир військової частини НОМЕР_3 підполковник ОСОБА_1 , в міру виконання службових обов'язків достовірно володів інформацією про роботу у ввіреній йому військовій частині комісії з проведення службової перевірки та надавав дозвіл підпорядкованим посадовим особам для виготовлення і надання комісії копій документів, що стосуються предмету службової перевірки.
Такі обставини вказують, що командир військової частини НОМЕР_3 підполковник ОСОБА_1 не скористався передбаченим пункту 3 розділу IV Порядку правом давати пояснення та обмежився поданням документів.
Таким чином, законодавство не містить положення на те, що не відібрання пояснення автоматично є підставою для визнання перевірки незаконною або для скасування дисциплінарного стягнення.
З огляду на положення законодавства, відібрання пояснень - це гарантія права військовослужбовця на захист, але не інструмент уникнення відповідальності за доведене правопорушення.
В свою чергу відповідно до судової практики у дисциплінарних спорах підтверджено, що головне значення має наявність факту порушення і доведеність вини, а не формальні процедурні зауваження, які не вплинули на об'єктивність перевірки.
Відповідно до судової практики, а саме правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 у справі № 1.380.2019.000616, судом касаційної інстанції також зазначено, що надання пояснень військовослужбовцем є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об'єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Отже, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Щодо твердження Позивача, що: “при накладенні дисциплінарного стягнення командиром військової частини НОМЕР_1 не враховано ступінь вини Позивача, а також причинного зв'язку...", суд зазначає наступне.
Вказане твердження заперечується тим, що за текстом доповідної записки вказано ступінь вини, а саме “без наявності правових підстав прийняв рішення, не знання вимог порядку", що вказує на непрямий умисел та відображає причинний зв'язок.
Факт порушення та вина військовослужбовця також підтверджується матеріалами службової перевірки, які містять копії (витягі) документів підписаних Позивачем.
Від так суд дійшов переконання, що результати службової перевірки є правомірними, такими що не створюють підстав для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки: факт правопорушення підтверджений об'єктивними доказами; відсутність пояснення командира не скасовує його права на захист і не нівелює законність перевірки; законодавство не встановлює автоматичного визнання перевірки незаконною лише через відсутність пояснення.
За вказаних обставин, на підставі повного, всебічного й об'єктивного розгляду всіх обставин в їх сукупності, враховуючи викладені обставини справи і наведені норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини сторін, слід прийти висновку, що Відповідачем правомірно проведено службову перевірку та правомірно накладено на Позивача дисциплінарне стягнення - «зауваження», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального управління Сил територіальної Оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ