м. Черкаси
24 жовтня 2025 року Справа № 580/72/23
Черкаський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Паламаря П.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Трегулова Б.Л.,
представника заявника - Олененко О.В. (за ордером),
прокурора - Антощук С.В.,
розглянувши в судовому засіданні заяву адвоката Олененко О.В. в інтересах приватного підприємства “Надія» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №580/72/23 за позовом першого заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСББ “Замковий Узвіз 1», приватного підприємства “Надія», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,
Перший заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) в інтересах держави в особі управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСББ “Замковий Узвіз 1» (18001, м. Черкаси, вул. Замковий Узвіз, 1), приватного підприємства “Надія»(18002, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 27), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) в якому просить зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Замковий Узвіз 1» (код ЄДРПОУ 43000721), приватне підприємство “Надія» (код ЄДРПОУ 21356758), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40270297) на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури, будинок кінця XX століття, “Будинок з грифонами», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 № 10-03-21 включена до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, зазначений позов задоволено, зокрема зобов'язано приватне підприємство “Надія» у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури, будинок кінця XX століття, “Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
08.10.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника приватного підприємства “Надія» адвоката Олененка О.В. про визнання виконавчого документу в адміністративній справі №580/72/23 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для задоволення позову та зобов'язання відповідачів укласти охоронний договір стало те, що належний відповідачам житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури (пункт 21 наказу). Однак, 01 жовтня 2025 року Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/4318/23, визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21, зокрема пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1. Отже, з набранням чинності постанови від 01 жовтня 2025 року у справі № 580/4318/23 будинок по вул. Замковий Узвіз, 1 в м. Черкаси не відноситься до будь-яких об'єктів культурної спадщини і відносно вказаного будинку не може бути укладено охоронний договір.
В судовому засіданні представник заявника, підтримав вимоги заяви.
Прокурор проти задоволення заяви заперечував зазначивши, що посилання представника заявника на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 580/4318/23 є безпідставні, оскільки в рамках справи №580/3962/25 за інформацією Міністерства від 10.10.2025 вих. №05/113/6780-25 на засіданні Експертної комісії з питань обліку об'єктів культурної спадщини, яке відбулося 05.06.2025, було розглянуто питання щодо облікової документації на об'єкт культурної спадщини у Черкаській області, оцінки об'єкта щодо відповідності/ невідповідності критеріям (ознакам) пам'ятки: «Будинок Григорія Куперштейна» по вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси. За результатами засідання Експертної комісії ухвалене рішення: визнати об'єкт культурної спадщини у Черкаській області «Будинок Григорія Куперштейна» за адресою: вул. Замковий узвіз, 1 у м. Черкаси таким, що відповідає критеріям пам'ятки культурної спадщини, ознакам, визначеним п. 4 «Порядку визначення категорії пам'яток», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, категорії місцевого значення; в робочому порядку доопрацювати облікову документацію відповідно до зауважень експертів. Наголошено, що відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. За таких обставин, на думку прокурора, відсутні передбачені ч. 2 ст. 374 КАС України підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули.
Розглянувши заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, зазначений позов задоволено, зокрема зобов'язано приватне підприємство “Надія» у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури, будинок кінця XX століття, “Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
23.11.2023 Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №580/72/23.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При чому, згідно ст. 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами не заперечується, що охоронний договір на об'єкт культурної спадщини не укладено, а відтак рішення суду залишається не виконаним.
Також, судом встановлено, що згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №5804318/23, зокрема, визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 "Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури" в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21: пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз 1.
Однак, рішення у справі не стосуються предмету розгляду безпосередньо цієї справи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як вже наголошувалося судом, рішення суду у справі не виконано.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, який зазначено у ч. 2. ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
-видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
-коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
-видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
-помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вищенаведеного показав, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, встановлених законом.
Суд зазначає, що необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це може бути потрібним також у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов'язань боржника з іншої підстави. Оскільки двічі одне й те саме судове рішення не повинно виконуватися.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначений вказаною статтею 374 КАС України та є вичерпним, у зв'язку із чим, розширеному або вільному тлумаченню не підлягає.
До того ж, ст. 374 КАС України не встановлює такого порядку як видача нового виконавчого листа.
Відтак, означені боржником підстави, які викладені у поданій заяві про визнання виконавчого документа такими, що не підлягає виконанню є такими, що не ґрунтується на нормах КАС України, оскільки рішення в іншій справі не може припиняти рішення суду в даній справі.
Також, ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав передбачених статтею 374 КАС України для задоволення поданої заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтями 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви приватного підприємства “Надія» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №580/72/23 - відмовити повністю.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Петро ПАЛАМАР