Справа № 201/5261/25
Провадження № 1-кп/201/905/2025
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в межах кримінального провадження № 12024042130000259 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених, ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
представник потерпілого ОСОБА_6
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження № 12024042130000259 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на сьогоднішній день не зменшився ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки у разі визнання останнього винуватим, йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі, а його соціальні зв'язки не свідчать про можливість його утримання на місці.
Також, не зменшився ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні дані та відомості, що може спонукати останнього здійснювати моральний та фізичний тиск на потерпілу, або свідків.
Крім того, існує ризик того, що обвинувачений здатний вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується з огляду на те, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, зокрема за вчинення корисливих злочинів.
Представник потерпілої у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила задовольнити.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений вже більш як пів-року перебуває під вартою і ступінь ризиків невпинно зменшується.
Ризик уникнення суду недоведений прокурором жодним доказом. В той же час обвинувачений раніше ніколи не уникав ані правоохоронні органи, ані суд, знаючи про наявність кримінального провадження відносно нього, залишався на своєму робочому місці за місцем проживання і не намагався якось уникнути правоохоронні органи, що свідчить про відсутність цього ризику.
Ризик впливу на свідків відсутній, так як переважна більшість свідків про яких заявив прокурор є близькими особами до обвинуваченого, а ризики впливу на потерпілу і її чоловіка не доведений.
Що стосується ризику продовження злочинної діяльності чи вчинення нового злочину, то сторона захисту нагадала, що обвинувачений відбув покарання за минули свої вчинки, дії які йому інкримінуються не доведені, а тому вважає, що ризик не доведений прокурором.
В разі встановлення ризиків судом, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, а вразі недостатності цього запобіжного заходу, просили визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у меншому розмірі, так як той розмір застави, який визначений судом не помірний для обвинуваченого.
Заслухавши учасників, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість обвинувачення не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих йому злочинах. Таке покарання не передбачає звільнення з іспитовим строком, а тому перспектива покарання може спонукати обвинуваченого до уникнення суду.
Це ризик підвищується під час дії воєнного стану в умовах якого уникнути суду легше ніж в мирний час.
Також, існує ризик передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинуваченому відомі анкетні дані та відомості потерпілої у кримінальному провадженні, яка в судовому засіданні ще не надавала свої свідчення, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 може використовувати моральний та фізичний тиск відносно потерпілої, тобто незаконно впливати на неї, з метою уникнення відповідальності в інкримінованих йому злочинах. Наявність цього ризику підтверджується самим обвинуваченням ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочину з використанням обману, що є одним з видів впливу.
Крім того, не виключений ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в період коли не відбуте попереднє покарання, а також відразу після його відбуття, що свідчить про високу ступінь цього ризику.
Таким чином, судом встановлена наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує: вік та стан здоров'я обвинуваченого, який не є поганим чи таким, що створює додаткові незручності при застосуванні найсуворішого запобіжного заходу; його соціальні зв'язки, які відсутні, те що він не працює офіційно, обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, обставини та наслідки злочинів описані в обвинувальному акті, з огляду на що, застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення встановлених судом ризиків.
Суд погоджується з доводами захисту про те, що ризики з плином часу зменшуються, проте на сьогоднішній день, суд вважає, що вони не зменшились до того ступеню, який міг би бути забезпечений менш суворим запобіжним заходом.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 суд вважає за необхідне зменшити розмір застави до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень, оскільки застава у раніше визначеному розмірі очевидно непомірна для обвинуваченого, в той час як застава у розмірі визначеному цією ухвалою, здатна забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 22 грудня 2025 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 90 840 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатись з Дніпропетровської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава може бути звернена в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 27 жовтня 2025 року о 10:00 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1