Справа № 219/10211/21
Провадження № 4-с/211/29/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Рагозіної С.О.,
при секретарі Мариненко Е.П.,
розглянувши у відкритому судовому в місті Кривий Ріг скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бахмутського ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Дар'ї, боржник - Бахмутський коледж транспортної інфраструктури,
встановив:
Адвокат Гуревич М.Г. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою, відповідно до якої просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дар'ї Ткаченко від 13.06.2025р. про закінчення виконавчого провадження № 76287973. Зобов'язати відповідну посадову особу Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити всі виконавчі, направлені на примусове стягнення з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на користь ОСОБА_1 залишку нестягненої суми за виконавчим листом по справі № 219/10211/21 в розмірі 60258,57 грн. В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 2.04.2024р. по справі № 219/10211/21, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.08.2024р., стягнуто з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури» на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату в розмірі 79 371 гривень 33 копійки, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 182 622 гривень 46 копійок та моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень, а також судовий збір в сумі 908 грн.
На підставі вказаного рішення 11.09.2024р. було видано виконавчий лист № 2/229/233/2024, 219/10211/21 та 14.10.2024р. Бахмутським ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження: 76287973; ідентифікатор доступу: 5035Г959548Д).
Разом з тим, не виконавши в повному обсязі рішення суду, старшим державним виконавцем Ткаченко Д.Б. було винесено постанову від 13.06.2025р. про закінчення виконавчого провадження. Копія даної постанови направлена стягувачці на месенджер Телеграм 23.06.2025р., оригінал вказаної постанови стягувачці не направлено.
Дана постанова мотивована тим, що відбулось фактичне повне виконання рішення
суду. Водночас у цій же постанові вказано, що залишок нестягненої суми за виконавчим
документом становить 60258,57 грн., що відповідає дійсності.
Отже, державний виконавець, встановивши наявність залишку нестягненої суми за
виконавчим документом в розмірі 60258,57 грн., дійшов помилкового висновку про можливість закінчення виконавчого провадження посилаючись на фактичне повне виконання рішення суду. Не погоджуючись із діями державного виконавця, заявник змушений звернутись до суду.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2025 року скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
30.06.2025 державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Д.Б. через систему «Електронний суд» скеровано відзив на скаргу. В задоволенні скарги просила відмовити в повному обсязі, вважає, що дії державного виконавця відповідають вимогам закону, не порушують прав скаржника, постанова про закінчення виконавчого провадження є законною та обґрунтованою. Просила скаргу розглянути без її участі.
Дослідивши скаргу, надані матеріали суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02 квітня 2024 року стягнуто з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури» (ідентифікаційний код юридичної особи 01116199) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену заробітну плату в розмірі 79 371 гривень 33 копійки, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 182 622 гривень 46 копійок та моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень; стягнуто з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури» (ідентифікаційний код юридичної особи 01116199) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. На даний час рішення набрало законної сили.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.08.2024 року рішення Дружківського міського суду Донецької області від 02.04.2024 року залишено без змін.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Старшим державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої службиу Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління
Міністерства юстиції на виконання рішення Дружківського міського суду від 02.04.2024 року у справі № 219/10211/21, яке набрало законної сили, було відкрито виконавче провадження № 76287973, щодо стягнення з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на користь ОСОБА_1 : 79 371,33 грн - недоплачену заробітну плату, 182 622,46 грн - компенсацію, 1 000 грн - моральну шкоду.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2024 року, ідентифікатор доступу: 5035Г959548Д. Пунктом 3 вказаної постанови було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір на користь держави у розмірі 10 відсотків суми, а саме 26 299,38 грн та винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 200,00 грн.
Загальна сума, яка підлягає до сплати Бахмутським коледжем транспортної інфраструктури по виконавчому провадженню 76287973 склала 289 493,17 грн. Бахмутським фаховим коледжем транспортної інфраструктури на виконання рішення суду та постанов державного виконавця були проведені наступні платежі: основна сума присуджених коштів (із включенням утриманих податків) - 201 735,22 грн (зарплата, компенсація); •моральна шкода - 1 000,00 грн; •сплата ПДФО - 47 158,88 грн; військовий збір - 13 099,69 грн; •виконавчий збір на користь держави - 26 299,38 грн; мінімальні витрати виконавчого провадження - 200,00 грн.
Загальна сума сплаченого становить 289 493,17 грн, що повністю відповідає сумі стягнення за судовим рішенням та постановами державної виконавчої служби.
Таким чином, судове рішення було виконане у повному обсязі, що є підставою для
винесення постанови про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд критично оцінює доводи скаржника щодо залишку нестягненої суми за виконавчим листом по справі № 219/10211/21 в розмірі 60258,57 грн., виходячи з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (п.п. 6.1. ст. 6 ПК України).
Відповідно до п.п. 8.1-8.2 ст. 8 ПК України вбачається, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 9 ПК України передбачено, що до загальнодержавних податків та зборів, зокрема, є податок на доходи фізичних осіб.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19 зазначив, що суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, а отже, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час виплати працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17; від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18-ц; від 3 листопада 2021 року у справі № 645/2856/18; від 23 грудня 2021 року у справі № 607/1429/17.
В окремій думці суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І., Антоненко Н. О. від 18 січня 2023 у справі № 752/23602/20 зазначається, що «цивільно-процесуальним законодавством на рівні імперативних норм врегульовано зміст резолютивної частини судового рішення. Відповідно, не передбачено обов'язку для суду «нагадувати» сторонам цивільної справи про обов'язок сплачувати податки в порядку, встановленому законодавством, визначати обов'язок сторін здійснити визначення розміру податкового зобов'язання, встановлювати порядок сплати податків та вчиняти будь-які інші дії щодо відносин у сфері справляння податків і зборів. При розгляді позовів про стягнення боргу, середнього заробітку тощо в порядку цивільного судочинства вказівка в резолютивній частині судового рішення про необхідність утримання з присудженої суми установлених законодавством України податків і зборів не відповідає завданням цивільного судочинства».
Бахмутським коледжем транспортної інфраструктури податки були утримані і перераховані до бюджету згідно з чинним податковим законодавством.
Залишок у 60 258,57 грн, на який посилається скаржник, є помилковим сприйняттям частини нарахованих податків як невиконаного боргу.
У рішенні не передбачено обов'язку нараховувати або не нараховувати податки.
Водночас, як зазначено в численних правових висновках Верховного Суду (постановах від 16 листопада 2020 року у справі № 607/3509/17; від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18-ц; від 3 листопада 2021 року у справі № 645/2856/18; від 23 грудня 2021 року у справі № 607/1429/17), обов'язок нарахування та сплати ПДФО і військового збору з присуджених сум покладається на роботодавця як податкового агента. Утримання податків - обов'язок податкового агента.
Посилання скаржника на постанову Об'єднаної палати КЦС ВС від 25.03.2024 року
по справі № 461/2729/22 дійсно свідчить про те, що утримання податків не звільняє від обов'язку повного виконання судового рішення у визначеному розмірі.
Проте боржник є юридичною особою, яка несе податкові зобов'язання, і саме з боку боржника може бути допущено неповне виконання, а не з боку виконавця.
Постанова від 13.06.2025 р. про закінчення виконавчого провадження була винесена на підставі повного фактичного виконання судового рішення, а не внаслідок
припинення провадження з інших підстав.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», фіксація виконавчих дій, реєстрація документів, заяв, постанов та їх результатів здійснюється в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП).
Вільний і безоплатний доступ до матеріалів виконавчого провадження надається через вебсайт Міністерства юстиції України: https://asvpweb.minjust.gov.ua
Ідентифікатор доступу до виконавчого провадження № 76287973 було зазначено у надісланих документах: 5035Г959548Д.
За допомогою цього ідентифікатора стягувач має можливість переглядати, завантажувати, зберігати та роздруковувати скановані копії всіх процесуальних документів, зокрема і постанову про закінчення виконавчого провадження.
Оригінал постанови зберігається в матеріалах виконавчого провадження.
Постанова про закінчення виконавчого провадження стягувачу направляється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку організації ведення автоматизованої системи виконавчого провадження, затвердженого наказом Мін'юсту.
Чинне законодавство не встановлює обов'язку безумовного надсилання саме паперових оригіналів документів кожній стороні, якщо інформація належним чином внесена в АСВП, доступна для перегляду за ідентифікатором та було повідомлено ідентифікатор доступу.
Дії державного виконавця щодо повідомлення сторони виконавчого провадження
були законними, достатніми та відповідали вимогам чинного законодавства.
У разі потреби, стягувач може особисто звернутися за отриманням завіреної копії постанови до відділу державної виконавчої служби або подати відповідне клопотання.
Оригінал постанови зберігається в матеріалах виконавчого провадження.
Постанова про закінчення виконавчого провадження стягувачу направляється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку організації ведення автоматизованої системи виконавчого провадження, затвердженого наказом Мін'юсту.
Чинне законодавство не встановлює обов'язку безумовного надсилання саме паперових оригіналів документів кожній стороні, якщо інформація належним чином внесена в АСВП, доступна для перегляду за ідентифікатором та було повідомлено
ідентифікатор доступу.
Дії державного виконавця щодо повідомлення сторони виконавчого провадження
були законними, достатніми та відповідали вимогам чинного законодавства.
Представнику стягувача було надано ідентифікатор доступу до системи, що забезпечує повний перегляд усіх документів провадження.
У разі потреби, стягувач може особисто звернутися за отриманням завіреної копії
постанови до відділу державної виконавчої служби або подати відповідне клопотання.
За викладених вище обставин, аналізуючи положення Закону України "Про виконавче провадження", приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні факти, суд вважає, що дії державного виконавця в ході проведення виконавчого провадження відповідали вимогам чинного законодавства.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Керуючись статтями259,260,450,451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бахмутського ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Дар'ї, боржник - Бахмутський коледж транспортної інфраструктури - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту цієї ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Суддя: С. О. Рагозіна