24 жовтня 2025 року Справа № 480/6781/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6781/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області» № 899 від 12.07.2024 року в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції внаслідок вчинення дисциплінарного стягнення у вигляді безпідставного невиходу на службу 11.07.2024 та 12.07.2024 року, що призвело до порушення підпункту 2.1 пункту 2 наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 500 від 15.06.2023 року «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП», пунктів 1, 4 частини З статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» та скасувати його в цій частині;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Шосткинського РУН ГУНП в Сумській області» № 899 від 12.07.2024 року, провести відповідні зміни, а саме: звільнити на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто за власним бажанням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області. 26.06.2024 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням з 11.07.2024. Листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 08.07.2024 № 2971/01/12/2-2024 повідомлено, що питання звільнення зі служби в поліції було розглянуто з урахуванням строків, визначених пунктом 68 Положення № 114 та прийнято відповідне рішення.
Разом з тим, наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області» до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції з підстав безпідставного невиходу на службу 11.07.2024 та 12.07.2024 року.
Вважає наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 в частині визначених підстав звільнення протиправним, оскільки на переконання позивача, відповідні формулювання підстав звільнення суперечать фактичним обставинам, підтвердженим доказами, які достатньо і повно доводять наявність право позивача для звільнення саме за власним бажанням.
За наведених обставин, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 01.07.2024 року до ГУНП в Сумській області надійшов рапорт оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо прохання звільнити останнього зі служби у Національній поліції відповідно до п.7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку зі станом здоров'я.
Відповідно до даного рапорту начальник ГУНП в Сусьікй області наклав візу щодо розгляду у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивачеві наручно було віддано відповідь від 08.07.2024 року за вих. № 2971/01/12/2-2024 щодо результату його звернення про звільнення за власним бажанням.
Зокрема, у листі було зазначено, що нормами Закону № 580-VIII не врегульовано порядок звільнення зі служби в поліції за власним бажанням та до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми пунктів 8, 63, 64 та 68 Положення № 114, яким врегульовано порядок та умови звільнення зі служби за власним бажанням, згідно яких, звільнення зі служби за власним бажанням осіб молодого, середнього і вищого начальницького складу зідйснюється при наявності поважних прчини, що перешкоджають виконанню службових обов'язків. За приписами п.68 Положення № 114 особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Отже, на думку представника, звернення позивача з рапортом щодо питання звільнення останнього було розглянуто керівником ГУНП в Сумській області з урахуванням строків, визначених п. 68 Положення № 114 та прийнято відповідне рішення.
Разом з тим, на підставі інформації про можливі порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Шосткинського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 12.07.2024 року № 568 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".
У ході службового розслідування встановлено, що позивач без поважних причин був відсутній на робочому місці 11, 12 липня 2024 року, про що були складені відповідні акти, зареєстровані в Шосткинському РУП ГУНП а саме: о 12 год. 30 хв. 11.07.2024 № 321705/12-2024; о 18 год. 00 хв 11.07.2024 № 13653/154/05-2024; о 12 год. 20 хв. 12.07.2024 № 3218/05/12-2024; о 14 год. 00 хв. 12.07.2024 № 13703/54/05-2024.
При цьому, позивач не спростував інформацію щодо поважних причин пропуску у зазначені дні.
Вказує, що матеріалами дисциплінарного провадження підтверджений факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, що виразилося у невиконанні ним вимог п.4.1 наказу начальника ГУНП від 24.06.2024 № 501дск «Про внесення змін до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, безпідставному невиході на службу без поважних причин 11 та 12.07.2024, та призвело до порушення вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП», пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».
Відтак, на думку представника, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 та наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 13.07.2024 № 302 о/с щодо звільнення позивача зі служби в поліції відповідає нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області.
26.06.2024 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням у зв'язу зі станом здоров'я з 11.07.2024 (а.с. 37). До рапорту було додано копію довідки ВЛК від 20.06.2024 № 1105/19, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз "змішаний астигматизм високого ступеня 325Д лівого ока, на підстві статті 30б графи Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, пілпозділах логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 38).
На рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 08.07.2024 № 2971/01/12/2-2024 (а.с.39-40) повідомлено, що у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області рапорт від 26.06.2024 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 11.07.2024 розглянутий, але не реалізований. Зазначено, що змістом п. 68 Положення № 114 особи, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення, сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого звільнити цього працівника у визначений ним тбрмін.
Питання звільнення зі служби в поліції було розглянуто з урахуванням строків, визначених пунктом 68 Положення № 114 та прийнято відповідне рішення.
Разом з тим, на підставі інформації про можливі порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Шосткинського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування, на виконання вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 12.07.2024 року № 568 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" (а.с. 52).
У ході проведення службового розслідування встановлено, що пунктом 2 наказу ГУНП від 24.06.2024 № 501дск «Про внесення змін до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, наказу Національної поліції України від 28.06.2022 № 400дск «Про функціонування зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України», у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою належного виконання завдань за призначенням підрозділами поліції в умовах правового режиму воєнного стану, до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України, визначеного наказом ГУНП в Сумській області від 15.04.2024 № 312дск «Про функціонування зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України» включено поліцейських з числа поліцейських ГУНП за списком посад, затвердженим наказом Національної поліції України від 28.06.2022 № 400дск, зокрема ОСОБА_1 за посадою інспектора взводу № 2 зведеної роти поліції особливого призначення НПУ.
Так, на листі ознайомлення з наказом ГУНП від 24.06.2024 № 510 дск від 27.06.2024 № 12594/54-2024 ОСОБА_1 власноручно здійснив запис про доведення йому 27.06.2024 о 09:00 в приміщенні Шосткинського РУП зазначеного наказу та поставив підпис про те, що йому зрозумілі та він зобов'язується неухильно та у визначений строк точно його виконати.
Відповідно до пункту 4.1 наказу ГУНП від 24.06.2024 № 501 дcк поліцейські визначені пунктом 2 цього ж наказу зобов'язані 28.06.2024 прибути за адресою: м. Суми вул. Роменська, 112 та виконувати поставлені завдання керівництвом.
Відповідно до даних Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України, наданих УКЗ ГУНП на запит дисциплінарної комісії ОСОБА_1 в період часу з 27.06.2024 по 04.07.2024 (листок непрацездатності від 27.06.2024 № 12783860) та з 05.07.2024 по 10.07.2024 (листок непрацездатності від 05.07.2024 № 12867313) перебувв лікарняному (вих. УКЗ від 12.07.2024 № 3205/12/2-02-2024).
Проте, після завершення лікування 11.07.2024 та 12.07.2024 до виконання службових обов'язків ні у складі складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України, ні у Шосткинському РУП не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі від 11.07.2024 (вих. УКЗ № 321/05/12-2024, вих. Шосткинського РУП № 13659/1) та від 12.07.2024 (вих. УКЗ № 3218/0512-2024, вих. Шосткинського РУП № 13703).
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'яку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п.4.1 наказу начальника ГУНП від 24.06.2024 № 501дск «Про внесення змін до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, безпідставному невиході на службу без поважних причин 11 та 12.07.2024, та призвело до порушення вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП», пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП" (а.с. 65) до позивача за вчинення вказаного дисциплінарного проступку на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосоване до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 13.07.22024 № 302 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) 13.07.2024 (а.с. 66).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Щодо правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті третьої Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII регламентовано основні обов'язки поліцейського. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
В силу положень частини першої статті 64 Закону № 580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VІІІ органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з п.п. 1, 2, 3, 6, 11, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Разом з тим, приписами пункту 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Слід також зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Як встановено судом, на підставі інформації про можливі порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Шосткинського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування, на виконання вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України призначено службове розслідування відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 12.07.2024 року № 568 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" (а.с. 52).
Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, що пунктом 2 наказу ГУНП від 24.06.2024 № 501дск «Про внесення змін до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, наказу Національної поліції України від 28.06.2022 № 400дск «Про функціонування зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України», у зв'язку зі службовою необхідністю та з метою належного виконання завдань за призначенням підрозділами поліції в умовах правового режиму воєнного стану, до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України, визначеного наказом ГУНП в Сумській області від 15.04.2024 № 312дск «Про функціонування зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України» включено поліцейських з числа поліцейських ГУНП за списком посад, затвердженим наказом Національної поліції України від 28.06.2022 № 400дск, зокрема ОСОБА_1 за посадою інспектора взводу № 2 зведеної роти поліції особливого призначення НПУ.
Так, на листі ознайомлення з наказом ГУНП від 24.06.2024 №510 дск від 27.06.2024 № 12594/54-2024 ОСОБА_1 власноручно здійснив запис про доведення йому 27.06.2024 о 09:00 в приміщенні Шосткинського РУП зазначеного наказу та поставив підпис про те, що йому зрозумілі та він зобов'язується неухильно та у визначений строк точно його виконати (а.с.53).
Відповідно до пункту 4.1 наказу ГУНП від 24.06.2024 № 501 дcк поліцейські визначені пунктом 2 цього ж наказу зобов'язані 28.06.2024 прибути за адресою: м. Суми вул. Роменська, 112 та виконувати поставлені завдання керівництвом.
Відповідно до даних Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України, наданих УКЗ ГУНП на запит дисциплінарної комісії ОСОБА_1 в період часу з 27.06.2024 по 04.07.2024 (листок непрацездатності від 27.06.2024 № 12783860) та з 05.07.2024 по 10.07.2024 (листок непрацездатності від 05.07.2024 № 12867313) перебувв лікарняному (вих. УКЗ від 12.07.2024 № 3205/12/2-02-2024) (а.с. 55-57).
Проте, після завершення лікування 11.07.2024 та 12.07.2024 до виконання службових обов'язків ні у складі складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України, ні у Шосткинському РУП не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі від 11.07.2024 (вих. УКЗ № 321/05/12-2024, вих. Шосткинського РУП № 13659/1) та від 12.07.2024 (вих. УКЗ № 3218/0512-2024, вих. Шосткинського РУП № 13703) (а.с.58-61).
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'яку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог п.4.1 наказу начальника ГУНП від 24.06.2024 № 501 дск «Про внесення змін до складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України», відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, безпідставному невиході на службу без поважних причин 11 та 12.07.2024, та призвело до порушення вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП», пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що 26.06.2024 ним було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням у зв'язу зі станом здоров'я з 11.07.2024, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за невихід на службу 11.07.2024 та 12.07.2024.
З цього приводу суд зазнає про наступне.
Згідно пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Пунктом 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIIIпередбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1991 № 114 (далі - Положення № 114), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №413).
Так, згідно положень вказаної Постанови № 413 військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
Пунктом 68 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У контексті предмета спору, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення № 114 як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці.
Так, з аналізу пункту 68 Положення № 114 вбачається, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт. Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі №160/3607/19, від 14.01.2021 у справі №822/1093/18, від 05.02.2020 у справі №819/744/16 та від 31.01.2024 у справі №520/16737/21.
Як встановлено судом, 26.06.2024 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням у зв'язу зі станом здоров'я з 11.07.2024 (а.с.37). До рапорту було додано копію довідки ВЛК від 20.06.2024 № 1105/19, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз "змішаний астигматизм високого ступеня 325Д лівого ока, на підстві статті 30б графи Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, пілпозділах логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 38).
На рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 08.07.2024 № 2971/01/12/2-2024 (а.с. 39-40) повідомлено, що у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області рапорт від 26.06.2024 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, з 11.07.2024 розглянутий, але не реалізований. Питання звільнення зі служби в поліції було розглянуто з урахуванням строків, визначених пунктом 68 Положення № 114 та прийнято відповідне рішення.
Відтак, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, зокрема з 11.07.2024 між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Сумській області не було досягнуто.
При цьому, прийняття рішення про звільнення поліцейського у межах тримісячного строку з дня подання ним рапорту про звільнення є дискрецією суб'єкта владних повноважень, тобто він має певну свободу розсуду і може приймати рішення, яке вважає доцільним.
У свою чергу, подання особою рапорту про звільнення не є безумовною підставою для видання наказу про звільнення.
З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо наявності у нього права на звільнення за власним бажанням згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 11.07.2024.
Разом з тим, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 11.07.2024 та 12.07.2024 до виконання службових обов'язків ні у складі складу зведеної роти поліції особливого призначення Національної поліції України, ні у Шосткинському РУП не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі від 11.07.2024 (вих. УКЗ № 321/05/12-2024, вих. Шосткинського РУП № 13659/1) та від 12.07.2024 (вих. УКЗ № 3218/0512-2024, вих. Шосткинського РУП № 13703).
Вказані обставини були встановлені в ході проведення службового розслідування.
У силу вимог Закону № 580-VIII, Дисциплінарного статуту позивач був зобов'язаний не лише виконувати накази та вказівки керівника, але й перебувати у робочий час на території підрозділу, де він проходив службу.
Таким чином, відсутність позивача на службі без поважних причин у зазначений період розцінюється як невиконання службових обов'язків і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Порушення службової дисципліни, допущене позивачем, зокрема щодо неодноразового невиходу на службу, дійсно є суттєвим порушенням службової дисципліни, оскільки на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому.
Водночас, позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, ігноруючи обов'язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов'язками поліцейського, які є невід'ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським.
За наведених обставин, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним і пропорційним у даному випадку, оскільки висновки відповідача наведені у оскаржуваному наказі про порушення позивачем вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 № 500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП», пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» знайшли своє підтвердження.
У ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформленні його результатів, висновком від 12.07.2024 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи.
На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.
При прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач використав свої дискреційні повноваження щодо вибору стягнення на власний розсуд, тобто діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення в повній мірі узгоджується зі значимістю вчиненого позивачем проступку, а отже не застосований свавільно.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.07.2024 № 899 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним та не підлягає скасуванню, відтак підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для зміни формулювання підстави звільнення, що також зумовлює відмову у задоволенні цієї частини позову.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, у тому числі і аргументи учасників справи щодо прийняття спірних наказів, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За таких обставин, суд дійшов висновку суду про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відсутні підстави для розподілу на користь позивача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко