24 жовтня 2025 року Справа № 480/12048/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12048/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30 000 гривень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 30 000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 29.05.2017 по 10.06.2023 року проходила службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Станом на день прийняття наказу про звільнення позивача, відповідачем не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі. 10.06.2023 року позивач звернулася до військової частини НОМЕР_2 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року, однак відповіді не отримала. Вказує, що вказана бездіяльність відповідача щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року порушує її права на належне грошове забезпечення.
Також, позивач зазначає, що за період з 01.12.2022 по 31.12.2023 їй не була здійснена виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн. Вказані обставини обумовили необхідність звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/12048/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду вирішено замінити відповідача у справі № 480/12048/23 Військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Станом на дату розгляду справи відповідачі не скористалися правом на подання заперечень - відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, на виконання вимог ухвал суду від 20.06.2024, 20.12.2024, 15.09.2025 відповідачем надавалися додаткові докази.
Відтак, вбачається здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.06.2018 № 171 (а.с.68) старшого солдата ОСОБА_1 , було зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та всі види забезпечення з 15.06.2018 року.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.07.2023 № 204 (зв. бік а.с.68-69) старшого солдата ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та усіх видів грошового забезпечення з 20.07.2023 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення від 07.07.2024 № 2842 (зв. бік а.с. 46) за період з 15.06.2018 по 31.12.2018 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у такому розмірі: за грудень 2018 року - 71,08 грн.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/1 (а.с. 46) за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у такому розмірі: за січень-лютий 2019 року - 71,08 грн., за березень-червень 2019 року - 134,47 грн.;за липень -листопад 2019 року - 206,72 грн.; за грудень 2019 року - 216,51 грн.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/2 (а.с. 47) за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у такому розмірі: за січень-лютий 2020 року - 331,42 грн., за березень-квітень 2020 року - 415,41 грн.; за травень -грудень 2020 року - 540,03 грн.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/3 (зв. бік а.с. 47) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у такому розмірі: за січень-березень 2021 року - 331,42 грн., за квітень-червень 2021 року - 415,41 грн.; за липень - листопад 2021 року - 540,03 грн.; за грудень 2021 року - 563,19 грн.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/4 (а.с. 45) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у такому розмірі: за січень-лютий 2022 року - 563,19 грн., за березень-квітень 2022 року - 672,85 грн.; за травень - 913,01 грн., за червень-липень 2022 року 1017,21 грн.; за серпень-вересень 2022 року- 1281,81 грн., за жовтень 2022 року- 12811,80 грн., листопад 2022 року -1092,35 грн..
Також, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/4 (а.с. 45) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. за вересень-листопад 2022 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 29.05.2017 по 10.06.2023, а також, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. за грудень 2022 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 зазначеного Закону індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст. 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п.п 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 по справі № 815/2590/18.
Так, абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Абзац 3 пункт 10-1 Порядку № 1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Також пункт 10-2 Порядку № 1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Отже, до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
Втім, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів". На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, у зв'язку з чим відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Отже, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим (місяцем підвищення доходу), а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вказана Постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 Постановою № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
При цьому, з аналізу змісту Постанови № 1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Разом з тим, суд суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 проходила військову службу у Військовій частині у період з 15.06.2018 по 20.07.2023.
Так, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.06.2018 № 171 (а.с.68) старшого солдата ОСОБА_1 , було зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та всі види забезпечення з 15.06.2018 року. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.07.2023 № 204 (зв. бік а.с.68-69) старшого солдата ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та усіх видів грошового забезпечення з 20.07.2023 року.
Відтак, оскільки доказів перебування ОСОБА_1 у складі Військової частини НОМЕР_2 у період з 29.05.2017 по 14.06.2018 (включно) матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 по 14.06.2018 не підлягають задоволенню.
Водночас, у контексті спірного періоду з 15.06.2018 року по 19.07.2023 ключовим є те, що зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась лише в березні 2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію грошового забезпечення. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджується (зокрема копіями карток особового рахунку, які хоч і неналежної якості, але мають інформацію про розмір нарахованого доходу) у період за 2018-2022 роки індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась, із визначенням березня 2018 року як базового місяця для індексації (а.с.30-32), що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2018 по 31.12.2022.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів нарахування індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року у період з 01.01.2023 по 10.06.2023 (зв. бік а.с. 32).
Так відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/5 (зв. бік а.с. 45) за період з 01.01.2023 по 10.06.2023 позивачу взагалі не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №15, ст. 111 із наступними змінами).
Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки в 2023 році призупинено виплату індексації грошового забезпечення до окремого доручення, ненарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2023 по 10.06.2023 є правомірним.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року а також зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 року по 10.06.2023 року, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. за грудень 2022 року, суд зазначає наступне.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - Порядок № 260).
Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку № 260 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні постановлено ввести воєнний стан, який триває і дотепер.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (надалі - Постанова №168).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 до Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими Постанову №168 доповнено пунктом 21 такого змісту:
“21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Пунктом 2 Постанови №793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022),
У подальшому Міністром оборони України прийнято Окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
Відповідно до пункту 2 Окремого доручення №912/з/29, на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно з пунктом 5 вказаного Окремого доручення, виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.
Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить на користь висновку про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 30000,00 грн. є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець. При цьому, така виплата має здійснюватися військовослужбовцям на період дії воєнного стану та без прив'язки до безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.
Як встановлено судом, у спірний період (з 01.12.2022 по 31.12.2022) ОСОБА_1 проходила військову службу у складі ВЧ НОМЕР_2 , та перебувала у статусі військовослужбовця Збройних Сил України, отже позивач мала право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. на місяць, втім вказану додаткову винагороду позивачу нараховано та виплачено не було (а.с.32).
Разом з тим, сверджуюючи про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за грудень 2022 року, відповідач вказує, що у період з 24 вересня 2022 по 13 жовтня 2022 рр. ОСОБА_1 вибула з району виконання бойових завдань у відпустку за станом здоров'я відповідно до наказу командира вч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.09.2022 № 269, а прибула відповідно до наказу командира вч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.01.2023 № 6 лише 06.01.2023. Документів про проходження лікування з 13.10.2022 по 06.01.2023 надано не було.
Оцінюючи вказаний довод суд враховує, що відповідно до п. 10 Окремого доручення визначено, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30000 гривень не підлягають включенню військовослужбовці, які перебували у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення.
Разом з тим, доказів перебування ОСОБА_1 у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2024 № 2842/4 (а.с. 45) за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 позивач отримувала грошове забезпечення.
При цьому у жовтні та листопаді 2022 року додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. була виплачена у повному обсязі, незважаючи на аргументи відповідача про відсутність документів про проходження лікування з 13.10.2022 по 06.01.2023.
Також, будь-яких доказів про відсутність позивача на військовій службі у зазначений період без законної підстави матеріали справи не містять.
Суд наголошує, що право на виплату щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн, на яку претендує позивач, обумовлене, лише обставинами перебування особи на військовій службі у період дії воєнного стану та у статусі військовослужбовця Збройних Сил України. Тож зважаючи лише на факт того, що позивач у грудні 2022 року під час дії воєнного стану як військовослужбовець проходила військову службу у складі в/ч НОМЕР_2 , суд вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу за грудень 2022 року додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000,00 грн.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у розмірі 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за грудень 2022 року, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн пропорційно із розрахунку на місяць за грудень 2022 року.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за період з 01.12.2022 по 31.12.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко